ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.09.2025Справа № 910/9315/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Чорновола, будинок 52, ідентифікаційний код юридичної особи 00132457)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» (02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56, ідентифікаційний код юридичної особи 45141080) стягнення заборгованості у розмірі 34 748 грн. 14 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 34 748 грн. 14 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №74 від 01.01.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9315/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.07.2025 року була направлена до електронного кабінету Позивача у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа Позивачу, та була направлена на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту, у зв'язку з відсутністю адресата, надісланого на адресу Відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» є 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56.
Суд зазначає, що Ухвала Господарського суду міста Києва у справі №910/9315/25 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.01.2024 року між Приватним акціонерним товариством «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» (Орендар) було укладено Договір №74, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування наступний об?єкт (надалі - Об?єкт): Відкритий майданчик площею 100,0 м.кв.; Нежитлове приміщення площею 10,0 м.кв. який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська ,3. (а.с. 13-14)
Відповідно до п. 2.1 Договору передача-приймання Об?єктів оренди відбувається на підставі відповідного Акту приймання-передачі, який підписують Орендодавець та Орендар. В Акті відображається стан Об?єктів оренди.
Об?єкти оренди вважається переданими в оренду з моменту підписання Акту приймання-передачі, який є невід?ємною частиною Договору. (п.2.2 Договору)
Відповідно до п.3.2 Договору не пізніше 8 числа кожного наступного місяця між Орендодавцем та Орендарем має бути підписаний акт наданих Орендодавцем послуг.
Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата, компенсація за комунальні послуги та використану електроенергію сплачується Орендарем не пізніше 10 числа кожного наступного місяця. Якщо Орендар до 10 числа (включно) наступного місяця не перерахував Орендодавцю кошти згідно акту наданих послуг Орендодавець має право 11 числа від?єднати Орендаря від електропостачання.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що на орендну плату перераховану несвоєчасно або не в повному обсязі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за кожний день прострочення та сплачується на підставі рахунку Орендодавця.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% річних від суми заборгованості, шість місяців і більше - 10% річних від суми заборгованості. (п.3.8 Договору)
У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення об?єктів за актом приймання-передачі включно. (п.3.9 Договору)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №74 від 01.01.2024 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв у строкове платне користування майно: відкритий майданчик площею 100,0 м.кв.; нежитлове приміщення площею 10,0 м.кв. який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3, що підтверджується Актом прийому - передачі об'єкту оренди №1 від 01.01.2024 року. (а.с.15)
Крім того, на виконання умов Договору №74 від 01.01.2024 року Орендодавець надав, а Орендар в свою чергу прийняв послуги з оренди за період січень 2024 року - червень 2024 року, що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт №ОУ-0000059 від 31.01.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000146 від 29.02.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000205 від 31.03.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000294 від 30.04.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000391 від 31.05.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000479 від 30.06.2024 на суму 6115,80 грн., а загалом на суму в розмірі 36 694 грн. 80 коп. (а.с.16-21) та здійснив часткову оплату за надані послуги у розмірі 12 234 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою АБ «УКРГАЗБАНК» №5-34/343/2025 від 03.06.2025. (а.с.22)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 24 460 грн. 80 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» 3% річних у розмірі 974 грн. 45 коп., інфляційні у розмірі 4 529 грн. 02 коп. та пеню у розмірі 4 783 грн. 87 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору №74 від 01.01.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №74 від 01.01.2024 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв у строкове платне користування майно: відкритий майданчик площею 100,0 м.кв.; нежитлове приміщення площею 10,0 м.кв. який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 3, що підтверджується Актом прийому - передачі об'єкту оренди №1 від 01.01.2024 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.15)
Відповідно до п.3.2 Договору не пізніше 8 числа кожного наступного місяця між Орендодавцем та Орендарем має бути підписаний акт наданих Орендодавцем послуг.
Так, на виконання умов Договору №74 від 01.01.2024 року Орендодавець надав, а Орендар в свою чергу прийняв послуги з оренди за період січень 2024 року - червень 2024 року, що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт №ОУ-0000059 від 31.01.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000146 від 29.02.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000205 від 31.03.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000294 від 30.04.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000391 від 31.05.2024 на суму 6115,80 грн., №ОУ-0000479 від 30.06.2024 на суму 6115,80 грн., а загалом на суму в розмірі 36 694 грн. 80 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.16-21) та здійснив часткову оплату за надані послуги у розмірі 12 234 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою АБ «УКРГАЗБАНК» №5-34/343/2025 від 03.06.2025. (а.с.22)
Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата, компенсація за комунальні послуги та використану електроенергію сплачується Орендарем не пізніше 10 числа кожного наступного місяця. Якщо Орендар до 10 числа (включно) наступного місяця не перерахував Орендодавцю кошти згідно акту наданих послуг Орендодавець має право 11 числа від?єднати Орендаря від електропостачання.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Договору №74 від 01.01.2024 року, обов'язок Відповідача по оплаті орендної плати за період січень 2024 року - червень 2024 року на суму в розмірі 36 694 грн. 80 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» перед Приватним акціонерним товариством «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» за Договором №74 від 01.01.2024 року становить 24 460 грн. 80 коп.
Проте, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Приватним акціонерним товариством «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» за Договором №74 від 01.01.2024 року у загальному розмірі 24 460 грн. 80 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 24 460 грн. 80 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 12.02.2024 р. по 01.07.2025 р. у розмірі 974 грн. 45 коп. та інфляційні у розмірі 4 529 грн. 02 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 12.02.2024 р. по 01.07.2025 р. у розмірі 974 грн. 45 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача за зобов'язаннями січня 2024 р., лютого 2024 р. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 25% річних за загальний період з 13.02.2024 р. по 01.07.2025 р. у розмірі 973 грн. 46 коп.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання. Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 12.02.2024 р. по 01.07.2025 р. у розмірі 4 529 грн. 02 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявлено Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період прострочки з 13.02.2024 р. по 01.07.2025 р.
Крім того, при зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 12.02.2024 року по 11.01.2025 року у розмірі 4 783 грн. 87 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин сторін) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що на орендну плату перераховану несвоєчасно або не в повному обсязі нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за кожний день прострочення та сплачується на підставі рахунку Орендодавця.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 12.02.2024 року по 11.01.2025 року у розмірі 4 783 грн. 87 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача в частині визначення початку перебігу прострочення Відповідача за зобов'язаннями січня 2024 р., лютого 2024 р. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 13.02.2024 року по 11.01.2025 року у розмірі 4 773 грн. 89 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМА-БУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНБУДТЕХ.» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24 460 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 973 грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 4 529 грн. 02 коп., пеня у розмірі 4 773 грн. 89 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-НОВА» (02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56, ідентифікаційний код юридичної особи 45141080) на користь Приватного акціонерного товариства «КИЇВСІЛЬЕЛЕКТРО» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Чорновола, будинок 52, ідентифікаційний код юридичної особи 00132457) заборгованість у розмірі 24 460 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят) грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 973 (дев'ятсот сімдесят три) грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 4 529 (чотири тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 4 773 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) грн. 63 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин