СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1680/25
ун. № 759/15972/25
30 вересня 2025 року м.Київ
Колегія суддів Святошинського районного суду міста Києва в складі:
головуючої - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000151 від 20 лютого 2025 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 , представника потерпілого (АТ "Укрпошта") ОСОБА_8 ,
встановила:
На розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 днів, зазначивши про те, що наразі існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Просив клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_5 , просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зауважив, що ризики заявлені прокурором відсутні, оскільки ОСОБА_5 в повному обсязі визнає свою провину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та розкаюється у скоєному, обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину, ОСОБА_5 та його матір зробили благодійні пожертви на користь ЗСУ.
Представник потерпілого ОСОБА_8 при вирішенні клопотання прокурора поклалась на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
На стадії досудового розслідування до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який продовжено під час підготовчого судового засідання на підставі ухвали суду від 06.08.2025 до 04.10.2025.
Завершити судовий розгляд до закінчення строку дії запобіжного заходу не вбачається можливим.
Частинами 1,2 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч.3 ст. 331 КПК України).
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення як загальної складової підстави застосування запобіжного заходу слід розуміти як наявність "розумної підозри", тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на застосування запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Так, колегія суддів, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при доведенні провині за яке обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Надаючи оцінку доводам прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів вважає, що існує висока ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки у останніх відсутні міцні соціальні зв'язки та достатні стримуючі фактори. Окрім того, до обставини, яка збільшує ризик втечі, безумовно належить військова агресія рф проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Разом з тим, інші заявлені у клопотанні ризики прокурором належним чином необґрунтовані та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Таким чином, судом встановлено, що на даний час ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, відомості про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст.183 КПК України, а також обставини справи та вагомість ризику переховування від суду, при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає неможливим визначити розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 315 КПК України, колегія суддів
постановила:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 28 листопада 2025 року, без визначення розміру застави, та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 28 листопада 2025 року.
Повний текст ухвали складено та оголошено 01 жовтня 2025.
Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3