пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
23 вересня 2025 року Справа № 903/746/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач»
до відповідача: Комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго»
про стягнення 3135361,95 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: Огороднічук М. В., довіреність від 26.11.2024.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: 24.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго» про стягнення 3135361,95 грн, з них 2976843,76 грн основного боргу, 1175,86 грн відшкодування за послуги по відключенню та підключенню до електромереж, 123967,67 грн пені, 11996,86 грн 3% річних, 21377,80 грн інфляційних втрат.
При обґрунтуванні позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2024/368 від 30.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг у квітні та травні 2025 року. Крім того, зазначають, що за надані послуги з відключення від електромереж відповідача у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП та його підключення до електромереж у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП, ПС позивачем сплачено Державному підприємству “Регіональні електричні мережі» 1175,86 грн, які відповідно до абзацу 2 пункту 7.12 ПРРЕЕ підлягають відшкодуванню відповідачем.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.08.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив
13.08.2025 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог що стосуються пені в розмірі 123967,67 грн, при цьому посилається на Постанову НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі - фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» №332, якою рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії». Також зазначає, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок нездійснення споживачами теплової енергії своєчасних розрахунків за надані послуги по постачанню теплової енергії, у зв'язку з чим станом на 01.05.2025 загальна дебіторська заборгованість споживачів перед КП “Нововолинськтеплокомуненерго» становить 76,3 млн. грн. Стосовно вимоги про відшкодування за послуги по відключенню та підключенню до електромереж в сумі 1175,86 грн вказує, що дана сума була неоплачена відповідачем у зв'язку з відсутністю підстав для її оплати, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження фактичної їх сплати. Даний відзив з додатками долучено до матеріалів справи.
18.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив в якій просить задовольнити повністю позовні вимоги. При цьому вказує, що постанова НКРЕКП № 332 на яку посилається відповідач, не може бути актом, який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв'язку з прийняттям постанови НКРЕКП № 332. Також звертає увагу суду, що позивач надав усі належні та допустимі докази для відшкодування споживачем понесених постачальником витрат за послуги по відключенню та підключенню до електромереж. Дана відповідь на відзив з додатками долучена до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.08.2025 представники сторін вказали, що не заперечують проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Відповідно до ст. 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
27.08.2025 суд, на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, постановив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться на 23.09.2025.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.09.2025 заперечила щодо позовних вимог, зокрема просила суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені.
Позивач у судове засідання 23.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності позивача.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
установив:
30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальність «Волиньенергопостач», як постачальником та Комунальним підприємством «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2024/368.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що на умовах цього договору постачальник продає товар: електрична енергія (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія, товар), - споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Місце поставки (передачі) товару, об'єкти споживача, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Строк (термін) поставки (передачі) товару: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року (включно) (п. 2.1 договору).
Згідно із пунктами 4.1-4.3 договору загальна сума договору становить: 66 100 414,80 гри. (шістдесят шість мільйонів сто тисяч чотириста чотирнадцять гривень 80 копійок), в тому числі ПДВ - 11 016 735.80 грн. Джерела фінансування - власні кошти підприємства. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною у додатку 2 до цього договору. Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору. Ціна за одиницю товару за договором включає вартість послуг оператора системи передачі, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, та визначена з урахуванням витрат постачальника на пересилання документів, сплату митних тарифів, податків, зборів та платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв'язку з виконанням договору. Ціна за 1 кВт.год включає вартість послуги з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем через постачальника.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та актах приймання-передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у додатку 2 до договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді. Рахунок про оплату за споживання електричної енергії формується постачальником з урахуванням отриманих від споживача фактичних оплат попередніх періодів (пункт 4.7. договору).
Пунктами 4.8. - 4.9 договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата за фактично поставлену електричну енергію визначається на умовах післяплати з дотриманням бюджетного законодавства України. Оплата вартості електричної енергії за ним договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, шо підлягає сплаті за фактично поставлену електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 4.10 договору оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії та рахунку постачальника. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період за цим договором здійснюється споживачем в наступному за розрахунковим місяці в такому порядку:
- протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 30% поставленої електричної енергії;
- протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 40% поставленої електричної енергії;
- протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 30% поставленої електричної енергії.
Датою підписання акту приймання-передачі є:
- дата підписання паперового примірника акта приймання-передачі останньою зі сторін, що підтверджується шляхом проставлення відповідної дати на акті приймання-передачі;
- третій робочий день з дати відправки такого документа, підписаного КЕП постачальника, на електронну пошту споживача, зазначену у розділі 15 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;
- дата підписання акту приймання-передачі. відправленого через cервіси (Вчасно, МЕDОС тощо), останньою зі сторін, то підтверджується роздруківкою з відповідного cервісу;
- у випадку непідписання cспоживачем акта приймання-передачі га відсутності обґрунтованої відмови - третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або ж третій робочий день від дати направлення акта через cервіси.
Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов'язаний надати постачальнику підписаний оригінальний примірник акт приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі по тексту - акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем оригінальний примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, ціну та обсяг, то погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Додатки до цього договору, які є його невід'ємною частиною: додаток 1 «Обсяги та умови постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу»; додаток 2 «Специфікація (договірна ціна)»; додаток 3 «Порядок зміни ціни електричної енергії» (п. 14.1. договору).
За змістом пункту 13.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та укладається на строк до « 31» грудня 2025 року включно, а в частині розрахунків цей договір діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
Згідно із п. 13.11-13.12 договору усі повідомлення або будь-який інший документ (кореспонденція) за цим договором, які оформлюються за підписом сторін, можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу, або у вигляді письмової кореспонденції, та подається одною стороною на адресу іншої сторони одним із наступних способів на вибір сторони відправника:
- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту сторони одержувача, зазначену у розділі 15 «Місцезнаходження та реквізити сторін» з додаванням до такого листа скан-копії відповідного документу. підписаного КЕП уповноваженого представника сторони відправника, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим стороною одержувача з дати його направлення стороною відправника на електрону адресу сторони одержувача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення відправника та набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання сторона отримувача не надіслала стороні відправника мотивовану відмову від такого документа.
- шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою Сервісу (М.Е.Dос, Вчасно, тощо), при цьому такий документ вважається отриманим cтороною одержувача з моменту присвоєння Сервісом статусу документу «Відправлений». Документ направлений за допомогою Сервісу підписується за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноважених осіб cторони відправника. Доказом належного отримання документів за допомогою Сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з Сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за Сервісом з відповідним підтвердженням.
- шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу сторони одержувача, зазначену в договорі та/або передачі його уповноваженому представнику сторони одержувача, що підтверджується власноручним підписом такого представника.
Електронні копії документів та електронне листування прирівнюються до оригіналів документів (повідомлень), мають повну юридичну силу та не потребують затвердження на матеріальних носіях, папері. Сторони можуть окремо використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП), а також сервіси для обміну електронними документами.
Електронні адреси та адреси для листування зазначені Сторонами у розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» цього договору та/або у додатку 3 договору.
Листом № 992 від 25.04.2025 року ТОВ «Волиньенергопостач» повідомило КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради про неможливість подальшого постачання електричної енергії на умовах вищезазначеного та про необхідність його розірвання з 16.05.2025 року.
У відповідності до вимог пункту 3.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 дострокове розірвання договору електропостачальником було здійснене за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії Договору та постачання електричної енергії, у зв'язку з чим позивач зазначає, що постачальник востаннє здійснив постачання електричної енергії споживачу 15.05.2025 року .
Отже, на день подання позовної заяви договір є розірваним, а відтак КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради більше не є споживачем ТОВ «Волиньенергопостач», у зв'язку з чим постачання електричної енергії йому не здійснюється.
Разом з тим, в частині здійснення розрахунків за Договором, останній діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань пунктом 13.1 Договору.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, забезпечивши безперебійне постачання електричної енергії для потреб об'єктів відповідача у період з квітня 2025 року по травень 2025 року на загальну суму 2976843,76 грн., що підтверджується копіями актів купівлі-продажу електричної енергії № 849 від 30.04.2025 року, № 926 від 31.05.2025 року та фактичними рахунками на оплату № 995 від 30.04.2025 року, № 1076 від 31.05.2025 року.
Згідно актів купівлі-продажу електричної енергії за відповідний розрахунковий період постачальник передав, а споживач прийняв (спожив) товар за:
- квітень 2025 року у розмірі 276 439 кВт на загальну суму 2 672 225,18 грн (2 226 854,32 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 445 370,86 грн);
- травень 2025 року у розмірі 32 265 кВт на загальну суму 304 618,58 грн (253 848,82 грн без ПДВ 20%, крім того ПДВ 20% - 50 769,76 грн).
Вищевказані акти та рахунки були надіслані КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради засобами електронного зв'язку з використанням програмного забезпечення «М.Е.Dос». Надсилання фактичних рахунків на оплату та актів купівлі-продажу електричної енергії за кожен розрахунковий період підтверджується універсальними документами, а саме:
- універсальний документ № 849 від 30.04.2025;
- універсальний документ № 926 від 31.05.2025.
Як вбачається з універсальних документів, сформованих програмою «M.E.Doc», датою підписання споживачем акту купівлі продажу електричної енергії № 849 від 30.04.2025 року та фактичного рахунку на оплату № 995 від 30.04.2025 року за квітень 2025 року є 12.05.2025 року; акту купівлі-продажу електричної енергії № 926 від 31.05.2025 року та фактичного рахунку на оплату № 1076 від 31.05.2025 року - 10.06.2025 року.
Крім того, у відповідності до абзацу 1 пункту 4.11 Договору та абзацу 1 пункту 11.5.12 Кодексу системи розподілу, 25.04.2025 року на платформі ДАТАХАБ постачальником було сформоване звернення про припинення постачання за ТКО № 978616. Підставою для вжиття таких заходів стало невиконання споживачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості.
У подальшому 15.05.2025 провідним інженером відділу обслуговування клієнтів Управління з питань розподілу електричної енергії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» Оксаною Китайгородською було видано заявку (наряд) № 004 про припинення / обмеження розподілу електроенергії (додається до позовної заяви), згідно якої начальнику Західного управління технічного обслуговування електричних мереж Зьоменку Сергію Івановичу було доручено здійснити з дотриманням правил техніки безпеки припинення /обмеження постачання електроенергії КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради не раніше як з 12 год 00 хв 15.05.2025 року.
Разом з тим, у зв'язку із здійсненням відповідачем платежу на суму 1000000,00 грн в рахунок погашення його заборгованості за договором, 15.05.2025 року о 16 год 01 хв постачальник скасував заявку про припинення / обмеження розподілу електроенергії.
За надані послуги з відключення від електромереж споживача у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП,ТП та його підключення до електромереж у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП, ПС Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» виставило ТОВ «Волиньенергопостач» рахунок на оплату № 547 від 16.05.2025 року на суму 1 175,86 грн, які були сплачені постачальником.
03.06.2025 року ТОВ «Волиньенергопостач» надіслало засобами електронного зв'язку КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради копії акта відшкодування наданих послуг № 868 від 31.05.2025 року та рахунка на оплату № 1020 від 31.05.2025 року з метою відшкодування останнім витрат постачальника з оплати послуг ДП «Регіональні електричні мережі» з відключення та підключення споживача до електромереж.
У відповідь споживач надіслав лист № 331/3-03 від 06.06.2025 року, у якому висловив прохання надати завірені копії актів про підключення від електромереж та про підключення до електромереж. З метою доведення правомірності та обґрунтованості виставленого рахунку та виконаних робіт, 17.07.2025 року ТОВ «Волиньенергопостач» направив на електронну адресу ДП «Регіональні електричні мережі» листа з проханням надати завірені належним чином підтверджуючі документи щодо здійснення послуг з відключення від електромереж та підключення до електромереж споживача, зокрема, але не виключно, реєстру споживачів, яким було обмежено/припинено та відновлено повністю або частково розподіл електричної енергії із зазначенням дати та місця проведення робіт відповідно до звернень ТОВ «Волиньенергопостач».
У відповідь на вищевказаний лист Оператор системи розподілу надав Реєстр споживачів, яким було обмежено/припинено та відновлено повністю або частково розподіл електричної енергії із зазначенням дати та місця проведення робіт відповідно до звернень ТОВ «Волиньенергопостач», згідно даних якого оперативна бригада ДП «Регіональні електричні мережі» здійснила вимкнення КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради від електромереж, та його повторне підключення 15.05.2025 року.
Отже, звертаючись до суду із позовом, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2024/368 від 30.12.2024 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг у квітні та травні 2025 року у розмірі 2976843,76 грн. Крім того, доводить, що за надані послуги з відключення від електромереж відповідача у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП та його підключення до електромереж у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП, ПС позивачем сплачено Державному підприємству “Регіональні електричні мережі» 1175,86 грн, які відповідно до абзацу 2 пункту 7.12 ПРРЕЕ підлягають відшкодуванню відповідачем.
Згідно із ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.
У відповідності до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у процесі судового розгляду не заперечував факту споживання у квітні-травні 2025 року електроенергії на загальну суму 2976843,76 грн.
Між тим, станом на час розгляду справи відповідач не подав суду доказів оплати зазначеної заборгованості.
У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості фактично спожитої електричної енергії у повному обсязі підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 2976843,76 грн. основного боргу.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення вимогу про відшкодування за послуги по відключенню та підключенню до електромереж у розмірі 1175,86 грн.
Користуючись правом на здійснення заходів з припинення постачання електричної енергії Споживачу, що передбачене абзацом 1 пункту 4.11 договору та абзацом 1 пункту 11.5.12. Кодексу системи розподілу, 25.04.2025 року на платформі ДАТАХАБ Постачальником було сформоване звернення про припинення постачання за ТКО № 978616. Підставою для вжиття таких заходів стало невиконання споживачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно абзацу 7 пункту 11.5.12 Кодексу системи розподілу якщо до оператора системи розподілу надійшло повідомлення від електропостачальника з відкликанням його звернення щодо припинення електроживлення споживача, а оперативна бригада оператора системи розподілу вже виїхала на об'єкт споживача або виконала відповідні технічні заходи з відключення електроустановок споживача, електропостачальник зобов'язаний відшкодувати відповідні витрати на здійснення зазначених дій оператору системи розподілу.
Як вбачається із матеріалів справи, за надані послуги з відключення від електромереж Споживача у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП,ТП та його підключення до електромереж у розподільчому пристрої 6-10 кВ РП, ТП, ПС Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» виставило ТОВ «Волиньенергопостач» рахунок на оплату № 547 від 16.05.2025 року на суму 1 175,86 грн, які були сплачені постачальником.
Водночас, відповідно до абзацу 2 пункту 7.12. ПРРЕЕ витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
Суд встановив, що ТОВ «Волиньенергопостач» правомірно виставило КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради рахунок № 1020 від 31.05.2025 з відшкодування постачальнику витрат з оплати послуг Оператора системи розподілу з відключення та підключення до електромереж.
Враховуючи наведене, роботи були виконані ДП «Регіональні електричні мережі» у встановленому порядку, що підтверджується наявним у матеріалах справи Реєстром споживачів із зазначенням дати та місця проведення робіт 15.05.2025 року, а відтак витрати на такі роботи у розмірі 1 175,86 грн, відповідно до абзацу 2 пункту 7.12 ПРРЕЕ підставні, підтверджені матеріалами справи та підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Щодо стягнення нарахованих за період з 23.05.2025 по 23.07.2025 інфляційних втрат в сумі 21377, 80 грн, суд зазначає таке.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач контррозрахунку здійснених нарахувань суду не надав.
При цьому, позивач у розрахунку інфляційних витрат, одним із періодів (період 6) визначає наступні дати: з 11.07.2025 по 23.07.2025 на суму 2976843,76 грн, тобто за неповний місяць, з врахуванням збільшення основного боргу (початку прострочення) на 91385,58 грн (2976843,76 - 2885458,18).
Суд вважає за необхідне зауважити, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Отже, позивачем у одному з періодів нараховано інфляційні втрати з 11.07.2025 по 23.07.2025, тобто за неповний місяць, а відтак інфляційна складова боргу, що нараховується на суму 91385,58 грн за відповідний період не враховується.
Проте, враховуючи наявність основного боргу в сумі 2885458,18 грн, який продовжував існувати і в визначеному позивачем періоді 6 (з 11.07.2025 по 23.07.2025), судом береться зазначена сума для нарахування інфляційних втрат у вказаному періоді 6.
За наведених обставин, суд здійснивши самостійний розрахунок, дійшов висновку, про те, що підлягає до стягнення з відповідача 15 606, 88 грн. інфляційних втрат за період з 23.05.2025 по 23.07.2025, а в частині стягнення 5770, 92 грн. інфляційних втрат слід відмовити через безпідставність.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 11996,86 грн, суд зазначає таке.
Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Як вже встановлено судом, датою підписання споживачем акту купівлі продажу електричної енергії № 849 від 30.04.2025 року та фактичного рахунку на оплату № 995 від 30.04.2025 року за квітень 2025 року на суму 2672225,18 грн є 12.05.2025 року.
Проте позивачем у відповідності до п.4.10 договору невірно визначено початок прострочення з 02.06.2025 на суму 1870557,62 грн, а саме закінчення 20-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії 12.05.2025 (не враховано, що 01.06.2025 неділя, тому останнім днем закінчення строку є наступний день 02.06.2025, відповідно прострочення настало з 03.06.2025).
З огляду на вищенаведене, здійснивши самостійний розрахунок 3% річних (з 23.05.2025 по 02.06.2025 на суму 801667,55 грн = 724,80 грн; з 03.06.2025 по 11.06.2025 на суму 1870557,62 грн= 1383,70 грн, далі згідно періодів по розрахунку позивача), суд дійшов висновку, що 3% річних підставні в загальній сумі 11 909, 02 грн, в решті частини стягнення 3 % річних в сумі 87, 84 грн. грн слід відмовити через безпідставність.
Щодо стягнення з відповідача 123967, 67 грн пені за період з 23.05.2025 по 23.07.2025, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до абзацу 2 п. 4.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплачу пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної оплат, а також 3% річних та інфляційні. Споживач сплачує за вимогою постачальника штрафні санкції у розмірі, що визначається цим договором.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, що неодноразово був продовжений та станом на сьогодні ще триває.
НКРЕКП постановою від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (надалі - постанова №332) надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Підпунктом 14 п.1 постанови №332 визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно з ч. 5 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Наведені вище положення свідчать про те, що НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та які є обов'язковими до виконання.
Постановою №332 регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Вищевказані висновки суду кореспондуються з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
У вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи наведені приписи законодавства, вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, підлягають застосуванню положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, а тому у задоволенні позову в частині стягнення 123 967, 67 грн. пені за період з 23.05.2025 по 23.07.2025, суд відмовляє.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 2976843, 76 грн. основного боргу, 1175,86 грн. відшкодування за послуги по відключенню та підключенню електромереж, 11 909, 02 грн. 3% річних, 15 606, 88 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 123 967, 67 грн пені, 5770, 92 грн інфляційних втрат та 87, 84 грн. 3% річних слід відмовити через безпідставність
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 36066,43 грн судового збору, в іншій частині судового збору залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 86, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Святого Володимира, будинок 3, код ЄДРОПУ 00185382) 3005535, 52 грн(три мільйони п'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 52 коп), з них 2 976 843, 76 грн основного боргу, 1175, 86 грн відшкодування за послуги по відключенню та підключенню до електромереж, 11 909, 02 грн 3% річних, 15 606, 88 грн інфляційних втрат та 36 066, 43 грн(тридцять шість тисяч шістдесят шість гривень 43 коп) судового збору.
3. У решті позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 01.10.2025
Суддя А. С. Вороняк