Справа № 709/1362/25
30 вересня 2025 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Романової О.Г.;
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Іркліївської сільської ради, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - заявник) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересована особа: Виконавчий комітет Іркліївської сільської ради,
вул. Соборності, 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34177193.
В обґрунтування заяви зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , з яким заявниця з літа 2016 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Ні заявниця, ні ОСОБА_2 на момент спільного проживання в іншому шлюбі не перебували, спільних дітей не мають. Для спільного проживання вони придбали будинок та земельну ділянку, вели спільне господарство, добудували будинок, провели опалення, зробили ремонт в будинку та купляли побутове обладнання, тощо. Таким чином, заявниця та ОСОБА_2 у період часу з 2016 року по 22 березня 2025 року були пов'язані спільним побутом, бюджетом, правами та обов'язками.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які він отримав після смерті своєї матері ОСОБА_3 , проте заявниця позбавлена можливості оформити свої спадкові права по причині відсутності підтверджуючих документів спільного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем більше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми цивільного законодавства, заявниця просить суд встановити факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_2 у період з 2016 року і до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
У судовому засідання 08 вересня 2025 року представник заявниці - Охріменко Н.І. заяву підтримала та просила задовольнити з підстав, вказаних у ній.
У судовому засіданні заявниця 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 підтримала думку свого представника. Суду пояснила, що з 2016 року вона почала проживати разом із ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. Купили будинок, у якому зробили ремонт, ділили спільний побут. Вподальшому ОСОБА_2 захворів, вона здійснювала за ним догляд, купувала ліки. ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_2 помер, вона здійснила поховання. В даний час доглядає за вітчимом ОСОБА_2 .
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явилися, направили ду суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У судове засідання представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Іркліївської сільської ради не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні у якості свідка було допитано свідка ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що багато років знає заявницю та знала померлого ОСОБА_2 . Останні купили будинок у 2016 році у с. Тимченки та стали проживати у ньому однією сім'єю як чоловік та дружина, у інших шлюбах зареєстровані не були. За час спільного проживання зробили ремонт у будинку, добудували прибудову. Свідок неодноразово приходила в гості до заявниці та ОСОБА_2 , допомагала їм при будівництві веранди, забору, тощо. Також, заявниця та ОСОБА_2 обробляли огород, після смерті останнього здійснила його поховання. В даний час доглядає за вітчимом ОСОБА_2 .
У судовому засіданні у якості свідка було допитано ОСОБА_6 , який суду пояснив, що знає ОСОБА_1 більше 10 років, проживає з нею по сусідству. З 2016 року заявниця стала проживати із ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та дружина, купили будинок, зробили у ньому ремонт, доглядали за подвір'ям та городом. Останні неодноразово допомагали свідку з різними роботами, у свою чергу він теж їм допомагав. З часом ОСОБА_2 захворів, заявниця здійснювала за ним догляд, возила до лікарів, після смерті здійснила поховання. Поминальний обід відбувався вдома у заявниці. В даний час заявниця доглядає за вітчимом ОСОБА_2 .
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, суд приходить до наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26 березня 2025 року (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2261 га, кадастровий номер 7125189200:03:000:0713, що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 листопада 2024 року (а.с. 14) та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,2261 га, кадастровий номер 7125189200:03:000:0714, що належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 листопада 2024 року (а.с. 15).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2.ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як вбачається із копії спадкової справи ОСОБА_2 , яка надійшла у відповідь на запит суду, після смерті останнього із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулась тільки заявниця ОСОБА_1 (а.с. 32 - 39).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради № 128 від
17 червня 2025 року ОСОБА_2 з 2016 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім'єю разом із співмешканкою ОСОБА_1 та вів з нею спільне господарство (а.с. 9).
Суд зауважує, що відповідно до норм ЦК України, прийняття спадщини можливе двома способами: зверненням із відповідною заявою до нотаріальної контори або шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.
Отже, судом встановлено, що ніхто, окрім заявниці, не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та не проживав із ним на момент смерті.
Заявниця стверджує, що на момент смерті ОСОБА_2 вона проживала з останнім однією сім'єю більше 5 років, а тому являється спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.
Вказане вище підтверджується довідкою виконавчого комітету Іркліївської сільської ради № 128 від 17 червня 2025 року; актом № 10 по факту спільного проживання, складеного комісією у складі старости Тимченківського старостинського округу
Яценко С.О., діловода Тимченківського старостинського округу Демиденко Л.П. та жителів села ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_2 проживав із ОСОБА_1 однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 , з
2016 року по 22 березня 2025 року (а.с. 11), розпискою ОСОБА_1 , відповідно до якої вона сплатила грошові кошти за будинок, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Також у підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю суду надано копії рахунків та квитанції за сплату комунальних послуг за помешкання, яке належало
ОСОБА_8 за 2024 рік; довіреність, видану ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на експлуатацію, технічне обслуговування, зняття з обліку та продажу автомобіля; фотокартки з відпочинку; виписку з карткового рахунку, де вказано відомості про купівлі ліків, а також документи про поховання заявницею ОСОБА_2 .
Крім цього, факт спільного проживання однією сім'єю заявниці та спадкодавця підтверджують допитані у судовому засіданні свідки.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пленум Верховного Суду України у п. 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме:
1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем;
2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Статтею 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
В п. 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, враховуючи вищевикладене, досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт проживання заявниці із померлим ОСОБА_2 одніє'ю сім'єю більше п'яти років до відкриття спадщини, суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявниці для оформлення своїх спадкових прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , із ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою:
АДРЕСА_1 , в період часу з
2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Романова