Справа № 761/21735/24
Провадження № 2-а/761/264/2025
01 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В червні 2024 року приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі по тексту - приватний нотаріус КМНО ОСОБА_1) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову №1673 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, винесену 28 травня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту - КМР (КМДА)) у зв'язку із закінченням строків для відкриття провадження по справі; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань адміністративної комісії при виконавчому органі КМР (КМДА) на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 КУпАП, п. 13.1.1. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням КМР №1051/1051 від 25.12.2008 (далі - Правила благоустрою) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 360 грн. Постанова прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №003588, складеного 23.05.2024 головним спеціалістом відділу контролю та обліку рекламних засобів та вивісок Управління з питань реклами ВО КМДА Акуловою О.І., відповідно до якого він ( ОСОБА_1 ) порушив вимоги Порядку розміщення вивісок в м. Києві, затвердженого рішенням КМР від 20.04.2017 №224/2446 (далі - Порядок №224/2446), оскільки, ним не було подано повідомлення про розміщення вивісок.
Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною і необґрунтованою, так як, акт обстеження від 09.08.2023 та вимога №006387-23 щодо вивіски, надіслані 31.08.2023, з терміном усунення порушення до 21.09.2023. А тому, на думку позивача, адміністративне правопорушення відбулося 22.09.2023, протокол про адміністративне правопорушення був складений 23.05.2024, тобто, через 8 місяців з дати вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить приписам ст. 254 КУпАП. Як наслідок, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків.
Також позивач у позові зазначив, що він не погоджується з підставою притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки, п. 13.1.1 Правил благоустрою міститься в розділі ХІІІ «Розміщення та утримання малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності», а він є самозайнятою особою і в силу приписів ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не здійснює підприємницьку діяльність. Інформація про час роботи та місцезнаходження нотаріальної контори є обов'язковими умовами для сертифікації робочого місця нотаріуса. Розташування інформаційних вивісок було здійснено ним ще у 2009 році, коли він пройшов сертифікацію робочого місця нотаріуса ГУ юстиції м. Києва за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18.10.2024 на адресу суді від відповідача - виконавчий орган КМР (КМДА) подано відзив на позовну заяву. У своєму відзиві, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що вважає необґрунтованим твердження позивача щодо закінчення строків притягнення його до адміністративної відповідальності на момент прийняття оскаржуваної постанови, оскільки, вчинене позивачем адміністративне правопорушення має триваючий характер та проявляється у триваючому безперервному порушені закону у вигляді невиконання ним обов'язків, визначених правовою нормою, протягом триваючого часу.
Абзацом 2 п. 13.1.1 Правил благоустрою передбачено, що порядок розміщення вивісок та табличок визначений Порядком №224/2446, відповідно до п. 1.4 якого, Порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, а також фізичними особами-підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі нотаріусами.
В порушення вимог п. 2.1.6 Порядку №224/2446 позивачем було розміщено не табличку на якій міститься інформація про повне зареєстроване найменування, години роботи та номер телефону такої особи або інформація, що ідентифікує робоче місце нотаріуса, відповідно до Закону України «Про нотаріат», площею не більше 0,3 кв.м, а саме вивіску з написом «Нотаріус» та телефоном, площею 2,25 кв.м.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з?ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що відділом обстеження та обліку рекламних засобів комунального підприємства виконавчого орану КМР (КМДА) «Київреклама» (далі - КП «Київреклама») було проведено обстеження території м. Києва за адресою: вул. Павлівська, 10 на предмет законності розміщення вивіски на будинку, за результатами якого виявлено порушення вимог п. 3.2 Порядку №224/2446, а саме: приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_1 не подано повідомлення про розміщення вивіски, про що було складено акт обстеження від 09.08.2023.
Управлінням з питань реклами виконавчого органу КМР (КМДА) позивачу направлено вимогу №006387-23 від 31.08.2023, щодо усунення порушень Порядку №224/2446 та Правил благоустрою шляхом подання ним повідомлення про розміщення вивіски, згідно вимог п. 3.2 Порядку №225/2246 або здійснити демонтаж вивіски строком до 21.09.2023.
Відповідно до наказу начальника Управління з питань реклами виконавчого органу КМР (КМДА) №1218 від 22.09.2023 наказано директорам КП «Київреклама» здійснити демонтаж вивісок згідно із додатком до цього наказу. Згідно п. 35 додатку до вказаного наказу демонтажу підлягає вивіска №4451С, розташована за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 10 , яка встановлена приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_1
Вивіску №4451С, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 10, демонтовано 23.04.2024, про що складено відповідний акт.
23.05.2024 головним спеціалістом відділу контролю та обліку рекламних засобів та вивісок Управління з питань реклами ВО КМДА Акуловою О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення №003588 відносно приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, у зв'язку з неповідомленням про розміщення вивіски №44511С, площею 2,25 кв.м., відповідно до вимог Порядку №224/2446.
За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №003588 адміністративною комісією при виконавчому органі КМР (КМДА) 28.05.2024 винесено постанову №1636 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення благоустрою території, а саме: розміщення вивіски в кількості 1 одиниці, площею 2,25 кв.м. з порушенням вимог Порядку №224/2446; не подано повідомлення про розміщення вивіски за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 10, чим порушено вимоги ст. 152 КУпАП, п. 13.1.1 Правил благоустрою та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 360 грн.
Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову, оскільки, на його думку п. 13.1.1 Правил благоустрою перебуває в розділі, який регламентує діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, до яких він, як нотаріус не належить, вважає необґрунтованими посилання відповідача на вказаний пункт Правил, як на підставу для застосування адміністративного стягнення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Виходячи з положень ст.ст. 7, 9 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови, що суб'єкт владних повноважень встановить факт вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження: розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені законом до їх відання; утворення адміністративних комісій та комісій з питань боротьби зі злочинністю, спрямування їх діяльності.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 152 цього Кодексу.
Тобто, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, щодо накладення адміністративного стягнення за порушення правил благоустрою.
Відповідно до ст. 251 КУпПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
А відтак, при розгляді справ щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Відповідно до ст. 10 Закон України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних, міських рад, які здійснюють управління у сфері благоустрою населених пунктів, належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, а відповідно до ст. 20 цього Закону організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями.
Згідно ч. 2 ст. 21 Закон України «Про благоустрій населених пунктів», вивіска є малою архітектурною формою, елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою.
Підпунктом 13.1.1 п. 13.1 Правил благоустрою визначено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 N 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Порядок розміщення вивісок та табличок, визначений Порядком розміщення вивісок у місті Києві, затвердженим окремим рішенням Київської міської ради.
Порядком № 224/2446 врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням вивісок у м. Києві, розміщення яких передбачено законодавством України, визначає процедуру розміщення вивісок та регулює правові відносини між органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами, що виникають у процесі розташування вивісок на території м. Києва, регламентує загальні вимоги до вивісок, а також порядок контролю за дотриманням вимог цього Порядку та розроблений метою забезпечення благоустрою, захисту культурних та майнових інтересів територіальної громади м. Києва, юридичних і фізичних осіб, у власності чи користуванні яких є будинки, будівлі, споруди, на яких розміщуються вивіски, поліпшення зовнішнього вигляду міського середовища та врегулювання порядку розміщення вивісок (п.п. 1.2, 1.3 Порядку № 224/2446).
Згідно з п. 1.5 розділу І Порядку № 224/2446 дія Порядку не поширюється на відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у м. Києві.
Відповідно до п. 1.6 розділу І Порядку № 224/2446 розміщення вивісок з порушенням цього Порядку забороняється.
Підпунктом 1.7.1 п. 1.7 розділу I Порядку № 224/2446 визначено, що вивіска (інформаційна вивіска) - мала архітектурна форма, конструктивний елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі або яка має право його використання, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, яка розміщена на зовнішній поверхні фасаду будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Вивіска не може містити переліку товарів і послуг, меню та іншої інформації, яка не підлягає обов'язковому оприлюдненню відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», не може містити закликів до придбання товару або іншої інформації, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо товару.
Конструктивно вивіска може складатися з одного чи кількох елементів.
Табличка (інформаційна табличка) - табличка, що розміщується на фасаді будинку, будівлі або споруди, в якому фізична або юридична особа займає приміщення, розташована біля входу у таке приміщення, на дверях або на склі вітрини, та містить лише інформацію про зареєстроване найменування особи, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи) та час роботи фізичної або юридичної особи. Найменування особи та інша інформація, зазначена на табличці, виконуються державною мовою, якщо інше не передбачено законодавством. Площа таблички повинна бути не більше 0,5 кв. метра.
Про розміщення таблички повідомляти уповноваженим органам не потрібно.
Підпунктом 1.7.2 п. 1.7 розділу I Порядку № 224/2446 визначено місце розміщення вивіски.
Розділами ІІ та ІІІ Порядку № 224/2446 встановлено вимоги до вивісок та порядок розміщення вивісок.
Так, зокрема, згідно з підпунктом 2.4.2 п. 2.4 розділу ІІ Порядку № 224/2446 вивіска може бути виготовлена у вигляді окремих об'ємних літер, прикріплених безпосередньо на стіні (рекомендується у разі короткого напису).
Згідно з п.п. 3.2 та 3.3 розділу ІІІ Порядку № 224/2446 особа, яка має намір встановити вивіску, повинна подати до центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації за місцем розміщення об'єкта повідомлення про місце та дату розміщення вивіски у трьох примірниках. На кожному з примірників уповноважений представник центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації ставить відмітку з датою отримання повідомлення. Перший примірник з відміткою повертається особі, яка звернулася, другий передається робочому органу для реєстрації, третій примірник передається комунальному підприємству «Київреклама» (далі - КП «Київреклама») для контролю.
Суб'єкт, який встановив вивіску, зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня її розміщення повідомити відповідним органам в порядку, визначеному в пункті 3.5, про таке розміщення шляхом надсилання (подання) заяви про розміщення вивіски.
До заяви про розміщення вивіски додаються: копія документа, що посвідчує право власності (користування) на приміщення (будівлю, споруду), де розміщено вивіску; копія свідоцтва на знаки для товарів і послуг (свідоцтва про реєстрацію знаку для товарів і послуг) заявника (у разі їх використання на вивісці) або завірена належним чином копія ліцензійного договору на право використання заявником знаку для товарів і послуг; чіткі кольорові знімки в електронному форматі усього фасаду будівлі, споруди, на якому розміщено вивіску, знімки розміщеної вивіски та знімки 1-го поверху будинку, будівлі, споруди зі всіма наявними на ньому вивісками (якщо у межах 1-го поверху будинку, будівлі, споруди, на якому розміщується вивіска, є кілька закладів з окремими входами); проект вивіски, який визначає основні характеристики вивіски (розміри, матеріали виконання тощо) та обґрунтовує її пропорційність до будівлі, на якій вона розміщується.
Згідно ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 25 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №1340/4421/18.
Таким чином, відповідно до п.3.2 Порядку №224/2446 позивач повинен був подати до уповноваженого органу повідомлення про розміщення вивіски.
Оскільки, обов'язок нотаріуса щодо встановлення вивіски регламентовано Положенням про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 №888/5 (далі - Положення №888/5), проте дане Положення не звільняє нотаріуса від обов'язку дотримання інших нормативно-правових актів та Правил.
Так, згідно з п.9 Положення №888/5 (в редакції станом на 23.03.2011), біля входу у приміщення повинна знаходитись інформаційна вивіска, що ідентифікує робоче місце (контору) приватного нотаріуса.
Вивіска має містити інформацію про державу Україну, Міністерство юстиції України, найменування головного управління юстиції, до сфери діяльності якого належить нотаріус, найменування нотаріального округу, напис «Нотаріальна контора», якщо приватний нотаріус має контору (працюють два та більше приватних нотаріусів), або «Нотаріус», якщо нотаріус працює одноособово.
Біля входу у приміщення також розміщується інформація щодо часу прийому громадян - час початку та закінчення робочого дня, час обідньої перерви, вихідні дні.
Беручи до уваги фото, яке міститься в акті обстеження від 23.04.2024 і викладені вище приписи законодавства, суд погоджується з доводами відповідача, що напис об'ємними літерами на стіні будівлі «Нотаріус» є вивіскою.
Оскільки, відповідно до вимог п.3.2 Порядку №224/2446 перед встановленням вивіски, особа зобов'язана подати повідомлення до центру надання адміністративних послуг районної в місті Києві державної адміністрації про розміщення такої вивіски із наданням відповідної інформації, докази подачі позивачем повідомлення про місце та дату розміщення вивіски з написом «Нотаріус» у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з чим, за недотримання позивачем вимог п.3.2 Порядку №224/2446 відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення, яким констатував не подання позивачем повідомлення про розміщення вивіски та в подальшому позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно оскаржуваної постанови.
Щодо доводів позивача про порушення ч.1 ст.38 КУпАП в частині пропуску двомісячного строку накладення адміністративного стягнення слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 560/2798/19.
Як вбачається із матеріалів справи порушення тривало, як на час направлення Управлінням з питань реклами виконавчого органу КМР (КМДА) вимоги від 31.08.2023 про демонтаж вивіски строком до 21.09.2023 так і на момент проведення працівниками КП «Київреклама» демонтажу вивіски 23.04.2024.
За таких обставин, правопорушення є триваючим та на день винесення оскаржуваної постанови строк, встановлений для притягнення позивача до адміністративної відповідальності станом на 28.05.2024, в розумінні ст. 38 КУпАП, не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позивачем не було надано жодних доказів, які б спростовували наявність правопорушення, в той час як ст. 77 КАС України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням вимог КУпАП, дані, які містяться у ній не викликають сумніви щодо вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що адміністративний позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі КМР (КМДА) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 74, 77, 78, 79, 132, 139, 241, 242, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: