ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.09.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/970/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., секретаря судового засідання Андріїв Л. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Бугай Володимира Васильовича, АДРЕСА_1
до відповідача: Управління комунального господарства Коломийської міської ради, площа Відродження, буд. 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203
про стягнення 2572769,06 грн,
представники не з'явилися
встановив: Фізична особа-підприємець Бугай Володимир Васильович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Управління комунального господарства Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 2572769,06 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем по справі зобов'язань по договору про закупівлю робіт №231 від 14 жовтня 2024 року щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 2572769,06 грн.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву від 18.08.2025 (вх.№13560/25) зазначає про те, що викладені позивачем обставини та розмір нарахованої заборгованості відповідають дійсності, а вимоги щодо її стягнення є обґрунтованими та підтверджені належними доказами. На підставі ст. 191 ГПК України визнає позовні вимоги позивача.
Зазначає, що несвоєчасне виконання зобов'язань за вказаним договором було зумовлене відсутністю бюджетного фінансування, зокрема затримкою та невчасним надходженням коштів за відповідною бюджетною програмою, що унеможливило належне та своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед позивачем.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
14.10.2024 між Управлінням комунального господарства Коломийської міської ради (як замовником) та фізичною особою-підприємцем Бугаєм Володимиром Васильовичем (як підрядником) укладено договір про закупівлю робіт №231.
Згідно умов прописаних у пункті 1.1. договору підрядник зобов'язується відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов даного договору виконати роботи, а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених договором за таким об'єктом робіт: "Капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці І.Франка, 83 в місті Коломиї" ДК 021:2015 код 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт.
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору становить 3 799 898,00 грн (три мільйони сімсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) без ПДВ.
В пункті 4.1. тендерної документації по предмету закупівлі "Капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці І. Франка, 83 в місті Коломиї" ДК 021:2015 код 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт зазначено, що джерелом фінансування робіт є кошти місцевого бюджету.
Згідно п. 7.2. договору по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 10 (десяти) робочих днів, після закінчення виконання робіт, визначеного в календарному графіку виконання робіт підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.
Відповідно умов прописаних у п 7.3. договору замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від підрядника акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, повертає підряднику підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.
На виконання умов договору, позивачем виконано робіт на суму 2572769,06 грн.
Позивачем надано відповідачу два акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та дві довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 вартістю 713 802,61 грн та 1 858 966,45 грн, що в сумі становить 2572769,06 грн без ПДВ, підписані інженером технічного нагляду, фізичною особою-підприємцем Палійчуком Олегом Івановичем, згідно договору про здійснення технічного нагляду у будівництві №256 від 04 листопада 2024 року з відповідачем.
Однак, зобов'язання щодо оплати вартості виконаних будівельних робіт відповідачем повністю не виконано, внаслідок чого у відповідача виник перед позивачем борг в сумі 2572769,06 грн.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, а також відповідачем визнається виконання позивачем обумовлених договором про закупівлю робіт №231 від 14.10.2024 робіт на суму 2572769,06 грн.
Однак, відповідач взятих на себе договірних зобов'язань не виконав, не здійснив оплату виконаних робіт, внаслідок чого утворився борг в сумі 2572769,06 грн. Наявність та розмір боргу відповідачем визнається.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 19295,77 грн. Решту 50 відсотків судового збору слід покласти на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу 27110 грн.
Письмових заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення розміру цих витрат відповідачем до суду не подано.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано такі докази: договір про надання правничої допомоги №13 від 10.06.2025; квитанція від 07.08.2025 на суму 27110 грн;
Згідно п. 3.1. договору про надання правничої допомоги №13 від 10.06.2025, укладеного між адвокатом Наливайко Світланою Миколаївною та фізичною особою-підприємцем Бугаєм Володимиром Васильовичем, за надання послуг, визначених у п. 12 цього договору клієнт зобов'язується сплатити виконавцю фіксовану суму (гонорар) у розмірі 27110 грн.
Згідно квитанції від 07.08.2025 фізичною особою-підприємцем Бугаєм Володимиром Васильовичем сплачено адвокату Наливайко Світлані Миколаївні 27110 грн.
За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. (ч.1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч.2). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3).
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Разом з тим, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов'язково.
Виходячи з наданих заявником доказів, суд дійшов висновку, що сторонами у договорі про надання правничої допомоги №13 від 10.06.2025 встановлено фіксований розмір гонорару адвоката.
Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню в розмірі 27110 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 126, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов фізичної особи-підприємця Бугая Володимира Васильовича до Управління комунального господарства Коломийської міської ради про стягнення 2572769,06 грн - задовольнити.
Стягнути з Управління комунального господарства Коломийської міської ради, площа Відродження, буд. 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78203 (ідентифікаційний код 31692820) на користь фізичної особи-підприємця Бугая Володимира Васильовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2572769 (два мільйони п'ятсот сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн 06 коп. боргу, 19295 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 77 коп. судового збору, 27110 (двадцять сім тисяч сто десять) грн витрат на правничу допомогу.
Повернути фізичній особі-підприємцю Бугаю Володимиру Васильовичу, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України 50% судового збору в сумі 19295 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн 77 коп. сплаченого згідно з квитанцією №2.251196799.1 від 07.08.2025 на суму 38591,54 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.10.2025.
Суддя Неверовська Л. М.