СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1524/25
пр. № 2/759/2379/25
25 вересня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Журибеда О.М.
за участю секретаря - Шило М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У січні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 2013 р.н., у розмірі всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повнолітя.
Позов мотивований тим, що 22.11.2021 року шлюб між сторонами було розірвано. Від вказаного шлюбу у сторін є дитина ОСОБА_3 , 2013 р.н. Спільна дитина проживає з позичвачем за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні. Сторони не досягли згоди щодо розміру аліментів, які він має сплачувати на утримання дитини.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2025 року здійснено перехід у справі до розгляду справи за загальними правилами позовного провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимогу позову підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно з матеріалами справи встановлено, що сторони з 01.03.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 22.11.2021 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22.10.2021 року у справі №759/21884/21.
Від шлюбних стосунків ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи Відділу з питань реєстрації місця проживання перебування фізичних осіб Голосіївської РДА, ОСОБА_1 та спільний син сторін ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з протоколу №6 засідання комісії з вирішення питань, пов'язаних із наданням населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у виняткових випадках та пільг за фактичним місцем проживання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.09.2016 року, відповідно до постанови КМУ від 29.01.2003 року №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» зі змінами, внесеними постановою КМУ від 17.07.2009 року №729 ухвалено включити в Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги інформацію про фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в частині отримання пільг з 08.08.2016 року.
ОСОБА_2 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій, дата видачі 17.01.1997 року.
Також відповідач ОСОБА_2 , є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 .
Крім того, судом встановлено, що спільна дитина ОСОБА_3 проживає почергово і з батьком і з матір'ю.
На заперечення позовних вимог відповідач до суду надав копії квитанцій, на підтвердження того, що батько утримує спільну дитину.
Також до матеріалів справи в заперечення позовних вимог долучено світлини, на яких зображено спільного сина в період 2022 рок у та 2025 року.
Отже, як встановлено, судом на даний час між сторонами розірвано усі стосунки, сторони не проживають разом, дитина проживає почергово, з батьком та матір'ю.
Також судом встановлено, що відповідач пенсіонер, офіційно не працює, у зв'язку із проблемами зі здоров'ям, також відповідач є військовим пенсіонером.
При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.180, ч.ч.1-2 ст.181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено.
При визначені розміру аліментів у частці від доходу, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, та виходить з встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина у частці від доходу відповідача щомісяця, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку(доходу)матері,батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Суд приймає до уваги доводи та аргументи відповідача, що він є пенсіонером, а також те, що дитина проживає почергово а батька та матері, а також сатн здоров'я відповідача.
Суд також враховує положення закону про те, що позивач має обов'язок утримувати дітей.
Разом з тим, суд враховує, що передбачений ст. 180 СК України обов'язок стосується обох батьків, тому визначення аліментів у розмірі 1/6 частини доходу відповідача призведе до відповідності їх засадам справедливості, добросовісності та розумності, визначених ч.9 ст. 7 СК України.
Водночас суд вважає, що призначення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) буде відповідати інтересам дитини та не призведе до порушення її прав та інтересів.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вищезазначеними нормами закону передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням заперечень відповідача, а також враховуючи положення ст.ст. 182, 183 СК України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 10.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до положень ст. 191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 10.01.2025 року.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 191, 192 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 268,274-279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 10.01.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в розмірі місячного платежу.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Журибеда