01 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 917/339/25(917/1635/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.,
без участі представників сторін,
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" (вх.№1935П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Паламарчук В.В., у справі №917/339/25 (917/1635/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс", м. Кременчук, Полтавська область, 2-го відповідача Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр", м. Горішні Плавні, Полтавська область,
учасник справи розпорядник майна Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" арбітражний керуючий Дерябкін Олександр Едуардович
про визнання недійсним правочину
в межах справи №917/339/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс", м. Одеса,
до Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр", м. Горішні Плавні, Полтавська область,
про банкрутство
У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/339/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" (кредитор у справі) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №15-10/2024Ф від 15.10.2024 укладений між ТОВ "Арітокс" та ПрАТ "Рижівський гранітний кар'єр";
- визнати недійсним договір поставки №22/01-2024 від 22.01.2024, укладений між ТОВ "Арітокс" та ПрАТ "Рижівський гранітний кар'єр".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" з тієї підстави, що позивачем всупереч статті 173 Господарського процесуального кодексу України об'єднано в одній позовній заяві декілька позовних вимог, не пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 26.08.2025, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 у справі №917/339/25 (917/1635/25) та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що спільність підстав оскарження двох договорів є достатньою умовою для їх об'єднання відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України. Цей підхід застосовується, зокрема й у випадках, коли позивач не є стороною договорів, за умови належного обґрунтування порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.
Апелянт зазначає, що ним подано позовну заяву на підставі статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства та загальних норм Цивільного кодексу України, у зв'язку з порушенням його прав та інтересів як кредитора у справі про банкрутство одним із контрагентів за відповідними оспорюваними договорами. Ці правочини є складовими частинами однієї підстави, якою 1-ий відповідач (ініціюючий кредитор) обґрунтовує заявлені кредиторські вимоги до боржника.
При цьому, апелянт посилається на те, що його позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку різного судочинства, та законом не визначена виключна підсудність різним судам, тобто, відсутня заборона щодо їх об'єднання на підставі частин 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025, для розгляду справи №917/339/25 (917/1635/25) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Статтею 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 у справі №917/339/25 (917/1635/25). Встановлено учасникам справи строк до 27.09.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Постановлено розпочати розгляд справи з 27.09.2025 без повідомлення учасників справи.
Копії ухвали апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження вручені сторонам у справі у підсистемі "Електронний суд", користувачами якої сторони є.
Від відповідачів відзивів на апеляційну скаргу не надійшло, заяв і клопотань від сторін також не надходило.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.03.2025 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Арітокс" про відкриття провадження у справі №917/339/25 про банкрутство ПрАТ "Рижівський гранітний кар'єр".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Рижівський гранітний кар'єр", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Арітокс".
Як зазначає позивач, підставою виникнення заборгованості ПрАТ "Рижівський гранітний кар'єр" перед ТОВ "Арітокс" є такі правочини:
1. Договір про надання зворотної безвідсоткової фінансової допомоги №15-10/2024Ф від 15.10.2024, на підставі якого боржник отримав від ініціюючого кредитора грошові кошти (позику). Заборгованість за зазначеним договором складає 10 834 000, 00грн.
2. Договір поставки№22/01-2024 від 22.01.2024, на підставі якого боржник отримав попередню оплату і не поставив товар у встановлений строк. Заборгованість за зазначеним договором складає 14 330 000, 00грн.
Позивач вважає, що наявні підстави для визнання зазначених (спірних) правочинів недійсними у зв'язку з їх фраудаторністю.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.08.2025 завершено попереднє судове засідання у справі №917/339/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр"; постановлено, що до реєстру кредиторів Приватного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар"єр" підлягають включені визнані судом вимоги, зокрема ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс" у розмірі: 25 164 000, 00грн - основного боргу (4 черга), 30 280, 00грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (1 черга), 72 000, 00грн - авансування винагороди арбітражного керуючого (1 черга); вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" у розмірі: 19 929 565, 00грн - основний борг (4 черга), 6 056, 00грн - витрат по сплаті судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог (1 черга).
Таким чином, на дату звернення з позовом (20.08.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" набуло статусу кредитора у справі.
Відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, із заявою про визнання правочинів боржника, що вчинені протягом останніх трьох років, що перебували відкриттю провадження у справі про банкрутство, може звернутись, зокрема кредитор.
Згідно з положеннями статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
Суд першої інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь", дійшов висновку, що в позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги про визнання недійсними двох різних договорів. Правовідносини по вказаним договорам не є пов'язаними, сторони вступали в правовідносини по кожному договору окремо. Оскільки наявність зв'язку між собою зазначених вимог підставою виникнення або поданими доказами не вбачається, тому сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору. Таким чином, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Зазначене стало підставою для повернення позовної заяви.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Поряд з цим, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
У цьому висновку суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної, зокрема в постановах від 24.04.2023 у cправі №916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі №910/4501/22, від 19.12.2022 у справі №921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18.
З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що наявність спільних підстав оскарження двох договорів, які покладені в основу виникнення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітокс" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" та які позивач вважає фраудаторними і має право в силу положень статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства на звернення з заявою про визнання їх недійсними, є достатньою підставою для їх об'єднання відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, суд першої інстанції зазначеному оцінку не надав та дійшов передчасного висновку про те, що позивачем всупереч статті 173 Господарського процесуального кодексу України об'єднано в одній позовній заяві декілька позовних вимог, не пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, що стало підставою для повернення позовної заяви.
Поряд з цим, судова колегія зазначає, що за змістом частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України, порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім цього, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте, підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п'ятій вказаної статті (об'єднанні вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства, щодо об'єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).
За спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу)
У той же час аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами частини шостої статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, наявність підстав для роз'єднання позовних вимог за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.
Тоді як підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, наведених саме в частинах четвертій, п'ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Подібні висновки містять постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №902/434/19 та від 02.12.2020 у справі №908/420/20.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що його позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку різного судочинства, та законом не визначена виключна підсудність різним судам, тобто, відсутня заборона щодо їх об'єднання на підставі частин 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, у зв'язку із чим, ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 у справі №917/339/25 (917/1635/25) підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Пунктом 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 у справі №917/339/25 (917/1635/25) - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції не здійснює розгляд справи по суті, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 129, 255-256, 269-270, 273, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 280, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-Щебінь" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.08.2025 у справі №917/339/25 (917/1635/25) скасувати.
Справу №917/339/25 (917/1635/25) направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий