30 вересня 2025 р. Справа № 902/619/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/619/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 02.07.2025 року відкрито провадження у справі № 902/619/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/619/25 арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання на 22.09.2025 року.
04.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
16.07.2025 року до суду від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" надійшла заява б/н від 16.07.2025 року (вх.№ 01-36/884/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 50 171,81 грн.
Ухвалою від 21.07.2025 року вказану заяву призначено до розгляду на 30.09.2025 року - 10:30 год.
Ухвалою від 22.09.2025 року задоволено клопотання арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-740/5728 від 18.09.2025 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/619/25, яке призначено на 30.09.2025 року - 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату арбітражний керуючий, боржник та заявник повноважних представників не направили.
Натомість, 30.07.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінську Н.О. надійшла відомість № 02-740/4544 від 30.07.2025 року про результати розгляду вимог кредиторів у справі № 902/619/25, до якої додано повідомлення № 02-740/4542 від 30.07.2025 року про результати розгляду вимог АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та боржником укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 200317639135 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 07.09.2023.
Відповідно до вказаної заяви боржнику відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку та встановлений кредитний ліміт у сумі 1 000,00 грн., з можливістю збільшення до 200 000,00 грн., зі сплатою процентної ставки у розмірі 35,88% річних, реальної процентної ставки - 42,36% річних, строком на 12 місяців, який продовжується на той самий строк у разі відсутності заперечень, із розрахунковою датою - до 30 числа місяця.
Відповідно до умов Заяви та п.4.3.6.4. п.4.3. ч.4 р.ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт було збільшено до 39 298,36 грн.
Станом на 01.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 49 961,49 грн., з яких: 39 298,36 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 10 663,13 грн. - заборгованість за процентами.
Також, між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та боржником підписано Заяву № 1014803752 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 04.03.2024.
Відповідно до вказаної заяви боржнику видано кредит у сумі 1 580,05, грн. на споживчі цілі, строком на 9 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,0001% річних, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,22%, що складає реальну процентну ставку 56,15% річних.
Видача кредиту підтверджується платіжною інструкцією № ТR.76937037.133356.25578 від 04.03.2024.
Станом на 01.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 210,32 грн., з яких: 175,29 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 0 грн. - заборгованість за процентами; 35,03 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна заборгованість боржника перед кредитором становить 49 171,81 грн., з яких: 49 961,49 грн. - за договором № 200317639135 від 07.09.2023; 210,32 грн. - за договором № 1014803752 від 04.03.2024.
На підставі викладеного, Заявник просить суд: визнати грошові вимоги АТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 у сумі 50 171,81 грн. - кредитна заборгованість та в сумі 4 844,80 грн - судовий збір; внести відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Арбітражний керуючий Белінська Н.О. в повідомленні про результати розгляду вимог АТ "Перший Український Міжнародний Банк", зазначає про визнання заявлених до боржника вимог, в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 04.07.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 16.07.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/619/25, надійшла до суду 16.07.2025 року за вх. № 01-36/884/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 16.07.2025), тобто в межах визначеного ч. 1 ст.45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 07.09.2023 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви № 200317639135 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 07.09.2023.
За змістом заяви та паспорту споживчого кредиту, Клієнт підписанням заяви беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію ПАТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані Клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).
Клієнт просить відкрити на її ім'я поточний рахунок** № НОМЕР_2 у гривнях та надати Кредитну картку.
№ Кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_3
Клієнт просить Банк встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією Заявою, Кредитний ліміт у сумі 1 000 грн.
Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії Кредитного ліміту 12 (дванадцять) місяців з дня надання Кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія Кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО. Кредитний ліміт може бути змінено з інформуванням Клієнта шляхом направлення SMS-повідомлення на Номер мобільного телефону із зазначенням нового розміру Кредитного ліміту (максимальна сума Кредитного ліміту зазначена у ДКБО і на поточну дату складає 200 000 грн.). У разі незгоди із зміненим розміром Кредитного ліміту, Клієнт протягом 30 календарних днів повинен звернутися до Банку. Якщо Клієнт не заявив про свою незгоду та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS - повідомлення, згода Клієнта зі зміною вважається підтвердженою. Розмір Мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування Кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу Кредитної картки. Підписанням Заяви підтверджую, що мною отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також що ознайомлений(а) з правилами користування платіжною карткою, які Клієнту надано в дату підписання цієї Заяви шляхом розміщення на Сайті Банку, як складову частину ДКБО (Частина 2 Правила користування, умови випуску та обслуговування Карток Розділу II), зокрема, у розділі "Звернення та безпека" за посиланням "Документи", зобов'язуюсь їх дотримуватись.
Стандартна процентна ставка складає 35,88 % річних.
Реальна річна процентна ставка складає 42,36 % річних.*
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 229 грн.
*розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10 000 гривень та наступним її погашенням у строк 12 місяців рівними платежами.
** поточний рахунок з можливістю випуску Кредитної карти відкривається з сервісами та послугами (наповненням) та вартістю відповідно до ДКБО.
Відповідно до вказаної заяви боржнику відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку та встановлений кредитний ліміт у сумі 1 000,00 грн., з можливістю збільшення до 200 000,00 грн., зі сплатою процентної ставки у розмірі 35,88% річних, реальної процентної ставки - 42,36% річних, строком на 12 місяців, який продовжується на той самий строк у разі відсутності заперечень, із розрахунковою датою - до 30 числа місяця.
Відповідно до умов Заяви та п.4.3.6.4. п.4.3. ч.4 р.ІІ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб кредитний ліміт було збільшено до 39 298,36 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.
Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту Шарпило М.Ю. та згідно вказаного вище договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надав грошові кошти у кредит.
Водночас, згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 01.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 49 961,49 грн., з яких: 39 298,36 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 10 663,13 грн. - заборгованість за процентами.
Також, між 04.03.2024 року АТ "Перший Український Міжнародний Банк" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) підписано Заяву № 1014803752 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 04.03.2024.
За змістом заяви та паспорту споживчого кредиту, Клієнт підписанням заяви беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію ПАТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ "ПУМБ": pumb.ua, в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані Клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у Банку).
Клієнт просить надати їй Споживчий кредит на наступних умовах: Найменування кредитного продукту: Гроші в розстрочку 9 (2,22). Цільове призначення: загальні споживчі цілі. Сума: 1580,05 гривні. Строк дії договору, за яким надається споживчий кредит, та строк, на який надається споживчий кредит (в місяцях): 9. Розмір процентної ставки: 0,00001% річних. Тип процентної ставки: фіксована. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,22%. Схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами). Спосіб надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі: переказ на рахунок НОМЕР_4 в АТ "ПУМБ", Код Отримувача 3312716548, Отримувач Шарпило Марина Юріївна. Графік платежів викладено у Додатку № 1 до цієї Заяви. Реквізити для погашення заборгованості за Споживчим кредитом: Рахунок № НОМЕР_5 у АТ "ПУМБ", РНОКПП НОМЕР_1 . При обранні способу надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі шляхом переказу, підписуючи цю Заяву надаю згоду на такий переказ та уповноважую Банк здійснити переказ суми Споживчого кредиту з цільовим призначенням на загальні споживчі цілі за реквізитами, зазначеними при визначенні способу надання Споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.
Відповідно до вказаної заяви боржнику видано кредит у сумі 1 580,05, грн., що підтверджується платіжною інструкцією № ТR.76937037.133356.25578 від 04.03.2024.
Водночас, згідно наданого розрахунку заборгованості, станом на 01.07.2025 заборгованість боржника за кредитним договором склала 210,32 грн., з яких: 175,29 грн. - заборгованість за кредитом (тіло); 0 грн. - заборгованість за процентами; 35,03 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна заборгованість боржника перед кредитором становить 49 171,81 грн., з яких: 49 961,49 грн. - за договором № 200317639135 від 07.09.2023; 210,32 грн. - за договором № 1014803752 від 04.03.2024.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 33, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов'язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Отже, Договори комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" є публічною частиною договору, до яких приєднався Боржник, підписавши згадані вище Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, які є індивідуальними частинами договорів.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено кредитні договори №200317639135 від 07.09.2023 р. та № 1014803752 від 04.03.2024 року, які складаються із вищевказаних Заяв і Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщений на сайті ПАТ "ПУМБ": pumb.ua (обумовлено вказаними заявами), та за своїм змістом і правовою природою є кредитними договорами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості боржника перед АТ "Перший Український Міжнародний Банк" за кредитними договорами, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в розмірі 50 171,81 грн є конкурсними, відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Перший Український Міжнародний Банк" в загальній сумі 50 171,81 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 16.07.2025 року (вх.№ 01-36/884/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/619/25, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 50 171,81 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Перший Український Міжнародний Банк" б/н від 16.07.2025 року (вх.№ 01-36/884/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/619/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 50 171,81 грн. (друга черга задоволення); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/619/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/619/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - info@fuib.com, представнику АТ "Перший Український Міжнародний банк" Панченко О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи