61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
01.10.2025 Справа №905/764/25
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, код 40121452
до Виконавчого комітету Вугледарської міської ради, м. Вугледар Донецької області, код 05275768
про стягнення 7 449,95 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Виконавчого комітету Вугледарської міської ради про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в лютому 2022 року в загальному розмірі 7 449,95 грн, з якої 4 240,33 грн основного боргу, 843,42 грн пені, 402,89 грн 3% річних та 1 963,31 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником останньої надії в частині оплати вартості спожитого газу.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/764/25, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи суд копію ухвали від 11.08.2025 направив до їх електронних кабінетів в системі "Електронний суд". Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала суду від 11.08.2025 в електронному вигляді доставлена до електронних кабінетів сторін - 11.08.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) № 880 від 04.07.2017 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1 Закону).
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов'язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Виконавчий комітет Вугледарської міської ради є бюджетною установою згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015, (далі Кодекс ГТС) (в редакції станом на момент споживання газу) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції станом на момент споживання газу) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.
Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.
З матеріалів справи вбачається, що ЕІС-код споживача природного газу Виконавчого комітету Вугледарської міської ради є 56XS000057NLC00U.
Згідно наданих до суду роздруківок, в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000057NLC00U був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", зокрема, у період з 03.02.2022 по 09.02.2022. Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XS000057NLC00U у вказаний період, внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та становлять 102,41 куб.м.
З матеріалів справи вбачається, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" також підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000057NLC00U.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".
З огляду на матеріали справи в лютому 2022 року діяв типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", укладений між Виконавчим комітетом Вугледарської міської ради (споживач) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник "останньої надії").
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник "останньої надії" зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Період безперервного постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії", крім випадків дострокового розірвання договору.
Пунктами 4.1-4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником "останньої надії" на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником "останньої надії" відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником "останньої надії" на власному сайті.
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником "останньої надії" і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником "останньої надії" відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику "останньої надії" за цим договором.
Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).
До матеріалів справи додано копію Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який укладений у Типовій редакції та підписаний лише позивачем, скріплений його печаткою. Цей договір був направлений на поштову адресу відповідача 10.02.2022, про що свідчить наданий позивачем реєстр згрупованих відправлень від 10.02.2022 АТ "Укрпошта" за формою 103 "Рекомендовані листи" та чек про сплату послуг з відправлення поштової кореспонденції.
В позовній заяві позивач зазначає, що з 03.02.2022 по 09.02.2022 ним було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 4 240,33 грн, однак відповідач не здійснив оплату вартості спожитого газу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 03.02.2022 по 09.02.2022 поставив відповідачу природний газ в об'ємі 102,41 куб.м.
З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу та сформував рахунок на оплату (природний газ) № 9762 за період з 03.02.2022 по 09.02.2022 за постачання 0,10241 тис.м.куб на загальну суму 4 240,33 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Рахунок № 9762 направлений на адресу відповідача 22.03.2022 рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком.
З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за лютий 2022 року на загальну суму 4 240,33 грн до 31.03.2022.
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач свої зобов'язання зі сплати вартості природного газу, поставленого позивачем в лютому 2022 року, в сумі 4 240,33 грн не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу природного газу та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу підтверджений матеріалами справи, з огляду на те, що відповідач не надав докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений природний газ, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 4 240,33 грн.
Крім того, позивач також просить стягнути 3% річних у сумі 402,89 грн та інфляційні втрати в сумі 1 963,31 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних та інфляційних за період прострочення з 01.04.2022 по 31.05.2025 на суму заборгованості в розмірі 4 240,33 грн.
Перевіривши надані розрахунки 3% річних у сумі 402,89 грн та інфляційних втрат у сумі 1 963,31 грн, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 843,42 грн.
Пунктом 4.5 типового договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
З наданих позивачем розрахунків пені вбачається, що ним нарахована пеня в сумі 843,42 грн за період прострочення з 01.04.2022 по 30.09.2022 на суму заборгованості в розмірі 4 240,33 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 ГК України (який був чинний на момент спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України (який був чинний на момент спірних правовідносин), у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України (який був чинний на момент спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий розрахунок пені суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Виконавчого комітету Вугледарської міської ради (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16, код 05275768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 40121452) заборгованість за спожитий у лютому 2022 року природний газ у сумі 4 240,33 грн, пеню в сумі 843,42 грн, 3% річних у сумі 402,89 грн, інфляційні втрати в сумі 1 963,31 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2025.
Суддя Т. О. Лобода