ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
м. Київ
29.09.2025Справа № 910/8539/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКЕО" вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, м. Київ, 02094
до Фізичної особи- підприємця Іванова Віктора Георгійовича АДРЕСА_1
про стягнення 20 682,73 грн.
Представники сторін: без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІКЕО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи- підприємця Іванова Віктора Георгійовича про стягнення 20 682,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як умов укладеного між сторонами Договору № 24-68 суборенди нежитлового приміщення від 26.12.2023 року в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Через канцелярію суду 14.08.2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.08.2025 року надійшла заява № 12/08 від 12.08.2025 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8539/25, та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь - якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч. 1 ст. 247 ГПК України вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що через відділ діловодства суду представником відповідача 19.09.2025 подано заяву б/н від 17.09.2025 про закриття провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яка обґрунтована добровільною сплатою на рахунок позивача заборгованості в сумі 20 682,73 грн.
Поряд із цим, 22.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява № 22/09 від 22.09.2025 року про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Заяви разом з доданими документами судом долучені до матеріалів справи.
Будь-яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від позивача до суду не надходило.
Так, розглянувши заяву позивача про відмову від позову на підставі ст. ст. 191, 231 ГПК України, в якій позивач у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості в сумі 20 685,73 грн. відмовляється від позову та просить суд закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь - якій стадії судового процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Як визначено частиною 5 статті 191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зі змісту заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКЕО" про відмову від позову встановлено, що остання підписана директором ТОВ БІКЕО» Шевчуком Олександром Григоровичем, повноваження якого підтверджені даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.
Відповідно до принципу змагальності, закріпленого в ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження у справі, вказані в частині 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо недопущення у випадках закриття провадження у справі повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
При цьому зі змісту поданої позивачем заяви № 22/09 від 22.09.2025 року про відмову від позову вбачається, що останній ознайомлений із наслідками відмови від позову та закриття провадження у справі згідно ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком відмови позивача від позову відповідно до п. 4 ч. 1 ст.231 ГПК України є закриття провадження у справі.
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноваження представника позивача на відмову від позову, враховуючи вимоги ст. 191 ГПК України, а також беручи до уваги той факт, що заява про відмову від позову подана позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "БІКЕО" після відкриття провадження у справі, оскільки дана заява позивача не суперечить чинному законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про прийняття відмови позивача від позову, у зв'язку з чим закриває провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Як визначено ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
З огляду на викладене, суд зазначає про право позивача звернутися з відповідної заявою про повернення частини сплаченої суми судового збору в загальному порядку.
При цьому судом враховано пріоритетність розгляду та задоволення саме заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКЕО", як позивача у справі та використання останнім своїх прав в межах норм Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим судом вирішено залишити без розгляду заяву відповідача - Фізичної особи- підприємця Іванова Віктора Георгійовича від 17.09.2025 року про закриття провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 46, 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "БІКЕО" від позову.
2. Закрити провадження у справі № 910/8539/25.
3. Заяву Фізичної особи- підприємця Іванова Віктора Георгійовича від 17.09.2025 року про закриття провадження у справі залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А. М. Селівон