вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 920/529/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32"
на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 (повний текст складено та підписано 19.12.2024)
у справі №920/529/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо Системи"
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32"
про усунення перешкод,
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.11.2024 позов задоволено повністю.
Зобов'язано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32" усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо Системи" у доступі до інфраструктури будинку №32 по вул. Харківській, на якій розміщене телекомунікаційне обладнання та проходять транзитні кабельні лінії ТОВ "Технічний центр Радіо Системи".
Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо Системи" 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 22.09.2025 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: прийняти апеляційну скаргу до розгляду; поновити строк подання апеляційного оскарження на рішення господарського суду Сумської області по справі №920/529/24; зупинити ВП №77031231 по справі №920/529/24 на час апеляційного розгляду; Акт ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" від 23.02.2024 вважати неналежним доказом і виключити з числа доказів; скасувати рішення господарського суду Сумської області по справі №920/529/24 на право доступу до об'єктів доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій за відсутності діючого договору на право доступу.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 22.09.2025 апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 по справі №920/529/24 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32" на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 у справі №920/529/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків, роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
29.09.2025 через канцелярію суду від представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" Тимошенка Олександра Євгеновича надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також подане клопотання на виконання вимог ухвали суду, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'едньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як зазначалося вище, апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024, зазначивши, що 09.12.2024 до електронного кабінету апелянта надійшло повне рішення суду першої інстанції, згідно ст. 256 ГПК України строк подання апеляційної скарги на рішення суду по справі №920/529/24 закінчився 29.12.2024. Також вказав на те, що невизначеність судового рішення від 27.11.2024 до винесення ухвали господарського суду Сумської області від 18.08.2025 (підписана 25.08.2025) про часткове задоволення скарги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32" на дії державного виконавця Джамалова Е.Х.О. щодо відкриття виконавчого провадження №77031231 та примусового виконання рішення господарського суду Сумської області №920/529/24 від 27.11.2024 (вх. №2702 від 12.05.2025), скасування постанову про накладення штрафу ВП №77031231 від 13.03.2025 Старшого державного виконавця Зарічного відділу ДВС у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Джамалова Елвіна Халеддіна Огли при примусовому виконанні наказу господарського суду Сумської області № 920/529/24 від 17.01.2025, не дозволили апелянту визначитися з порушенням своїх прав в строк відведений ст. 256 ГПК України на подання апеляційного оскарження.
Дослідивши матеріали спарви, колегія суддів зазначає, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції направив рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 до електронного кабінету об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вулик-32" 09.12.2024 о 20:16, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (том 1 а.с. 246).
Виходячи з матеріалів справи, колегією суддів також було встановлено, що в судовому засіданні 27.11.2024 при прийнятті оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції був присутній Голова ОСББ "ВУЛИК-32" Тимошенко О.Є., згідно протоколу судового засідання від 27.11.2024 (том 1 а.с. 227).
У клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом не доведено наявності поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження. Заявник не вказав інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а натомість навів додаткове обґрунтування тих підстав, що вже визнані судом неповажними відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 і при цьому, будь-яких інших доказів для підтвердження не можливості подання апеляційної скарги протягом 20 днів не надав.
В свою чергу, скаржник не навів об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність дійсних перешкод у реалізації останнім свого права на ознайомлення із повним текстом оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 ГПК України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Вищенаведене свідчить про те, що судом першої інстанції з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства вживались належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Частина 1 статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об'єктивно непереборними, і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на апеляційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб'єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Разом з цим, заявником у визначений строк не повно усунуто недоліки апеляційної скарги, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 про залишення без руху, та не надано суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 у справі №920/529/24 необхідно відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Відповідно п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.
Керуючись ст.ст. 6, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 у справі №920/529/24.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 у справі №920/529/24.
3. Повернути апеляційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВУЛИК-32" на рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2024 у справі №920/529/24 заявнику з додатками.
4. Копію ухвали у справі №920/529/24 надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук