Справа № 375/1562/25
Провадження № 2/375/807/25
01 жовтня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Банах-Кокус О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви позивач заначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюб існує формально, подальше збереження шлюбу сперечить інтересам кожного з них. Від шлюбу спільних дітей немає.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 2 вересня 2025 року об 11год 00 хв.
2 вересня 2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
Справу призначено до розгляду на 1 жовтня 2025 року о 10 год 00 хв.
У судове засідання позивач не з'явилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, повністю підтримала заявлені позовні вимоги та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими відправленнями надісланими за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що з 13 квітня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 13 квітня 2024 року, виданим Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 21.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно із статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина 2 статті 104 СК України).
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам кожного з них, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за останнім, оскільки питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат позивачем не ставиться.
Керуючись статтями 5-13, 76-81, 89, 206, 211, 258-259, 265, 272, 280-281 ЦПК України, статтями 109, 110, 112-114 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 13 квітня 2024 року Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 21.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 1 жовтня 2025 року.
Суддя Олена БАНАХ-КОКУС