Справа № 758/14726/25
22 вересня 2025 року Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100070001941 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100070001941 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070001941 від 16.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.09.2025 приблизно о 12:20 год. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 23, ОСОБА_5 незаконно заволодів транспортним засобом - мотоциклом «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року випуску, що фактично належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.09.2025 о 22 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, в період часу з 00 год. 53 хв. по 00 год. 53 хв., проведено особистий обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено: футболку сіро-білого кольору із зображенням пальм, яку поміщено до паперового конверту.
Постановою слідчого від 17.09.2025 футболку сіро-білого кольору із зображенням пальм визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки останній зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні.
Вилучені речі можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, та матимуть значення для доведення вини особи, яка вчинила даний злочин, в суді.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, прокурор надіслав до суду клопотання про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
За вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100070001941 від 16.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
16.09.2025 приблизно о 12:20 год. за адресою: м. Київ, вул. Копилівська, 23, ОСОБА_5 незаконно заволодів транспортним засобом - мотоциклом «ИЖ П-3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , 1972 року випуску, що фактично належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.09.2025 о 22 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, працівниками поліції затримано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 20, в період часу з 00 год. 53 хв. по 00 год. 53 хв., проведено особистий обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено: футболку сіро-білого кольору із зображенням пальм, яку поміщено до паперового конверту.
17.09.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що такі речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.
З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вказане вище майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв'язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.
Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено, а тому, на підставі викладеного вище, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100070001941 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.09.2025 під час особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме на: футболку сіро-білого кольору із зображенням пальм.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Роз'яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7