23 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/384/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.
за участю:
секретаря судового засідання Пархоменко О.В.,
представника позивача (в залі суду) - Гур'янов С.Б.; витяг з ЄДРЮО ФОП ГО, довіреність №20/11-10 від 20.11.2024;
представниці відповідача (в залі суду) - Яковлева М.С.; довіреність №01-17/7145 від 28.08.2025;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:
1)Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1670 Х/1)
2) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1675 Х/1)
на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Сальнікової Г.І. 24.06.2025 (повний текст складений 04.07.2025) у справі №922/384/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
про стягнення 2854375,61 грн,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго", в якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 2854375,61грн, з яких: 3% річних у розмірі 925752,67грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн, а також судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0524-03041-ПД від 01.01.2024 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що нарахування 3% річних позивачем здійснено з порушенням п. 3.7. договору, а саме не враховано обов'язок АТ "Харківобленерго" здійснити розрахунок саме до 15 числа наступного розрахункового місяця за фактичний обсяг отриманих послуг. Крім того, зазначено, що у розрахунку за період з 16.10.2024 по 29.12.2024 вказано не вірну кількість днів прострочення - 93, замість вірної - 75.
Відповідачем зазначено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є не вірним, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що виходячи з практики Верхового Суду, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 400058,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд виходив з наступного:
- матеріали справи свідчать, що підписанням актів за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року cторони підтверджують факт належного надання ОСП послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачу, відповідно до умов договору. Підписанням цих актів користувач підтвердив, що не має будь-яких претензій до ОСП стосовно наданої послуги за розрахункові періоди. При цьому рахунки за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надіслані позивачем в системі управління ринком АСКОД НЕК "Укренерго" онлайн та доставлено до контрагента;
- враховуючи, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем строків оплати за договором, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суми простроченої заборгованості;
Щодо вимог про стягнення 3% річних.
Суд встановив, що розрахунок 3% річних виконано без врахування законодавчих вимог та встановлених судом фактичних обставин справи, що мало наслідком виникнення арифметичної неточності.
Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення 3% річних з огляду на вимоги законодавства, умови договору та обставини справи, суд зазначив, що обґрунтованими та правомірним до стягнення є 3% річних у розмірі 800117,00 грн.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат.
Перевіривши обґрунтованість та правомірність здійсненого позивачем детального розрахунку інфляційних втрат у розмірі 1928622,94 грн., розмір яких позивачем не збільшувався від первісно заявленого розміру у позовній заяві, суд зазначив, що відповідний розрахунок є обґрунтованим, тому позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у заявленому розмірі, підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру компенсаційних витрат.
В обґрунтування поданого клопотання відповідачем зазначено, що основним видом діяльності АТ "Харківобленерго" є надання послуг з розподілу на території м. Харкова та Харківської області. Протягом останніх років підприємства м. Харкова та Харківської області недобросовісно виконують свої договірні зобов'язання в частині оплати за отримані послуги з розподілу електричної енергії. Крім того, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, які настали внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а також обмеженнями користуватись коштами Товариства внаслідок початку процедури виведення АТ "Мегабанк" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, стало підставою для звернення до суду з даним клопотанням.
Внаслідок військової агресії рф АТ "Харківобленерго" спричинено збитків на загальну суму 5820594113 грн., що підтверджується витягом зі звітів про незалежну оцінку збитків АТ "Харківобленерго" за 2022, 2023 роки, листом СБУ та витягом з наказу Міністерства енергетики. Повідомляє, що незважаючи на тяжкий фінансовий стан, АТ "Харківобленерго" за період вересень - грудень 2024 року було сплачено нарахування за договором в повному обсязі. Також просить суд врахувати, що оплата за листопад 2024 прострочена відповідачем лише на 15 днів, за грудень 2024 взагалі на 8 днів.
Відповідач просить суд зменшити належні до стягнення 3% річних та інфляційні на 95%, врахувавши стислі строки погашення заборгованості, збитковість відповідача, який надає послуги з розподілу електричної енергії та виконує мобілізаційне завдання під час введення військового стану, відсутність доказів завдання позивачу суттєвої шкоди порушенням зобов'язання.
Суд зауважив, що заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру компенсаційних витрат на 95% є безпідставним, оскільки суд має право зменшувати розмір 3% річних, а не фактично звільняти боржника від їх сплати, оскільки в такому разі нівелюється їх сутнісний зміст по відношенню до боржника.
Доводи відповідача щодо зменшення судом заявлених до стягнення інфляційних втрат суд відхилив з огляду на неможливість такого зменшення та відмовив відповідачу у задоволенні клопотання в цій частині.
З урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, зменшення розміру 3% річних на 50% та стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 400058,50 грн, у зв'язку із чим в задоволенні решти 3% річних суд відмовив.
24.07.2025 АТ "Харківобленерго" звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1.Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 на підставі п.1 ч.2 ст. 256 ГПК України.
2.Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження.
3.Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує наступним.
- під час розгляду справи судом не вірно застосовано норми процесуального права та безпідставно протокольною ухвалою від 06.05.2025 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог; позивачем здійснені дії за якими має місце одночасно зміна підстав та предмету позову (позивачем змінено предмет позову шляхом доповнення новими позовними вимогами на підставі нових обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача). Тобто, позивачем фактично подано ще один позов в межах справи №922/384/25, що суперечить приписам ст. 46 ГПК України;
- судом не вірно визначеного періоду нарахувань 3% річних та не враховано обов'язок відповідача відповідно до п. 3.7 Договору здійснити розрахунок саме до 15 числа наступного розрахункового місяця за фактичний обсяг отриманих послуг.
Апелянт також посилається на те, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних на 95% від нарахованої позивачем суми.
Натомість, суд першої інстанції прийшов до висновку про зменшення 3% річних на 50% від нарахованої позивачем суми.
В частині інфляційних нарахувань суд першої інстанції взагалі не надав оцінки обставинам, викладеним у клопотанні.
На думку апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано співвідношення розміру неустойки і розміру зазначених збитків, а також об'єктивно не надано оцінки, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язань причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, не відповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 справу №922/384/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/384/25 та відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 до надходження матеріалів справи.
30.07.2025 справа №922/384/25 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 51378,76грн.
У строк, визначений судом, скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2025, додано Платіжну інструкцію АТ "Ощадбанк" №30309 від 30.07.2025 на суму 49118грн та Платіжну інструкцію АТ "Ощадбанк" №30905 від 06.08.2025 на суму 2260,76грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 09.09.2025 для подання заяв та клопотань; призначено справу до розгляду на 23.09.2025 об 11:30 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" також не погодилось з оскаржуваним рішенням та 24.07.2025 звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 на підставі п.1 ч.2 ст. 256 ГПК України.
2. Прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 року у справі №922/384/25 до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі.
3. Скасувати частково (в частині зменшення на 50 відсотків законодавчо встановлених трьох процентів річних) рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 року у справі №922/384/25. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області залишити без змін.
4. Судові витрати за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 року у справі № 922/384/25 покласти на Акціонерне товариство АТ "Харківобленерго".
Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції (в частині зменшення 3% відсотків річних на 50% - нижче ніж встановлено законодавчо) є необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо законності, обґрунтованості, повноти та об'єктивності аналізу фактичних обставин.
Доводи апеляційної скарги є наступними.
- за змістом ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання;
- визначені Цивільним кодексом України три проценти річних суд не може зменшити, оскільки це законодавчо встановлений розмір;
-у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, суд зазначив: "68. Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом», “ 118. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у сумі 7201,06грн.
У строк, визначений судом скаржник надіслав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2025, додано Платіжну інструкцію АТ "Ощадбанк" №В-6140 від 01.08.2025 на суму 7201,06грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 1675 Х/1) до спільного розгляду з апеляційною скаргою АТ "Харківобленерго" (вх. № 1670 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 09.09.2025 для подання заяв та клопотань.
01.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго", в якому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заперечення на апеляційну скаргу полягають в наступному:
- згідно з п. 2.5. Договору, Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків;
-плановий та фактичний обсяг взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг, про що свідчить практика Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21;
- строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання;
- зобов'язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, виникає як зобов'язання з передоплати в строки визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
- при розрахунку за послуги користувач та оператор системи передачі зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21;
Щодо доводів АТ "Харківобленерго" про неправомірне прийняття судом першої інстанції заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що Заява про збільшення позовних вимог (з включенням заборгованості за нові розрахункові періоди) відповідає вимогам як матеріального права, так і процесуального, і, як слідство, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для неприйняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та винесення з цього приводу протокольної ухвали суду.
Також позивач наголошує, що у суду першої інстанції взагалі відсутні правові підстави для зменшення нарахованих НЕК "УКРЕНЕРГО" 3% річних не тільки на 95 %, як просив відповідач у справі, а і на 50 % , тобто нижче тих 3 відсотків, які передбачені приписами ст. 625 ЦК України.
05.09.2025 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якому просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Зазначає, що судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання АТ "Харківобленерго" та зменшено розмір компенсаційних витрат, враховуючи конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, а саме стислі строки погашення відповідачем заборгованості, збитковість відповідача, який надає послуги з розподілу електричної енергії та виконує мобілізаційне завдання під час введення військового стану, відсутність доказів завдання позивачу суттєвої шкоди порушенням.
За обґрунтуваннями відповідача, виходячи з практики Верховного Суду, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Крім того посилається на те, що у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду сформовані висновки, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. З урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (пункт 8.38 постанови).
В судовому засідання апеляційної інстанції 23.09.2025 приймали участь представник позивача та представниця відповідача.
Представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, надав пояснення по суті спору, просив її задовольнити; в задоволення апеляційної скарги відповідача просив відмовити з підстав, зокрема, викладених у відзиві.
Представниця відповідача надала пояснення по суті спору, підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити; крім того, надала заперечення на апеляційну скаргу позивача з обґрунтуванням своєї позиції щодо можливості суду зменшувати розмір заявлених до стягнення 3% річних.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи та вимоги апеляційних скарг, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєю Постановою від 14.03.2018 року №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" та постановою від 14.03.2018 року №309 "Про затвердження кодексу системи передачі" затвердила типові форми договорів. Договори є публічними договорами приєднання.
НЕК "Укренерго" наказом від 22.12.2023 №742 затвердило умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови договору набирають чинності з 01.01.2024.
Заявою - приєднанням до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (за підписом заступника директора комерційного з ринкових операцій та розрахунків Соловйової Наталії Григорівни,) АТ "Харківобленерго" на підставі вільного волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі, засвідчила дане приєднання та підтвердила згоду на автоматизовану обробку персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам, які мають право на отримання цих даних згідно з чинним законодавством, а також підтвердила ознайомлення з текстом договору.
НЕК "Укренерго" направило на адресу АТ "Харківобленерго" повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (вих. № 01/61610 від 15.11.2023), яким проінформувало користувача про приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Ідентифікатор договору №0524-03041-ПД. Дата акцептування 01.01.2024. Даний договір встановлює права та обов'язки ОСП та Користувача за всіма видами його діяльності на ринку електричної енергії.
Укладений між позивачем та відповідачем договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0524-03041-ПД від 01.01.2024 є публічним, укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та розміщений на офіційному сайті НЕК "Укренерго".
Наказом НЕК "Укренерго" №334 від 07.06.2024 затверджені нові умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Згідно умов пункту 2.1. договору, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавним лініям зв'язку (ОЕС) України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга). Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) має код 35.12.
Згідно пункту 3.1 договору, ціна договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів нарастаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до умов пункту 3.4. договору, планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до умов пункту 2.5. договору, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги що використовується для визначення планової вартості послуги визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.
Умовами пункту 3.7 передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акту надання послуги та/або акту коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. У разі виникнення розбіжностей за отриманими від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та /або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акту надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
Згідно з постановою НКРЕКП №1763 від 29.09.2023 листи про планові обсяги надання послуги до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не направляються/надсилаються, що передбачено умовами договору.
Згідно пункту 4.2.1. договору на користувача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає про належне виконання взятих на себе обов'язків за договором та надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління відповідно до умов договору із своєчасним направленням користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису Актів наданих послуг за період з вересня 2024 по грудень 2024 (включно).
08.04.2025 позивачем подано до суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №8625), в якій просить суд прийняти до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог у справі та розглядати позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог зазначає, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління 2350-03032-ПД від 01.01.2024 (в редакції договору від 07.06.2024 ) є діючим і послуги надаються безперервно, включаючи в тому числі період після відкриття провадження у справі, а тому позивач вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог та додатково стягнути з відповідача розмір 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з січня 2025 по лютий 2025 включно у розмірі 182614,48 грн.
З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з АТ "Харківобленерго" суму інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 1928622,94 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 925752,67 грн.
Заяву про збільшення розміру позовних вимог було прийнято судом та ухвалено розгляд справи здійснювати з її урахуванням.
На підтвердження позовних вимог до позову додано підписані позивачем та відповідачем наступні Акти надання послуг та Акти коригування до актів надання послуги:
1) Акт від 30.09.2024 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0010098 на суму 38845316,93 грн.;
2) Акт від 31.10.2024 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0010858 на суму 45456759,58 грн.
3) Акт від 30.11.2024 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0011623 на суму 50846652,86 грн.;
4) Акт від 05.12.2024 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА_К-0002938, вартість та обсяг послуги збільшено на суму 18364,58 грн.;
5) Акт від 31.12.2024 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на суму 56105183,74 грн.;
6) Акт від 03.01.2025 за послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА_К-0002966, вартість та обсяг послуги зменшено на суму -9078,77 грн. (коригування жовтня 2024 року).
7) Акт від 31.01.2025 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0013202 на суму 51401278,44 грн.;
8) Акт від 28.02.2025 за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0013979 на суму 50819890,54 грн.
Окрім того, матеріали справи містять оформлені позивачем рахунки-фактури:
№ДУ-037721/0524-03041-ПД від 15.09.2024 на суму 12922362,65 грн. з ПДВ;
№ДУ-0038450/0524-03041-ПД від 25.09.2024 на суму 13238073,36 грн. з ПДВ;
№ДУ-0039180/0524-03041-ПД від 05.10.2024 на суму 12754037,78 грн. з ПДВ;
№ДУ-0039924/0524-03041-ПД від 11.10.2024 на суму 230070443,38 грн. з ПДВ.
№ДУ-0040652/0524-03041-ПД від 15.10.2024 на суму 13122447,89 грн. з ПДВ;
№ДУ-0041385/0524-03041-ПД від 25.10.2024 на суму 14736165,23 грн. з ПДВ;
№ДУ-0042118/0524-03041-ПД від 05.11.2024 на суму 17140080,41 грн. з ПДВ;
№ДУ-0042858/0524-03041-ПД від 11.11.2024 на суму 220191277,95 грн. з ПДВ;
№ДУ-0043604/0524-03041-ПД від 15.11.2024 на суму 16471611,46 грн. з ПДВ;
№ДУ-0044348/0524-03-41-ПД від 25.11.2024 на суму 17016771,18 грн. з ПДВ;
№ДУ-0045098/0524-03041-ПД від 05.12.2024 на суму 17352095,80 грн. з ПДВ;
№ДУ-0045855/0524-03041-ПД від 11.12.2024 на суму 186731862,99 грн. з ПДВ;
№ДУ-0046604/0524-03041-ПД від 15.12.2024 на суму 18145779,20 грн. з ПДВ;
№ДУ-0047340/0524-03041-ПД від 24.12.2024 на суму 18581904,12 грн. з ПДВ;
№ДУ-0048082/0524-03041-ПД від 05.01.2025 на суму 19009821,00 грн. з ПДВ.
№ДУ-0048834/0524-03041-ПД від 11.01.2025 на суму 4936603,13 грн. з ПДВ
№ДУ-0049574/0524-03041-ПД від 15.01.2025 на суму 16035601,98 грн. з ПДВ;
№ДУ-0050306/0524-03041-ПД від 25.01.2025 на суму 16735591,06 грн. з ПДВ;
№ДУ-0051036/0524-03041-ПД від 05.02.2025 на суму 18627865,46 грн. з ПДВ;
№ДУ-0051780/0524-03041-ПД від 11.02.2025 на суму 18630085,40 грн. з ПДВ;
№ДУ-0052511/0524-03041-ПД від 14.02.2025 на суму 16933670,88 грн. з ПДВ;
№ДУ-0053246/0524-03041-ПД від 25.02.2025 на суму 18785465,17 грн. з ПДВ;
№ДУ-0053977/0524-03041-ПД від 05.03.2025 на суму 15062492,76 грн. з ПДВ;
№ДУ-0054723/0524-03041-ПД від 11.03.2025 на суму 51445249,76 грн. з ПДВ.
Підписанням актів за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року сторони підтверджують факт належного надання ОСП послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачу, відповідно до умов Договору.
Крім цього, підписанням цих актів користувач підтвердив, що не має претензій до ОСП стосовно наданої послуги за розрахункові періоди.
Загальна сума наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з вересня 2024 по грудень 2024 згідно Актів приймання - передачі послуги та Актів коригування до Актів приймання-передачі підписано на суму 191 263 198,92 грн.
Загальна сума наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з січня 2025 по лютий 2025 згідно Актів приймання - передачі послуги складає 102 221 168,98 грн.
Як стверджує позивач, не заперечує відповідач та що підтверджується доказами матеріалів справи, за період з вересня 2024 по лютий 2025 року відповідачем було сплачено послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у повному обсязі, проте з порушенням встановлених договором строків.
Таким чином, як станом на дату подання позову, так і станом на дату подання заяви про збільшення позовних вимог заборгованість (сума основного боргу) у відповідача відсутня.
Відповідно до пункту 7.8. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором, позивачем проведено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України, який з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. №8645 від 08.04.2025) та оновленого розрахунку ( з урахуванням висловлених відповідачем заперечень, а також з'ясованих в судовому засіданні обставини справи), що доданий до клопотання (вх. №10471 від 29.04.2025) становить: інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн та 3% річних у розмірі 865599,67 грн, які залишаються відповідачем не сплачені.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Харківської області позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з АТ "Харківобленерго" на користь НЕК "Укренерго" 3% річних у розмірі 400058,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення 3% річних з огляду на вимоги законодавства, умови договору та обставини справи, суд зазначив, що обґрунтованими та правомірним до стягнення є 3% річних у розмірі 800117,00 грн.
Поряд з цим, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін та верховенства права, суд, враховуючи клопотання відповідача про зменшення компенсаційних нарахувань, дійшов висновку про зменшення розмір 3% річних на 50%, та стягненню з відповідача 3% річних в розмірі 400058,50 грн, у зв'язку із чим в задоволенні решти 3% річних відмовив.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Предметом розгляду під час апеляційного розгляду цієї справи є позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційні нарахування, нараховані позивачем у зв'язку із не своєчасною оплатою відповідачем вартості наданих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
За приписами ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (п. 10 ч. 1 ст. 4).
На виконання приписів законодавства позивач та відповідач уклали Договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір та додатки до нього розміщені на офіційному сайті
НЕК "Укренерго" за посиланням: https://ua.energy/wp-content/uploads/2024/06/Dogovir-pro-nadannya-poslug-z-ODU_nakaz_344_vid_07.06.2024.
У договорі сторонами погоджено, що для розрахунків за цим договором використовуватиметься плановий і фактичний обсяги послуги.
Порядок оплати планових обсягів послуг сторони погодили у п. 3.5 Договору, відповідно до якого користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
У свою чергу фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку, а оплату вартості такої послуги користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі (п. 3.7 Договору).
Звідси, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).
Отже, як оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання.
Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданої послуги.
Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів, та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами ст.ст. 611, 625 ЦК України.
У вказаних висновках колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду, які викладено у постановах від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21 та від 04.07.2023 у справі № 910/10061/22.
З огляду на викладене, доводи АТ "Харківобленерго" про те, що судом першої інстанції не вірно визначеного періоду нарахувань 3% річних та не враховано обов'язок відповідача відповідно до п. 3.7 Договору здійснити розрахунок саме до 15 числа наступного розрахункового місяця за фактичний обсяг отриманих послуг є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
Доводи апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" про порушення судом норм процесуального права та безпідставне прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, Східний апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 1, 2 статті 169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені у статті 170 ГПК України.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2022 у справі №910/18639/21 виснував, що збільшення жодним чином не пов'язане зі зміною предмета чи підстав позову в первісній редакції та не є додатковою позовною вимогою, отже, збільшення розміру позовних вимог є лише зміною (збільшенням) матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, що не суперечить чинному процесуальному законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що НЕК "Укренерго" подано заяву про збільшення позовних вимог у зв'язку з неналежним виконанням умов цього ж договору, вимоги заявлені до стягнення обґрунтовані одним і тим же нормативно-правовим складом, заяву подано під час підготовчого засідання, проведено донарахування та сплату судового збору, копію заяви з додатками направлено відповідачу.
З наведеного вбачається, що заява позивача відповідає вимогам ГПК України, правомірно прийнята судом першої інстанції до розгляду та здійснено розгляд справи з у рахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Апелянт - АТ "Харківобленерго" також посилається на те, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних на 95% від нарахованої позивачем суми.
Натомість, суд першої інстанції прийшов до висновку про зменшення 3% річних лише на 50% від нарахованої позивачем суми, а в частині інфляційних нарахувань суд першої інстанції взагалі не надав оцінки обставинам, викладеним у клопотанні.
Щодо зазначених доводів апелянта Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
В оскаржуваному рішенні, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру, зокрема, інфляційних нарахувань на 95 % від нарахованої позивачем суми, суд першої інстанції зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 не було викладено висновків щодо можливості зменшення розміру інфляційних втрат, а тому інфляційні нарахування не підлягають зменшенню судом.
Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду в цій частині та зазначає, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22, від 24.01.2024 у справі № 917/991/22, від 01.10.2024 у справі № 910/18091/23, від 05.11.2024 у справі № 902/43/24.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що інфляційні втрати у розмірі 1928622,94 грн, розмір яких позивачем не збільшувався від початково заявленого розміру у позовній заяві, є обґрунтованими та розраховані арифметично правильно, у зв'язку із чим суд правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.
З огляду на наведене доводи апелянта про те, що суд за певних обставин, може зменшити розмір інфляційних втрат також є необґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних.
Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих у спірний період послуг, позивач відповідно до положень ЦК України має право нарахувати 3% річних та звернутися за їх стягненням до суду.
З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором, позивачем проведено розрахунок 3% річних на підставі статті 625 ЦК України, який з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та оновленого розрахунку складає 865599,67 грн.
Здійснивши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, суд зазначив, що обґрунтованими та правомірним до стягнення є 3% річних у розмірі 800117,00 грн, з чим погоджується Східний апеляційний господарський суд.
Поряд з цим, з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін та верховенства права, суд першої інстанції, враховуючи клопотання відповідача про зменшення компенсаційних нарахувань, дійшов висновку про зменшення розміру 3% річних на 50%, та стягнув з відповідача 3% річних в розмірі 400058,50 грн, у зв'язку із чим в задоволенні решти 3% річних відмовив.
З рішенням у цій частині не погоджується як позивач, так і відповідач.
З урахуванням обставин справи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
В силу вимог частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
Оскільки сторони взагалі не встановлювали в договорі розміру процентів річних, то у цій справі до спірних правовідносин щодо нарахування процентів річних на заборгованість слід застосовувати положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Східний апеляційний господарський суд зауважує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).
З огляду на правові висновки Верховного Суду у справі 910/14524/22 від 05.06.2024, у справі 902/417/18 від 18.03.2020, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Враховуючи, що сторонами в договорі не узгоджено проценти річних у розмірі, більшому, ніж 3%, зменшення законодавчо встановленого мінімального розміру трьох процентів річних є неможливим.
Суд звертає увагу АТ "Харківобленерго" на наявну в матеріалах справи вимогу від 20.09.2024, в якій позивач звертав увагу відповідача на необхідність виконання договірних зобов'язань та здійснення розрахунків у встановлені договором строки та попереджав, що у разі порушення строків оплати НЕК "Укренерго" буде змушене ініціювати стягнення суми боргу, а також штрафних санкцій, передбачених договором і чинним законодавством у судовому порядку.
Відповідь, надана відповідачу на зазначену вимогу, зокрема з обґрунтуванням неможливості виконати зобов'язання у встановлений договором строк та з наданням обґрунтованих пояснень, коли зобов'язання буде виконане, в матеріалах справи відсутня.
Крім того, варто зауважити, що умовами договору встановлено і інші штрафні санкції, зокрема: відповідно до п.7.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 3.5 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати; згідно з п. 7.10 договору - за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов'язання.
Поряд з цим, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зробила висновки такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";
- рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".
З огляду на зазначені висновки, апеляційний суд зауважує, що позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання за період вересень2024-лютий 2025 за договором №0524-03041-ПД від 01.01.2024 не застосовував до відповідача штрафні санкції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що нарахований позивачем до стягнення з відповідача розмір 3% річних на суму 800117,00 грн не є надмірним по відношенню до вартості наданих позивачем (та несвоєчасно сплачених відповідачем) послуг: 191263198,92грн (за період вересень-грудень 2024) та 102221168,98 грн (за період січень-лютий 2025).
Наводячи свої доводи у клопотанні про зменшення нарахованої суми 3% річних із мінімально встановленої на законодавчому рівні на 95%, відповідач фактично просить звільнити його від відповідальності, що у свою чергу нівелює інститут відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що присудження до стягнення 3% річних (з урахуванням зменшення на 50%) поряд з заявленими до стягнення інфляційними втратами, є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, способом стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання.
З урахуванням наведеного, Східний апеляційний господарський суд вважає висновок Господарського суду Харківської області щодо можливості часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних необґрунтованим, оскільки не вбачається за можливе зменшення законодавчо встановленого розміру річних, з огляду на що з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 800117,00 грн.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні 3% річних у розмірі 400058,50грн та ухвалення у цій частині нового рішення про задоволення цих вимог.
В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, зважаючи на що апеляційна скарга АТ "Харківобленерго" не підлягає задоволенню
У відповідності до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача - НЕК "Укренерго" за подання апеляційної скарги в розмірі 7201,06грн покладаються на відповідача.
З огляду на те, що апеляційна скарга АТ "Харківобленерго" залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. №1670 Х/1) залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1675 Х/1) задовольнити.
3.Рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 скасувати в частині відмови у задоволенні 3% річних у розмірі 400058,50грн та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
4.В решті рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 залишити без змін.
5. Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 24.06.2025 у справі №922/384/25 в такій редакції:
"Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних у розмірі 800117,00грн, інфляційні втрати у розмірі 1928622,94грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 32744,87 грн".
6. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7201,06грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 01.10.2025.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін