майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"23" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/702/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.,
секретар судового засідання: Рудницька Н.В..
за участю представників сторін:
від позивача: Кімак З.К., довіреність від 13.03.2024р;
від відповідача: Салко І.О., довіреність від 10.07.2025р..
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до фізичної особи-підприємця Паламарчук Ольги Миколаївни
про стягнення 45961,74 грн.
Процесуальні дії по справі.
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Паламарчук Ольги Миколаївни 45961,74грн боргу за фактичне постачання теплової енергії.
Ухвалою від 03.06.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.07.2025р.
Ухвалою від 03.07.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 22.07.2025р.
17.07.2025р. позивач направив до суду додаткові пояснення у справі (а.с.72-76).
22.07.2025р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.77-80).
Ухвалою від 22.07.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 19.08.2025р.
15.08.2025р. від позивача надійшли письмові пояснення (а.с.87-99).
19.08.2025р. від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі (а.с.100).
19.08.2025р. відповідач на виконання вимог протокольної ухвали суду від 22.07.2025р. надав суду копію довідки ГУ ДПС України в Житомирській області (а.с.102-103).
Ухвалою від 19.08.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 04.09.2025р.
02.09.2025р. від відповідача надійшли письмові пояснення (а.с.106-109).
Ухвалою від 04.09.2025р. суд відклав розгляд справи по суті на 23.09.2025р.
05.09.2025р. від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (а.с.112-117).
10.09.2025р. відповідач на виконання вимог протокольної ухвали суду від 23.08.2025р. надав суду копії договорів оренди нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, 3/75 (а.с.118-126).
В судовому засіданні 23.09.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов типового індивідуального договору з поставки теплової енергії в частині своєчасної оплати наданих споживачу послуг.
Позивач зазначив, що відповідач, як власник нежитлового приміщення загальною площею 169,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, 3/75, користувався послугами теплопостачання. При цьому обсяг спожитих послуг включав теплову енергію на загальнобудинкові потреби, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та плату за абонентське обслуговування. Через відсутність загальнобудинкового лічильника нарахування здійснювалось розрахунковим методом з подальшим щомісячним коригуванням.
Позивач зазначив, що тарифи встановлювалися рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради №1288 від 04.11.2021р. та №1557 від 13.10.2023р., а факт отримання послуг підтверджується рішеннями цього ж органу про початок та закінчення опалювальних сезонів 2022-2024 років.
Станом на 20.03.2025р. за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 45961,74 грн. за період з жовтня 2022 року по березень 2024 року включно.
Позивач вважає, що такими діями відповідач порушив вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також обов'язок власника майна та споживача своєчасно і належним чином оплачувати отримані послуги.
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради суму заборгованості у розмірі 45961,74 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що сума боргу, заявлена позивачем, є необґрунтованою, оскільки фактичні обставини відносин між сторонами положення чинного законодавства та умови типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії не підтверджують виникнення у відповідача обов'язку зі сплати нарахованих сум.
Відповідач стверджує, що послуги з опалення приміщень, які належать відповідачу, фактично не надаються з 2017 року, коли було демонтовано всі опалювальні прилади, окрім утеплених стояків. Факт відсутності споживання теплової енергії неодноразово підтверджувався актами перевірок, складеними працівниками позивача.
Відповідач наголосила, що вона не є споживачем житлово-комунальних послуг у розумінні статей 7, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», адже не отримує послуг з опалення та не користується тепловою енергією у належних їй приміщеннях. Отже, нарахування позивачем заборгованості за опалення є неправомірним, а заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідач вважає, що спір не належить до юрисдикції господарських судів, оскільки Паламарчук О.М. є власником приміщення, як фізична особа, а не як суб'єкт господарювання (фізична особа-підприємець). У зв'язку з цим просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. ч. 1 ст. 231 ГПК України
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №327916158 від 04.04.2023р., Паламарчук Ользі Миколаївні на праві власності належить нежитлове примiщення загальною площею 169,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36-37).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Паламарчук О.М. як фізичної особи - підприємця проведена 14.12.2005 р. Основним видом економічної діяльності ФОП Паламарчук О.М. є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20) (а.с.44-45).
Позивачем у період з жовтня 2022 року по березень 2024 року (включно) виставлено ФОП Паламарчук О.М. рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії на загальну суму 46177,94 грн. (а.с.18-35).
Обсяг спожитої споживачем послуги складається з:
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування i допоміжних приміщень будинку;
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
- плати за абонентське обслуговування.
Паламарчук О.М. 24.11.2022 р. та 05.12.2022 р. здійснила платежі за спожиту теплову енергію на загальну суму 216,20 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань і оплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 ФОП Паламарчук О.М., а також банківськими виписками р. (а.с.17,114, 115).
02.05.2025р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №1592/10 щодо погашення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 45961,74 грн. (а.с. 12-14), проте остання залишена без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання в розмірі 45961,74 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 125 Конституції України визначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Суд виходить із того, що судова юрисдикція полягає у розмежуванні компетенції між різними видами судочинства та ланками судової системи за критеріями суб'єктного складу, предмета спору, характеру правовідносин чи прямої вказівки закону, що підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду (постанови від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі №367/4695/20, від 02.08.2023 у справі №925/1741/21).
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно зі статтями 2, 4 та 20 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Ознаками господарського спору є участь суб'єктів господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, а також відсутність норми закону, яка відносила б такий спір до іншої юрисдикції.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування заявлені до фізичної особи-підприємця Паламарчук Ольги Миколаївни, як до власника нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
В свою чергу відповідач наголошує, що спірне майно належить їй на праві приватної власності як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю.
Виходячи з позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі № 916/1261/18, вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа як суб'єкт господарювання та чи є правовідносини господарськими.
Водночас ключовим у вирішенні даної справи є встановлення характеру правовідносин між сторонами, чи були вони господарськими та в якому статусі в спірних правовідносинах виступає ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
За змістом статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).
Відповідно до статті 26 ЦК України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з абзацом другим статті 30 ЦК України цивільна дієздатність фізичної особи визначається як здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Згідно зі статтею 42 Конституції України та статтею 50 ЦК України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка здійснюється за умови державної реєстрації фізичної особи-підприємця. При цьому набуття статусу підприємця не позбавляє особу статусу фізичної особи, а лише доповнює його новою ознакою. ФОП реалізує право на систематичну господарську діяльність на власний ризик з метою отримання прибутку.
Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц, від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, від 02.10.2019 у справі №263/2359/19, від 25.02.2020 у справі №916/385/19.
Пунктом 6 ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі про фізичну особу - підприємця містяться щодо видів діяльності (крім електронних резидентів (е-резидентів).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ФОП Паламарчук О.М. є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
З метою з'ясування характеру спірних правовідносин ухвалою від 04.09.2025р. у відповідача були витребувані докази передачі в оренду приміщення за адресою м. Житомир, майдан Згоди,3/75.
На виконання вимог ухвали, відповідачем надано копії договорів оренди нежитлових приміщень від 06.03.2020 р., згідно яких фізична особа-підприємець передала в оренду нежилі приміщення площею 95 м кв та 75 м кв (а.с.121-126). В судовому засіданні представник відповідача повідомив суд, що вказані договори продовжують діяти і на день розгляду справи.
Крім того, представником відповідача було подано до суду Акт відключення опалення по листу підприємства від 16.11.2017 р., який складений представниками КП "Житомиртеплокомуненерго" за участю Паламарчук О.М., як фізичної особи-підприємця (а.с. 79).
21.02.2023р. саме ФОП Паламарчук О.М. зверталась до КП "Житомиртеплокомуненерго" із заявою про проведення перевірки та фіксації факту ізоляції стояків, що проходять через магазин за адресою м. Житомир, майдан Згоди 3/75 (а.с. 75)
Отже, доводи відповідача щодо її участі у спірних правовідносинах виключно як фізичної особи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються поданими нею ж доказами та інформацією з державного реєстру.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні відносини пов'язані з користуванням нежитловим приміщенням та споживанням комунальних послуг у межах підприємницької діяльності, мають ознаки господарських, а відтак підлягають вирішенню за правилами господарської юрисдикції.
Таким чином клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором.
Як передбачено ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частинами першою, другою статті 12 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019р. затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.
Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021р. та № 1023 від 08.09.2021р. внесено зміни до правил надання послуги з постачання теплової енергії, правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.
Відповідно до правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови КМУ №1022 від 08.09.2021) ці правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 13 цих правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
01.10.2021р., на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", КП "Житомиртеплокомуненерго" оприлюднило на власному офіційному веб-сайті (www.tke.org.ua) Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач).
Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п.1 Типового договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на вебсайті виконавця: www.tke.org.ua (п.2 Типового договору).
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п.4 Типового договору).
Відповідно до п.5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п.37 Типового договору).
З урахуванням вище наведених норм чинного законодавства типовий iндивiдуальний договiр між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021р. .
Доказом приєднання ФОП Паламарчук О.М. до умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії є здійснені нею платежі 24.11.2022 р. та 05.12.2022 р. за спожиту теплову енергію на загальну суму 216,20 грн. (а.с. 114, 115).
На виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" наказом Мінрегіону №315 затверджено Методику розподілу обсягів комунальних послуг, а постановою КМУ №830 від 21.08.2019р. - Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори, що набули чинності з 04.09.2019р.
Відповідно до зазначених правил, постачання теплової енергії здійснюється виключно на підставі договору, укладеного за типовою формою, а плата за послугу визначається виходячи з тарифу та обсягу споживання, розподіленого відповідно до Методики №315. Структура плати включає вартість послуги, плату за абонентське обслуговування та витрати на утримання і ремонт внутрішньобудинкових систем, що сплачуються споживачем щомісячно однією сумою. При цьому споживач не звільняється від обов'язку відшкодовувати витрати за опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем навіть у випадку відключення його приміщення від мереж централізованого теплопостачання.
Суд встановив, що нежитлове приміщення загальною площею 169,9 кв.м. за адресою: м. Житомир, майдан Згоди, буд. 3/75 , належить на праві власності Паламарчук О.М. Тому з врахуванням приписів чинного законодавства відповідач зобов'язана оплачувати послуги з постачання теплової енергії.
Методикою №315 визначено порядок розподілу між споживачами комунальних послуг (теплопостачання, гаряче водопостачання, централізоване водопостачання та водовідведення), обсяг яких встановлюється за показниками вузлів комерційного обліку або розрахунково у випадку їх відсутності чи несправності. Обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, відповідно до розділу ІІІ Методики, розподіляється між усіма власниками приміщень будинку пропорційно до площі чи об'єму незалежно від того, чи обладнане приміщення індивідуальним опаленням або відключене від мереж.
Нормативне регулювання житлово-комунальних відносин передбачає двосторонній характер зобов'язань: праву споживача на отримання послуг відповідної якості відповідає його обов'язок своєчасно оплачувати ці послуги у строки, визначені договором або законом.
Відповідно до п. 34, 35 правил №830 рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на підставі показників вузлів комерційного обліку, надаються споживачу щомісячно не пізніше ніж за десять календарних днів до граничного строку внесення плати та підлягають оплаті у розрахунковому місяці, що настає за місяцем споживання, якщо інший порядок не передбачено договором.
Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, згідно яких вбачається, що в період з жовтня 2022 року по березень 2024 року (включно) останнім надано відповідачеві послуги з постачання теплової енергії на загальну на суму 46177,94 грн. (а.с. 18-35), про що судом вказувалося вище.
Обґрунтованість зміни тарифів у вказаний період підтверджено наданими до справи рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради №1288 від 04.11.2021р. (а.с.38) та №1557 від 13.10.2023р. (а.с. 39-42).
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку нарахувань і оплати по ФОП Паламарчук О.М., розмір вартості наданих послуг з теплопостачання за період з жовтня 2022 року по березень 2024 року (включно) становить 46177,94 грн. Відповідачем сплачено 216,20 грн. у період з листопада 2022р. по грудень 2022р..
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання чи неналежне надання підприємством послуг відповідачу, матеріали справи не містять. Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачем не надано, а також відсутні докази укладення між сторонами договору про реструктуризацію заборгованості відповідача за надані послуги.
Станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків з позивачем за надані послуги з теплопостачання не виконав, доказів сплати заборгованості в розмірі 45961,74 грн. суду не надав. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.
За таких обставин суд вважає, що позивач належними і допустимими доказами довів обґрунтованість заявлених вимог у розмірі 45961,74 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 3028,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Паламарчук Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська,48, код ЄДРПОУ 35343771):
- 45961,74 грн. заборгованості з постачання теплової енергії;
- 3028,00 грн. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 29.09.25
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи