іменем України
(заочне)
Справа №377/611/25
Провадження №2/377/415/25
30 вересня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», від імені якого діє представник - адвокат Тараненко Артем Ігорович, через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на статті 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №989294096 від 31 березня 2021 року в розмірі 21 342,00 грн; судовий збір у розмірі 2 422,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 989294096 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 6 000,00 грн. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV77BV9. Перед укладенням договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвався на сайті та створив Особистий кабінет позичальника, заповнив та подав заявку на отримання грошей , у якій вказав свої персональні та паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку , ознайомився з офертою та підтвердив згоду, отримав на телефон персональний ідентифікатор та надав згоду ( акцепт) пропозиції, підписав договір одноразовим ідентифікатором. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов : розмір кредиту, строк та умови користування коштами, сплата відсотків за користування кредитними коштами та розмір і тип процентної ставки. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за договором та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер - 31 березня 2021 року суму коштів 6 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці на отримання кредитних коштів. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, до якого укладалися додаткові угоди в тому числі щодо продовження строку дії договору. Відповідно до реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 право грошової вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 згідно з рєстром прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до якого, право грошової вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників б/н від 29.05.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 342,00 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконав свого обов'язку вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за тілом кредитом; 15 342,00 грн- заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом ( а.с. 3-10).
Ухвалою судді від 18 липня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, частково задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 08 вересня 2025 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ «Універсал Банк» ( а.с. 172-175).
У період з 05.08.2025 по 01.09.2025 головуюча у справі суддя Бабич Н.С. перебувала у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року судовий розгляд справи відкладено на 22 вересня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с.196-197).
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку судової повістки та копії ухвали суду від 08.09.2025 до електронного кабінету позивача та його представника Тараненка А.І. ( а.с. 199-202); у позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи ( а.с. 9).
Відповідач у призначене судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким відповідачу за зареєстрованим місцем проживання була направлена судова повістка з копією ухвали суду від 08 вересня 2025 року, повернутий з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.204). У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, відзив на позов не подав, причини неявки не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 22 вересня 2025 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п'ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з'явились 22.09.2025 у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 30 вересня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Суд встановив, що 31 березня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №989294096 у формі електронного документа, паперова копія якого додана до позовної заяви (53-58).
Відповідно до п.1.1. договору кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 6 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
У п.1.2. сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником («дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту.
Згідно з п.1.3 сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до п. 1.4 договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
-1.4.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 584,00 процентів річних, що становить 1,60 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
-1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 604,99 процентів річних, що становить 1,66 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;
-1.4.3. у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку статті 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору.
Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.
За змістом п.1.5. договору позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Пунктом 1.6. договору передбачено, що основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.7. договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Згідно з п.1.7. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах:
зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду ( п.1.7.1. договору);
з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839, 50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.7.2. договору).
Відповідно до п. 2.2.2.1. договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки, передбачені договором.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Згідно з п.4.4. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У графіку розрахунків, що є додатком №1 до договору № 989294096 від 31.03.2021, сторони погодили графік розрахунків у разі користування кредитом протягом дисконтного періоду та у разі понад встановлений п.1.2. договору строк дисконтного періоду чи у разі продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.3. договору ( а.с. 58).
До договору № 989294096 від 31.03.2021додано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», в якому зазначені: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти ( а.с. 51-52).
Порядок і умови надання Товариством грошових коштів у кредит, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов електронного договору визначають Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ( а.с.30-40).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» наказом директора №17/09-03 від 17.09.2019 затверджено Алгоритм дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти на укладення електронного договору ( нова редакція ) ( а.с. 17-28)
Відповідно до вказаного Алгоритму дій споживач, з метою укладення електронного договору, заходить на сайт, який надає доступ до ІТС товариства або в мобільний додаток товариства та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Після натиснення кнопки «Оформити кредит» позичальник потрапляє на першу сторінку анкети, на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої форми, після заповнення якої натискається «Продовжити» та позичальник потрапляє на другу сторінку заявки, , а ІТС створює особистий кабінет позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер телефону, вказаного у Заяві на кредит) та пароль. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення на кнопку «Продовжити» позичальник потрапляє на третю сторінку Заявки на кредит. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «Продовжити», позичальник потрапляє на четверту сторінку Заявки на кредит. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «Продовжити» позичальник потрапляє на п'яту сторінку Заявки на кредит, на якій позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської картки), на яку бажає отримати кредит, а Товариство здійснює перевірку її дійсності. Шостим кроком отримання кредиту є підтвердження позичальником введених з заявку на кредит даних. Одночасно з переходом на шосту сторінку заявки на телефонний номер позичальника направляється смс-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле, позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «Продовжити» Заявка на кредит надсилається на опрацювання інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит (прийняття товариством рішення надати позичальнику кошти в кредит, на обраних ним умовах), позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі всі істотні умови договору, шляхом: відображення відповідного повідомлення в інформаційно-телекомунікаційній системі; надсиланням відповідного смс-повідомлення на номер телефону, вказаний позичальником у Заявці на кредит; надсиланням відповідного електронного листа на електронну адресу, вказану позичальником у заявці на кредит. Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється на номер телефону, вказаний позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання. Ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, позичальник надає згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення в спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Зазначена іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Товариством в інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається позичальником в смс-повідомленні. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надходить в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства та свідчить/ повідомляє Товариство про те, що позичальник надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання кредитного договору з позичальником. Після зазначених дій договір між Товариством та позичальником вважається укладеним і Товариство здійснює дії передбачені умовами укладеного договору щодо перерахування коштів позичальнику на його банківський рахунок. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту (а. с. 12-15, 17-28).
В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 31.03.2021 за договором (офертою) №989294096 від 31.03.2021 ОСОБА_1 вказав номер карти НОМЕР_2 хх- хххх-9562 для переказу грошових коштів відповідно до вказаного договору (а.с. 29).
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV77BV9, направленого йому 31.03.2021 о 19:04:41 на номер телефону, НОМЕР_3 , сума кредиту- 6 000,00 грн, строк кредитування -30 днів ( а.с. 16).
Як вбачається з електронної довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 № 989294096/23052025/Э, на виконання кредитного договору №989294096 від 31.03.2021, укладеного з ОСОБА_1 , ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника АТ «ОТП Банк»; надавач платіжних послуг отримувача -АТ «Універсал Банк», платіжна картка отримувача № 5375-41хх-хххх-9562, сума платіжної операції - 6 000,00 грн., платіжне доручення №a6788ab9-8505-4bc4-977b-541efa121e3e від 31.03.2021; дата завершення платіжної операції : 31.03.2021 19:08:29 ( а.с. 154).
Відповідно до платіжного доручення №a6788ab9-8505-4bc4-977b-541efa121e3e від 31.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн згідно з договором №989294096 від 31.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-9562 (а. с. 11).
Згідно з інформації АТ «Універсал банк» №БТ-Е-9811 від 05.08.2025, яку суд отримав 11 серпня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 18 липня 2025 року, банківська картка № НОМЕР_4 емітована на ім'я ОСОБА_1 . У період з 31.03.2021 по 05.04.2021 на неї зараховано кошти в сумі 6 000,00 грн, що підтверджено наданою банком випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_4 ) за період з 31.03.2021 по 05.04.2021 ( а.с. 186-193).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (кілєнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до п. 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 116-126).
Як вбачається з п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Згідно з п. 8.1. договору факторингу № 28/1118-01 цей договір набуває чинності та всі права і обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Пунктом 8.2. договору факторингу № 28/1118-01 визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнтт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої п. 8.2. договору викладено в наступній редакції: «8.2. строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору, та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором» ( а. с. 127).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ( клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої текст договору викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до п. 4.1. вказаного договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в новій редакції) наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а. с. 128-137).
Згідно з п. 8.1. цього договору він набуває чинності та всі права і обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
За змістом п. 8.2. вказаного договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. договору, та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ( клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 138).
31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно ( а.с. 139).
31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року, в зв'язку із чим погодили внести зміни до п.8.2. договору, змінивши в ньому попередню дату новою- «31 грудня 2024 року» ( а.с. 140).
За актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2021, підписаного представником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та представником ТОВ «Таліон Плюс», сторони підтвердили, що станом на 31.12.2021 фактором здійснено повну оплату сум фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги за реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2021, заборгованість фактора перед клієнтом станом на 31.12.2021 - 0 грн ( а.с. 111).
Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підтвердили, що клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників у кількості 3 495 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром - 53 437 204, 23 грн ( а.с 112).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 13 476,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основним боргом, 7 476,00 заборгованість за відсотками (а.с. 111-115).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» ( фактор) укладено договір факторингу № 05/0820-01, копія якого долучена до матеріалів справи, відповідно до п. 2.1. якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с. 100-108).
Згідно з п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01 право вимоги означає усі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі, права грошової вимоги до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу по якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Як вбачається з п. 4.1. договору факторингу № 05/0820-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
За змістом п. 8.1. договору факторингу № 05/0820-01 цей договір набуває чинності та всі права і обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Пунктом 8.2. договору факторингу № 05/0820-01 визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
У подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено декілька додаткових угод до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020: №2 від 03.08.2021, відповідно до п.1. якої сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року, а також № 3 від 30.12.2022, згідно з п.1 якої домовились продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно ( а.с.109-111).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за основним боргом, 15 342,00 заборгованість за відсотками ( а.с.97-99).
29 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія Ейс » (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( суму позики), плату за позикою ( проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1, є невід'ємною частиною договору ( а.с. 85-94).
Відповідно до п.1.2. договору факторингу №29/05/25-Е перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Як вбачається з пункту 9.2. договору факторингу №29/05/25-Е, договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами. Зобов'язання, що виникають з цього договору, припиняються їх належним ( повним) виконанням. Договір вважається укладеним. Якщо він підписаний від імені сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками сторін.
На підтвердження виконання умов договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, позивач додав до позовної заяви копії платіжних інструкцій про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» на розрахунковий рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс»: № 243 від 04.06.2025 на суму 1 000000,00 грн.; № 245 від 04.06.2025 на суму 1 000000,00 грн.; № 246 від 05.06.2025 на суму 1 000000,00 грн.; № 247 від 05.06.2025 на суму 1 000000,00 грн.; № 248 від 06.06.2025 на суму 437 227,55 грн ( а.с. 72-76);
За актом приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, складеним 29 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», згідно з вимогами п. 1.2. договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у повному обсязі відповідно до умов договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 ( а.с.77).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», останнє відступило право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу № №29/05/25-Е від 29.05.2025, зокрема, і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за основним боргом, 15 342,00 грн -заборгованість за відсотками ( а.с.82-84).
Як вбачається з детального розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №9892944096 від 31.03.2021 загальна сума заборгованості станом на 01.06.2021 становить 13 476,00 грн та складається із: суми заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 6 000,00 грн, суми заборгованості за нарахованими процентами за період з 31.03.2021 по 01.06.2021 в розмірі 7 476,00 грн ( а.с. 70-71).
Відповідно до детального розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №9892944096 від 31.03.2021 загальна сума заборгованості станом на 31.07.2023 становить 21 342,00 грн та складається із: суми заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 6 000,00 грн, суми заборгованості за нарахованими процентами станом на 01.06.2021 + суми заборгованості за нарахованими процентами за період з 02.06.2021 по 28.07.2021 в розмірі 15 342,00 грн ( 7 476,00 грн + 7 866,00 грн) ( а.с. 68-69).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №9892944096 від 31.03.2021, наданою позивачем, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» станом на 05.06.2025 становить 21 342,00 грн та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту ( тілом кредиту) - 6 000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами - 15 342,00 грн ( а.с.67).
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-електронних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір ( пункт 12 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Для встановлення дійсних фактичних обставин справи сторони мають надати до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці судом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 79 ЦПК України докази мають бути достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію електронного договору №989294096 від 31.03.2021, який містить інформацію про його підписання позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV77BV9; заявку на отримання грошових коштів в кредит від 31.03.2021 за договором №989294096 від 31.03.2021 на суму 6 000,00 грн, строком кредиту 30 днів, де відповідачем зазначено його анкетні дані, а також номер телефону НОМЕР_6 , номер картки для переказу грошових коштів відповідно до вказаного договору 5375-41хх- хххх-9562; довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої заявка на кредит подана 31.03.2021 о 19:03, договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV77BV9, направленого йому 31.03.2021 о 19:04:41 на номер телефону, НОМЕР_3 , сума кредиту- 6 000,00 грн, строк кредитування -30 днів.
Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується електронною довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.05.2025 № 989294096/23052025/Э та платіжним дорученням №a6788ab9-8505-4bc4-977b-541efa121e3e від 31.03.2021, яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн згідно з договором №989294096 від 31.03.2021, укладеним із ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 хх-хххх-9562, яка вказана відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 31.03.2021.
Згідно з інформацією АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 від 05.08.2025, яку суд отримав 11 серпня 2025 року на виконання вимог ухвали суду від 18 липня 2025 року, банківська картка № НОМЕР_4 емітована на ім'я ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_6 був фінансовим номером за картковим рахунком № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . 31 березня 2021 року на вказану картку зараховано кошти в сумі 6 000,00 грн, що підтверджено наданою банком випискою про рух коштів по рахунку НОМЕР_5 , до якого відкрито платіжну картку № НОМЕР_4 , за період з 31.03.2021 по 05.04.2021 ( а.с. 186-193).
Зазначені обставини свідчать про належне укладення кредитного договору №989294096 від 31.03.2021, в тому числі погодження відповідача з умовами цього договору шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Надані на підтвердження цих обставин докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свого обов'язку за кредитним договором №989294096 від 31.03.2021 щодо надання відповідачу кредитних коштів в сумі 6 000,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку останнього.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався та не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядженні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім операцій з цінними паперами, у тому числі похідними цінними паперами, а також операцій інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ), які здійснюються в порядку та в межах, встановлених Законом України «Про інститути спільного інвестування» та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що регламентують питання діяльності ІСІ): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_2 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» позивач надав: копію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018; копії додаткових угод до нього: № 19 від 28.11.2019; № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими, зокрема, строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року; копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 136 від 01.06.2021 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2021, яким підтверджено виконання сторонами умов договору; копію протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підтвердили, що клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників у кількості 3 495 осіб, загальна сума заборгованості переданої за реєстром - 53 437 204, 23 грн та копію витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01.06.2021 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 13 476,00 грн, з яких: 6 000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 7 476,00 грн- заборгованість за відсотками.
На підтвердження факту переходу права вимоги до боржника ОСОБА_2 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» позивач надав: копію договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020; копію додаткових угод до нього: №2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, відповідно до якої продовжено строк дії договору до 30 грудня 2024 року; копію витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за основним боргом, 15 342,00 грн - заборгованість за відсотками.
На підтвердження факту переходу права вимоги до боржника ОСОБА_2 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» позивач надав: копію договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025; копію акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, складеного 29 травня 2025 року; копію витягу з реєстру боржників №29/05/25-Е від 29.05.2025, відповідно до якого останнє відступило право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025, зокрема, і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на суму заборгованості 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за основним боргом, 15 342,00 грн - заборгованість за відсотками. На підтвердження виконання умов договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 позивачем також додано до позовної заяви копії платіжних інструкцій про перерахування коштів ТОВ «Фінансова компанія Ейс» на розрахунковий рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
Доказів того, що договори факторингу, додаткові угоди до них оскаржувалися у судовому порядку або визнавалися судом недійними, у матеріалах справи відсутні.
Отже укладені договори факторингу з урахуванням додаткових угод до них, які підтверджують перехід права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та договір факторингу, який підтверджує право переходу грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс», є дійсними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що передана за правом вимоги до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», позивача у справі, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 становить 21 342,00 грн, з яких: 6 000,00 грн- заборгованість за основним боргом, 15 342,00 заборгованість за відсотками, які нараховані в межах строків, встановлених умовами договору № 9892194094, зокрема п.1.2, 1.4, 1.7 ( 1.7.1).
Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 та сплати процентів за користування ними, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з вказаного кредитного договору та договорів факторингу, враховуючи, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного з первісним кредитором кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, суд вважає правильним задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №989294096 від 31.03.2021 у розмірі 21 342,00 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту) - 6 000,00 грн, заборгованості за процентами -15 342,00 грн.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом встановлено, що адвокат адвокатського бюро «Тараненко та партнери» Тараненко Артем Ігорович надавав позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 та довіреності, виданої директором ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», якою уповноважено Тараненка А.І. бути представником ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в суді ( а.с. 59, 63-65 ).
Пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 визначено, що отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору ( додаток № 1 до договору) ( п. 3.3. договору). Гонорар сплачується шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро ( п. 3.7. договору)
30 травня 2025 року між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро- адвоката Тараненка А.І. та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» в особі директора Полякова О.В. укладено додаткову угоду № 25770527597 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025. Відповідно до п.1 додаткової угоди клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів, по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відносно ОСОБА_1 договір № 989294096 від 31.03.2021 (а.с. 62).
Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг ( даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025), укладеного 05 червня 2025 року між виконавцем адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021- 2 години ( вартість послуг 5 000,00 грн); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021- 2 години (вартість послуг 1 000,00 грн); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - 1 година ( 500,00 грн); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 989294096 від 31.03.2021 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - 1 година ( вартість послуг 500,00 грн), всього на суму 7 000,00 грн ( а.с.61).
У попередньому ( орієнтовному) розрахунку витрат на правову допомогу, наведеному у позовній заяві, зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 7 000,00 грн.
Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не подав.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки розмір понесених позивачем витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 7 000,00 грн, є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Вказані витрати є фактичними і неминучими, оскільки позивачу необхідна була правова допомога для звернення до суду з позовною заявою для захисту свого порушеного права.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за подання в підсистемі «Електронний суд» позовної заяви сплатило судовий збір в сумі 2 422,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 26.06.2025 №20967 ( а.с.1,2).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись статями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №989294096 від 31.03.2021 у розмірі 21 342 гривні, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту) - 6 000,00 гривень, заборгованості за процентами -15 342 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 гривень 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, Харківське шосе, будинок №19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 30 вересня 2025 року.
Суддя Н. С. Бабич