ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2025Справа № 910/12001/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Служби безпеки України
до 1) SMART INVESTMENTS (CY) LTD; 2) ОСОБА_1 ; 3) Proteas Trustee Services LTD (Республіка Кіпр, HE351921); 4) Proteas Trustees LTD (Республіка Кіпр, HE329084)
про визнання правочинів недійсними і повернення сторін до стану, який існував безпосередньо перед їх укладенням
Служба безпеки України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) SMART INVESTMENTS (CY) LTD; 2) ОСОБА_1 ; 3) Proteas Trustee Services LTD (Республіка Кіпр, HE351921); 4) Proteas Trustees LTD (Республіка Кіпр, HE329084) про визнання правочинів недійсними і повернення сторін до стану, який існував безпосередньо перед їх укладенням.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява, зокрема, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 , серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти
Крім того, згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.
За умовами підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як убачається з позовної заяви, в останній визначено три позовні вимоги немайнового характеру.
Крім того, ураховуючи ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що при поданні документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, при зверненні до суду позивач мав сплатити судовий збір за розгляд вимог немайнового характеру - 7267,20 грн.
Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі, а натомість містять клопотання про звільнення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування необхідності звільнення від сплати судового збору заявник посилається на те, що позовна заява спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону, норма якої є спеціальною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1, 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов правового висновку, що приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами, та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Подібна за змістом правова позиція, викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.
Суд також звертає увагу на те, що з заявленого предмету спору не вбачається, яким чином він може вплинути на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю на невизначеного кола осіб.
Також, судом ураховано, що розмір судового збору за розгляд даної позовної заяви не є значною сумою, яка може суттєво вплинути на майновий стан позивача.
З огляду на зазначене, у господарського суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні клопотання Служба безпеки України про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Служба безпеки України без руху.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Встановити усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:
- доказів сплати судового збору за реквізитами Господарського суду міста Києва за розгляд позовних вимог у загальній сумі 7267,20 грн;
- інформації щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 та інших відомостей (відомих позивачу) щодо засобів зв'язку з вказаною особою.
4. Роз'яснити Службі безпеки України, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов