Рішення від 09.09.2025 по справі 908/2001/25

номер провадження справи 4/89/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2025 Справа № 908/2001/25

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Братів Лисенків, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6)

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення 386 171,82 грн. штрафних санкцій

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури - Маруєва Т.В., на підставі службового посвідчення № 075579 від 01.03.2023;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Шекун І.В., на підстав Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1253204 від 08.07.2025, в режимі відеоконференції;

30.06.2025 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 52/02-5570вих-25 від 27.06.2025 (вх. № 2181/08-07/25 від 30.06.2025) Виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, с. Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», м. Запоріжжя про:

1. визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ»;

2. стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради 386 171,82 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товару, з яких 196 145,62 грн. пені та 190 026,20 грн. штрафу.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справу № 908/2001/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2001/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/89/25, підготовче засідання призначено на 06.08.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2001/25, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 09.09.2025.

В судове засідання 09.09.2025 з'явилися представники прокуратури і відповідача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв'язку 09.09.2025 приєднався представник відповідача, представник прокуратури приймав участь в судовому засіданні 09.09.2025 в залі Господарського суду Запорізької області.

В судовому засіданні 09.09.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Представник позивача в жодне судове засідання у справі № 908/2001/25 не з'явився, про поважність причин неявки суд завчасно жодного разу не повідомив.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вбачається з матеріалів справи, всі ухвали суду у справі № 908/2001/25 направлялися позивачу до його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Зокрема, копія ухвали суду від 06.08.2025 про закриття підготовчого провадження у справі № 908/2001/25 та призначення справи до розгляду по суті доставлена до електронного кабінету Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради 07.08.2025 о 19:26 год., про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання у справі № 908/2001/25.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи позивач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 09.09.2025 за відсутністю позивача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені прокурором позовні вимоги викладені позовній заяві і обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 203, 215, 217, 509, 525, 526, 530, 546, 610-612, 617, 625, 628, 638, 651, 652, 670, 693, 712 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст., ст. 1, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 131-1 Конституції України. Мотивуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що за результатами процедури публічної закупівлі на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 72м від 25.07.2024, за умовами якого Постачальник зобов'язався протягом 2024 року поставити замовнику товар «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікації (додаток № 1). Загальна вартість договору склала 2 714 660,00 грн. з ПДВ. Пунктом 5.3 договору сторонами обумовлений строк поставки товару до 31.08.2024. в подальшому між Замовником та Постачальником укладені ряд додаткових угод, зокрема додатковою угодою № 1 від 30.08.2024 сторонами змінений строк поставки товару на 01.10.2024; додатковою угодою № 2 від 30.09.2024 сторонами змінений строк поставки товару на 01.11.2024; додатковою угодою № 4 від 31.10.2024 сторонами змінений строк поставки товару на 15.11.2024. Підставами для укладення зазначених додаткових угод стали відповідні листи відповідача на адресу Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, в яких відповідач посилався на інформацію від виробника вугілля, марки якого постачаються згідно договору, щодо того, що у зв'язку із військовими діями, обстрілами, евакуацією населення в місцях видобутку вугілля, початок опалювального періоду в країні виконання умов договору в частині строків поставки товару не можуть бути виконані з боку Постачальника. Як стверджує прокурор, в силу ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Оскільки Постачальником, як наполягає прокурор, не надано документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження виконання зобов'язань щодо передачі товару, а наведені у листах ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» обставини є загальновідомими та такими, що вже існували на час укладення спірного договору, а не виникли після його підписання, вони не можуть бути підставою для зміни умов договору щодо строку поставки товару. Крім того, враховуючи відсутність документально підтверджених обставини непереборної сили, як об'єктивної обставини звільнення від відповідальності за прострочення зобов'язань, та умов, необхідних для внесення змін до істотних умов договору в силу ст. 652 ЦК України, продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, як істотної умови договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 згідно укладених між сторонами додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024, здійснено без належних правових підстав. Прокурор наполягає, що укладання додаткових угод про продовження строку поставки за відсутності для цього документального підтверджених об'єктивних обставин, у т.ч. обставин непереборної сили, спотворює результати закупівлі та нівелює ефективність та досягнення мети закупівлі: задоволення потреб територіальної громади у визначений строк відповідно до запланованої потреби, заради якої, власне і оголошувався тендер. Враховуючи наведене, прокурор вважає, що додаткові угоди № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 укладені з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п.19 Особливостей, суперечать інтересам держави, а тому підлягають визнанню недійсними. Крім того, відповідач неналежно виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором про закупівлю № 72 від 25.07.2024, оскільки лише 04.10.2024 частково поставив Замовнику обумовлений договором товар та 14.11.2024 - поставив решту товару, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000010 від 04.10.2024 і № РН-0000019 від 14.11.2024. Посилаючись на п., п. 7.1, 7.2.2 договору прокурор вказує, що з огляду на порушення Постачальником умов укладеного договору в частині строків поставки товару, з останнього підлягають стягненню пеня в розмірі 0,1 відсотку вартості товару, щодо якого допущено прострочення поставки, за кожен день прострочення за загальний період з 01.09.2024 по 14.11.2024 в сумі 196 145,62 грн. та штраф в сумі 190 026,20 грн. (2 714 660,00 грн. х 7 %). Неналежним виконанням постачальником своїх зобов'язань за договором про закупівлю № 72 від 25.07.2024 завдало шкоди інтересам і майновим правам держави. У зв'язку з тим, що орган, уповноважений представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, не вжив заходів до захисту інтересів держави, позов заявлено прокурором в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На підставі зазначеного, прокурор просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач про відмову від позову прокурора не заявив.

23.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області від відповідача на підставі ст. 165 ГПК України надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 15007/08-08/25 від 24.07.2025), у якому відповідач зазначив наступне: відповідач визнав укладення договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 та оспорюваних додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю, якими строк поставки товару продовжений до 15.11.2024. Як стверджує відповідач, станом на дату укладення договору відповідачу не були і не могли бути відомі обставини, які склалися в серпні - вересні 2024 року пов'язані із обстрілами та евакуацією населення міст, де знаходяться виробничі потужності виробника товару, так само і обставини щодо ускладненої логістики відвантаження твердого палива в опалювальний період. Отже, існували об'єктивні обставини, що спричини внесення змін до договору № 72 від 25.07.2024 в частині продовження строку поставки. 04.10.2024 та 14.11.2024 відповідачем в повному обсязі поставлено позивачеві обумовлений договором товар, а позивачем сплачено вартість поставленого товару. Таким чином, у діях відповідача не міститься нечесної і недобросовісної ділової практики. Відповідач вказує, що законодавством надається можливість продовження як строку дії договору, так і строку виконання зобов'язань за договором, при цьому продовження строку поставки товару можливе лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження. Перелік об'єктивних обставин, за яких замовник може подовжити строк дії договору та /або строк його виконання, наведено в пп. 4 п. 19 Особливостей, але цей перелік не є вичерпним. Тобто, законодавством не визначено настання яких саме обставин вважається об'єктивним та достатнім для продовження строків. Але в будь-якому разі вони мають бути документально підтвердженими. Так само не визначено в якій формі має бути документальне підтвердження настання зазначених обставин, замовник визначає це самостійно. Також, законодавцем не визначена і форма документального підтвердження об'єктивних обставин, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг. Замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Укладення оспорюваних додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 не порушує вимоги законодавства про публічні закупівлі, не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними. Також відповідач зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару не підлягає задоволенню, оскільки терміни поставки були змінені за взаємною згодою сторін, відповідно відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій, які ґрунтувалися на первісних термінах. Крім того, відповідач просить суд зауважити, що відповідно до пункту 13.1 договору № 72 від 25.07.2024 виконання зобов'язань Постачальника перед Замовником за цим договором забезпечується електронною банківською гарантією у розмірі 5 % від вартості договору, що складає 135 733,00 грн. Згідно пунктом 13.2 договору електронна банківська гарантія № 4128-24 від 24.07.2024 видана Акціонерним Товариством «БАНК АЛЬЯНС» на умовах грошового забезпечення (покриття), а саме списання коштів з поточного рахунку принципала для резервування грошового забезпечення (покриття) гарантії та в розмірі, передбаченому пунктом 13.1 цього договору або так само внесення Постачальником відповідної суми коштів на рахунок, що відкритий в установі банку - гаранта на якому обліковуватимуться кошти гарантії. Грошове забезпечення (покриття) гарантії підтверджено довідкою (надана Замовнику одночасно з гарантією), виданою банком-гарантом, завіреною підписом уповноваженої особи банку-гаранту, яка містить реквізити гарантії, дату видачі такої довідки, найменування принципала, його ідентифікаційний код, а також свідчить про забезпечення гарантії відповідним покриттям в розмірі передбаченому тендерною документацією та пунктом 13.1 цього договору із зазначенням номеру рахунку, відкритого в установі банку-гаранта на якому обліковуються кошти гарантії. Пунктом 13.7 договору обумовлені обставини, за яких кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю не повертаються Постачальнику та підлягають перерахуванню до відповідного бюджету. Отже Відділ освіти в межах договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 має право на стягнення суми забезпечення виконання договору в розмірі 135 733,00 грн., тобто має повні права для задоволення своїх інтересів, що виключає необхідність додаткового захисту. З огляду на зазначене, відповідач вважає наявними підстави для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора.

28.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області прокурором на підставі ст. 166 ГПК України подана Відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 15258/08-08/25 від 29.07.2025), в якій прокурором відхилено аргументи відповідача, наведені у відзиві. Так, прокурор зазначає, що жоден із наведених відповідачем доказів не підтверджує наявність саме документально підтверджених об'єктивних обставин у розумінні п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». Наведені відповідачем обставини є загальними та не підтверджують неможливість виконання конкретного договору у погоджений строк. Прокурор вважає, що відповідач заздалегідь знав або повинен був знати про ризики, пов'язані з виконанням зобов'язань, оскільки договір було укладено після тривалого періоду дії воєнного стану. Відповідач не навів належних доказів причинно-наслідкового зв'язку між вказаними подіями та неможливістю виконати зобов'язання у строк. Крім того, порушення строків виконання зобов'язання за договором, що фінансується з бюджету, становить безпосередню шкоду інтересам держави. Факт того, що відповідач підписав договір з уже відомими йому ризиками, не звільняє його від обов'язку виконати умови договору належним чином або довести наявність нових непередбачуваних, об'єктивних обставин. За відсутності жодних належних доказів про обставини, у т.ч. непереборної сили, які завадили постачальнику виконати взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю за бюджетні кошти у визначений договором строк, з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором. З урахуванням наведених доводів прокурор просить суд позов задовольнити.

04.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшли Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 15759/08-08/25 від 05.08.2025), в яких відповідач зауважує, що чинним законодавством не визначено який документ має слугувати підтвердженням об'єктивності виникнення обставин, за яких можливе продовження строку виконання зобов'язань за договорами про закупівлю. У спірних правовідносинах Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради погодився на внесення змін до договору згідно наведених Постачальником обставин, відтак визнав їх достатність та обґрунтованість для укладення спірних додаткових угод. Таким чином, аргументи прокурора є необґрунтовані, що є підставою для відмови у позові.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, суд

УСТАНОВИВ

14.06.2024 в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено інформацію про закупівлю Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради товару «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» в кількості 394 т (UA-224-06-14-0000044-а) з очікуваною вартістю товару 5 122 000,00 грн. Однією уз умов предмету закупівлі визначено місце поставки товару або місце виконання робіт чи надання послуг: Україна, Кіровоградська область, за адресами навчальних закладів, які розташовані в населених пунктах Устинівської селищної територіальної громади в межах Кропивницького району.

25.07.2024 за результатами проведеної закупівлі між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (Постачальник, відповідач у справі) укладено Договір про закупівлю № 72 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався протягом 2024 року поставити Замовнику товар «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» в асортименті, кількості та за цінами згідно специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

До Договору сторонами складена і підписана Специфікація (Додаток № 1 до Договору), відповідно до якої предметом закупівлі є Вугілля кам'яне ДГ (13-100) в загальній кількості 394 тони за ціною 6 890,00 грн. без ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 2 714 660,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна вартість цього Договору становить 2 714 660,00 грн.

За умовами п. 4.1 Договору розрахунки з Постачальником здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з дня фактичного постачання товару на адресу Замовника та після підписання сторонами документу, що підтверджує отримання таких товарів, а саме видаткової накладної.

У відповідності п. 5.3 строк поставки товару: до 31.08.2024. Товар постачається партіями відповідно до поданої заявки Замовника, осяг кожної партії визначається Замовником в залежності від фактичної потреби. (п. 5.3.1) Поставка партії товарів повинна здійснюватися не пізніше 5 робочих днів з моменту одержання відповідної заявки Замовника. (п. 5.3.2)

Постачальник, відповідно п. 6.3 Договору зобов'язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

В свою чергу Замовник зобов'язаний сплачувати за поставлений товар згідно умов Договору. (п. 6.1 Договору)

Згідно п. 7.2, у разі затримки поставки товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором.

Пунктом 7.1 Договору сторонами обумовлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

За умовами пп. 7.2.2 п. 7.2 Договору за порушення строків поставки товару стягується пені в розмірі 0,1 % вартості товару, щодо якого допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додаткового стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

В п. 9.1 Договору сторони визначили, що у падку виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, сторони звільняються від виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії відповідних обставин. У випадку, коли дія зазначених обставин триває більш ніж 30 днів, кожна із сторін має право на розірвання Договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 днів до розірвання. Сторона, що не може виконувати свої зобов'язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом одного дня з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Достатнім доказом форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, або торгово-промислової палатою, створеною на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

При цьому, згідно з п. 9.3 Договору сторони для цілей виконання цього Договору не визнають форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) воєнний стан в Україні.

Відповідно до п. 12.1 Договору умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, обумовлених сторонами в цьому пункті Договору.

Згідно п. 11.1 цей Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 сторонами укладено ряд додаткових угод.

Зокрема, 30.08.2024 Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на підставі письмового звернення Постачальника до Замовника укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (надалі - Додаткова угода № 1), якою сторони погодили внести зміни до Договору і викласти п. 5.3 Договору в наступні редакції: «Строк поставки товару: до 01.10.2024.».

В матеріалах справи наявний лист-звернення вих. № 1/30-08 від 30.08.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на адресу Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, в якому відповідач просить розглянути можливість перегляду умов Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 щодо строків поставки вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 до 01.10.2024.

Необхідність внесення таких змін до умов Договору мотивована інформацією від виробника товару - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Виробнича Компанія Енерго» (лист вих. № 1/30 від 30.08.2024) стосовно того, що у зв'язку із військовими діями, обстрілами та евакуацією населення в місті Мирноград поставка вугілля до 31.08.2024 не може бути здійснена. Натомість, з урахуванням наявних трудових та матеріальних ресурсів виробник зазначає, що поставка може бути здійснена у строк до 01.10.2024.

Відповідно до п. 3 Додаткова угода № 1 вступає в силу після підписання її сторонами.

30.09.2024 Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на підставі письмового звернення Постачальника до Замовника укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (надалі - Додаткова угода № 1), якою сторони погодили внести зміни до Договору і викласти п. 5.3 Договору в наступні редакції: «Строк поставки товару: до 01.11.2024.».

В матеріалах справи наявний лист-звернення вих. № 1/30-09 від 30.09.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на адресу Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, в якому відповідач просить розглянути можливість перегляду умов Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 щодо строків поставки вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 до 01.11.2024.

Необхідність внесення таких змін до умов Договору мотивована інформацією від виробника товару - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Виробнича Компанія Енерго» (лист вих. № 1/30 від 30.09.2024) стосовно того, що у зв'язку із військовими діями, обстрілами та евакуацією населення в місті Селидове (де знаходяться виробничі потужності підприємства) поставка вугілля до 01.10.2024 не може бути здійснена. Натомість, з урахуванням наявних трудових та матеріальних ресурсів виробник зазначає, що поставка може бути здійснена у строк до 01.11.2024.

Відповідно до п. 3 Додаткова угода № 2 вступає в силу після підписання її сторонами.

31.10.2024 Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на підставі письмового звернення Постачальника до Замовника укладено Додаткову угоду № 4 до Договору (надалі - Додаткова угода № 1), якою сторони погодили внести зміни до Договору і викласти п. 5.3 Договору в наступні редакції: «Строк поставки товару: до 15.11.2024.».

В матеріалах справи наявний лист-звернення вих. № 1/30-10 від 30.10.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на адресу Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, в якому відповідач просить розглянути можливість перегляду умов Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 щодо строків поставки вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 до 15.11.2024.

Необхідність внесення таких змін до умов Договору мотивована інформацією від виробника товару - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Виробнича Компанія Енерго» (лист вих. № 1/30 від 30.10.2024) стосовно того, що у зв'язку із початком опалювального періоду відбуваються великі навантаження щодо відвантаження цієї марки твердого палива різним постачальникам та дистриб'юторам. Натомість, з урахуванням наявних трудових та матеріальних ресурсів виробник зазначає, що поставка може бути здійснена у строк до 15.11.2024.

Відповідно до п. 3 Додаткова угода № 4 вступає в силу після підписання її сторонами.

Як з'ясовано судом з досліджених фактичних обставин справи та не заперечується відповідачем у справі, Договір про постачання вугілля кам'яного № 72 від 25.07.2024 виконаний обома сторонами в повному обсязі.

Зокрема, 04.10.2024 відповідачем на підставі заявки Замовника № 01-24/775 від 11.09.2024 поставлено Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради вугілля кам'яне марки ДГ 13-100 в кількості 24,440 тони загальною вартістю 168 391,60 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана обома сторонами та скріплена печатками Товариств видаткова накладна № РН-0000010 від 04.10.2024.

Крім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 701 від 14.10.2024, якою підтверджується факт оплати Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» 168 391,60 грн. за поставлене вугілля кам'яне згідно видаткової накладної № РН-0000010 від 04.10.2024.

14.11.2024 відповідачем на підставі заявки Замовника поставлено Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради вугілля кам'яне марки ДГ 13-100 в кількості 272,960 тони загальною вартістю 2 538 937,44 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи підписана обома сторонами та скріплена печатками Товариств видаткова накладна № РН-0000019 від 14.11.2024.

Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкція № 187 від 18.11.2024, № 727 від 18.11.2024 і № 923 від 18.11.224, якими підтверджується факт оплати Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» 2 538 937,44 грн. за поставлене вугілля кам'яне згідно Договору № РН-0000019 від 14.11.2024.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у цій справі про визнання недійсними Додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради 386 171,82 грн. штрафних санкцій (196 145,62 грн. пені та 190 026,20 грн. штрафу) за порушення строків поставки товару.

Прокурор стверджує, що оспорювані Додаткові угоди № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 укладені Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, без належних правових підстав, суперечать інтересам держави, а тому підлягають визнанню недійсними. Крім того, з огляду на порушення відповідачем умов укладеного Договору в частині строків поставки товару, з останнього в силу умов п., п. 7.1, 7.2.2 Договору підлягають стягненню пеня в розмірі 196 145,62 грн. та штраф в сумі 190 026,20 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що законодавством надається можливість продовження як строку дії договору, так і строку виконання зобов'язань за договором, при цьому продовження строку поставки товару можливе лише за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження. Перелік об'єктивних обставин, за яких замовник може подовжити строк дії договору та /або строк його виконання, наведено в пп. 4 п. 19 Особливостей, але цей перелік не є вичерпним. Тобто, законодавством не визначено настання яких саме обставин вважається об'єктивним та достатнім для продовження строків. Але в будь-якому разі вони мають бути документально підтвердженими. Як стверджує відповідач, існували об'єктивні обставини, що спричини внесення змін до Договору № 72 від 25.07.2024 в частині продовження строку поставки. 04.10.2024 та 14.11.2024 відповідачем в повному обсязі поставлено позивачеві обумовлений договором товар, а позивачем сплачено вартість поставленого товару. Таким чином, у діях відповідача не міститься нечесної і недобросовісної ділової практики. Укладення оспорюваних додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 не порушує вимоги законодавства про публічні закупівлі, не суперечить вимогам цивільного та господарського законодавства, а тому відсутні правові підстави для визнання їх недійсними. Також відповідач зазначає, що позовна вимога про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару не підлягає задоволенню, оскільки терміни поставки були змінені за взаємною згодою сторін, відповідно відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій, які ґрунтувалися на первісних термінах.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені прокурором і відповідачем письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду.

Аналізуючи підстави подання позову прокурором, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з'ясовуючи поняття «інтереси держави» визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч., ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурором у позовній заяві вказано Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, яким на теперішній час не здійснено достатніх заходів спрямованих на захист інтересів держави щодо визнання недійсними в судовому порядку оспорюваних Додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 та стягнення у судовому порядку з відповідача штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю.

Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Устинівської селищної ради, органом управління освітою, питаннями сім'ї, молоді та спорту, який утворюється рішенням сесії Устинівської селищної ради та забезпечує на території громади виконання покладених на Відділ завдань та функцій.

Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у органах Державного казначейства України та банківських установах, печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і фізичними особами, має право виступати орендодавцем, надавати в оренду майно, закріплене за ним на праві оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до законодавства України та відповідного рішення сесії Засновника (Власника), мати майнові і немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах.

Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, як орган державної влади є головним розпорядником коштів структурних підрозділів та закладів освіти (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару за Договором), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Відтак, у спірних правовідносинах особі Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, яке зобов'язане забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Знам'янська окружна прокуратура 02.06.2025 та 13.06.2025 зверталася з листом до Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради про порушення інтересів держави, у зв'язку з неналежним виконанням Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024.

Відповідно до листа Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради від 17.06.2025 № 01-24/454 окружну прокуратуру повідомлено, що з позовною заявою до суду Відділ не має можливості звернутись, так як у штаті відсутня посада юриста.

Таким чином, Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, як уповноважена особа у спірних правовідносинах, не вжив достатніх заходів щодо усунення порушень вимог законодавства та не звернувся до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

З огляду на викладене, з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними виконуючим обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області подано позов у даній справі до суду.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Знам'янською окружною прокуратурою Кіровоградської області повідомлено Відділ освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Запорізької міської ради.

Щодо заявлених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, оспорюваним є правочин, який недійсний у силу визнання його таким судом на вимогу сторони чи заінтересованої особи. Оспорювані правочини викликають передбачені ними правові наслідки до тих пір, доки вони не оскаржені, однак якщо вони заперечуються (оскаржуються) стороною чи заінтересованою особою, то суд за наявності відповідних підстав визнає їх недійсними з моменту їх вчинення.

Отже, відповідно до статей 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, тощо.

Відповідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч., ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

Відповідно до преамбули Закону України «Про публічні закупівлі», цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як зазначено в ч., ч. 1, 4 ст. 41 цього Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд завужує, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених норм ЦК України, Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що строк поставки товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Як зазначалося вище та підтверджено матеріалами справи, 14.06.2024 в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено інформацію про закупівлю Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради товару «Вугілля кам'яне ДГ (13-100) (Код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09110000-3 - Тверде паливо)» в кількості 394 т (UA-224-06-14-0000044-а) з очікуваною вартістю товару 5 122 000,00 грн.

За результатами закупівель Замовником (позивачем у справі) укладено з ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» Договір про закупівлю № 72 від 25.07.2024. Сторони Договору погодили всі його істотні умови, в тому числі, предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором, що узгоджується з приписами Закону України «Про публічні закупівлі».

Договором встановлено строк поставки товару - до 31.08.2024.

Пунктом п. 3-7 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Законом України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 38 цього розділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану. (Постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Відповідно пп. 4 п. 19 цих Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічні умови містяться в п. 12.1 Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку виконання зобов'язань є правомірною виключно за таких умов: у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, після укладення Договору № 72 від 25.07.2024, сторонами до цього Договору було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.08.2024, відповідно до якої сторони змінили строк (термін) поставки товару до 01.10.2024; Додаткову угоду № 2 від 30.09.2024, відповідно до якої сторони змінили строк (термін) поставки товару до 01.11.2024; і Додаткову угоду № 4 від 31.10.2024, відповідно до якої сторони змінили строк (термін) поставки товару до 15.11.2024.

Будь-якого документального підтвердження виникнення та наявності об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, відповідач, як Постачальник товару, перед укладенням зазначених Додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 позивачу не надав.

Натомість, перед укладенням оспорюваних Додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 відповідачем подавалися Замовнику відповідні листи із посиланням на інформацію від виробника вугілля, марка якого постачаються згідно Договору, щодо того, що у зв'язку із військовими діями, обстрілами, евакуацією населення в місцях видобутку вугілля, початок опалювального періоду в країні виконання умов Договору № 72 від 25.07.2024 в частині строків поставки товару не можуть бути виконані з боку Постачальника.

Щодо наведених відповідачем обставин в обґрунтування продовження строків поставки товару за Договором № 72 від 25.07.2024 суд зауважує, що недодержання контрагентом відповідача своїх обов'язків щодо поставки вугілля не є тим випадком, наявність якого може бути підставою для внесення змін у договір про публічні закупівлі в частині продовження строків поставки товару або свідчити про можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків поставки.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 910/3657/24.

Воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022, ракетні та інші обстріли міст Мирноград та Селидове почалися з моменту введення в Україні воєнного стану, а відтак, обставини, на які посилався відповідач у листах-зверненнях вих. № 1/30-08 від 30.08.2024 і вих. № 1/30-09 від 30.09.2024, існували з моменту вторгнення російських військ на територію України та продовжують існувати до теперішнього часу.

Укладаючи Договір № 72 від 25.07.2024 відповідач, з урахуванням усіх наведених обставин, мав об'єктивно оцінити можливість виконання взятого зобов'язання у погоджені у Договорі строки, ризики та можливі негативні наслідки для себе.

Суд враховує, що укладаючи Договір № 72 від 25.07.2024, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей.

Крім того, відповідач не посилався на виникнення форс-мажорних обставин та не просив відкласти термін виконання зобов'язань на час, протягом якого будуть діяти такі обставини. (розділ 9 Договору № 72 від 25.07.2024).

Як визначено п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 вказаних Особливостей, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Підставою для зміни продовження строку виконання робіт є лише виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Таких документальних підтверджень матеріали справи не містять та учасниками справи не надано.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доказів, які б переконливо підтверджували існування обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару за Договором, станом саме на час укладення спірних додаткових угод, відповідачем надано не було.

Оцінивши надані учасниками справи докази, враховуючи відсутність у матеріалах справи документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару за Договором про закупівлю № 72 від 25.07.2024, позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024, укладених між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», визнаються судом обґрунтованими та задовольняються судом.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством Укпраїни та договором.

Відповідно ч., ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов'язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення: 1) за кожен день прострочення виконання; 2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Отже, поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 7.2.2 Договору за порушення строків поставки товару стягується пені в розмірі 0,1 % вартості товару, щодо якого допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додаткового стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Отже, розмір погодженої сторонами в договорі штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі (0,1 % від ціни договору) за кожен день прострочення, відповідає поняттю «пеня».

У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у cправі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.

Як встановлено судом, товар за Договором мав бути поставлений відповідачем у строк до 31.08.2024.

Ціна Договору № 72, згідно п. 3.1, складає 2 714 660,00 грн.

У вказаний строк товар поставлений не був. Товар частково був переданий відповідачем позивачу 04.10.2024 згідно видаткової накладної № РН-0000010, а повністю поставка відбулася 14.11.2024 згідно видаткової накладної № РН-0000019.

Прокурором неустойку (пеню) нараховано за період з 01.09.2024 по 04.10.2024 (34 дні прострочення) на вартість товару 168 391,60 грн. та за період з 01.09.2024 по 14.11.2024 (75 днів прострочення) на вартість товару 2 538 937,44 грн., що є правильним.

Згідно розрахунку прокурора, розмір пені за період з 01.09.2024 по 04.10.2024 становить 5 725,31 грн. та за період з 01.09.2024 по 14.11.2024 - 190 420,31 грн., а всього розмір заявленої прокурором до стягнення пені становить 196 145,62 грн.

Крім того, за розрахунком прокурора розмір штрафу за прострочення поставки товару на строк понад 30 днів становить 190 026,20 грн. (2 714 660,00 грн. х 7 % = 190 026,20 грн.).

Перевіривши наведені прокурором розрахунки штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що вказані розрахунки виконані правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради 386 171,82 грн. штрафних санкцій (196 145,62 грн. пені і 190 026,20 грн. штрафу) за порушення строків поставки товару задовольняється судом.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, відсутність порушень умов Договору від 13.10.2010 № 041026102125 та чинного законодавства не доведено, доказів сплати орендної плати у встановленому розмірі суду не надано, контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду також не надано.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Прокурор надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, с. Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», м. Запоріжжя про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 30.08.2024, № 2 від 30.09.2024 і № 4 від 31.10.2024 до договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024 та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради 386 171,82 грн. штрафних санкцій за порушення строків поставки товару задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 30.08.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43954244) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44959746).

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 30.09.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43954244) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44959746).

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.10.2024 до Договору про закупівлю № 72 від 25.07.2024, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 43954244) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44959746).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 44959746) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Устинівської селищної ради, (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Устинівка, вул. Ювілейна, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 43954244) 196 145 (сто дев'яносто шість тисяч сто сорок п'ять) грн. 62 коп. пені та 190 026 (сто дев'яносто тисяч двадцять шість) грн. 20 коп. штрафу. Видати наказ.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи 44959746) на користь Кіровоградської обласної прокуратури, (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, пр. Європейський, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 02910025, Банк ДКСУ м. Київ, р/р UA848201720343100001000004600, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору) 14 876 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп. витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 01» жовтня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.