Ухвала від 05.09.2024 по справі 369/9805/24

Справа № 369/9805/24

Провадження № 1-кс/369/2006/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання поданого в межах кримінального провадження № 12023116390000175 від 21.04.2023 року про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів, -

ВСТАНОВИВ:

23.06.2024 року ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання поданого в межах кримінального провадження № 12023116390000175 від 21.04.2023 року про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів, та просила слідчого суддю:

1) витребувати від Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області з метою належного, об'єктивного та своєчасного судового розгляду матеріали кримінального провадження № 12023116390000175 за 21.04.2023 року;

2) зобов'язати керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області по кримінальному провадженню № 12023116390000175 за 21.04.2023 року в порядку ст. 55, ст. 56, ст. 110, ст. 220 КПК України розглянути заявлене потерпілою ОСОБА_4 клопотання від 06.06.2024 року;

3) в тому числі, за прямими нормами ст. 7, ч. 1 ст. 9, ч. 1, ч. 2 ст. 21, ст. 90, ст. 534, 535 КПК України, про виконання судового рішення, зобов'язати Києво-Святошинську окружну прокуратуру у Київській області в особі керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в обов'язковому порядку, надати завірену належним чином копію постанови про призначення групи прокурорів згідно Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області за 08.04.2024 року № 369/5449/24 кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року, та повідомити суд, який приймав та в подальшому прийме відповідне рішення;

4) в тому числі, при розгляді даної скарги застосувати ст. 6, ст. 7, ст. 8 НПРБ № 995_015.

В обґрунтування клопотання зазначила, що нею - ОСОБА_3 як потерпілою стороною, 06.06.2024 року керівнику Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області заявлено клопотання про надання завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023116390000175 за 21.04.2023 року та повідомлення їй П.І.Б. слідчого (дізнавача), якому доручено проводити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню.

Натомість, суб'єктами владних повноважень, якими виступає, як керівник Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, так і Києво-Святошинська окружна прокуратура у Київській області, на думку заявника, заявлене клопотання, подане 06.06.2024 року, проігнорували, залишили його без розгляду, позбавивши заявника таким чином права на інформацію в порядку ст. 220 КПК України, також відсутня інформація про вжиті заходи прокурорського реагування групою процесуальних прокурорів відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/5449/24 за 08.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12023116390000175 за 21.04.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Аналогічної правової позиції 31.05.2021 року дійшов Києво-Святошинський районний суд Київської області у справі № 369/2640/21. Головним обов'язком держави є саме захист прав людини та відновлення порушених прав у разі допущення будь-яких порушень.

На підставі зазначеного заявник просила суд задовольнити скаргу.

У судове засідання заявник не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином.

Уповноважені слідчі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Неявка слідчого не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 06.06.2024 року до керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подане клопотання про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року. В зазначеному клопотанні ОСОБА_3 також просила повідомити їй П.І.Б. слідчого (дізнавача), якому доручено проводити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню та повідомити їй, які станом на 06.06.2024 рік, відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/5449/24 за 08.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12023116390000175 за 21.04.2023 року вжито заходи прокурорського реагування групою процесуальних прокурорів.

Дане клопотання отримано Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області 06.06.2024 року про що проставлено дата та печатка прокуратури.

Станом на день розгляду скарги жодної відповіді на вказане клопотання не надано.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.

Згідно зі статтею 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Так, єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя, зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

«Національний орган», визначений у статті 13, не обов'язково має бути судовим органом, але якщо ні, то його повноваження та гарантії, які він надає, є значущими у визначенні ефективності засобу захисту … навіть припускаючи, що прокурор є незалежним, цей засіб не міг забезпечити заявнику допомогу» (Рішення по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 12 лютого 2007 року, п. 80).

«Метою статті 13 «є забезпечення механізму, завдяки якому особи можуть скористатися засобами судового захисту на національному рівні від порушення конвенційних прав, перед тим як вдатися до міжнародного механізму оскарження в Суді» (Рішення по справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland) від 26 жовтня 2000).

Стаття 13 гарантує наявність в національному праві правових засобів, захищаючих переважно права і свободи, викладені в Конвенції. Тому й вимагається, наявність правового засобу, який дозволяє компетентному національному органу з'ясувати зміст претензії, заснованої на Конвенції» (Рішення по справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey) від 18 грудня 1996 року, п. 95).

Так, відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора постановляється ухвала, яка за результатами розгляду може бути про: скасування рішення прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмовити в задоволенні.

Проте, слідчий суддя самостійно не може прийняти таке рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

На момент розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що клопотання ОСОБА_3 від 06.06.2024 року не розглянуто в порядку ст. 220 КПК України, тому скарга в частині зобов'язання Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області розглянути клопотання представника потерпілого є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Слідчий суддя також звертає увагу, що відповідно до вимог КПК України, слідчий, прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч. 6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатись в діяльність слідчого чи прокурора, зокрема, зобов'язати його вчинити конкретні слідчі дії.

Отже, слідчий суддя, виходячи із ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому на здійснення конкретних слідчих дій, зважаючи на специфіку слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Тому, слідчий суддя не повноважний зобов'язати слідчого чи прокурора вчиняти конкретні слідчі дії.

Таким чином, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку щодо часткового задоволення вимог, в частині зобов'язання уповноважених осіб Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року, розглянути клопотання ОСОБА_3 подане нею 06.06.2024 року до керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та отримане Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області 06.06.2024 року клопотання про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року; про повідомлення ОСОБА_3 слідчого (дізнавача), якому доручено проводити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню; про повідомлення ОСОБА_3 , які станом на 06.06.2024 рік, відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/5449/24 за 08.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12023116390000175 за 21.04.2023 року вжито заходи прокурорського реагування групою процесуальних прокурорів.

Щодо вимоги про зобов'язання Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в особі керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в обов'язковому порядку, надати завірену належним чином копію постанови про призначення групи прокурорів згідно Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області за 08.04.2024 року № 369/5449/24 кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року, та повідомити суд, який приймав та в подальшому прийме відповідне рішення, суд відмовляє в задоволенні скарги в цій частині та зазначає наступне.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.

Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Відтак вимога заявника, якою він просить зобов'язати Києво-Святошинську окружну прокуратуру Київської області в особі керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області задовольнити клопотання, надане потерпілою стороною не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.

Керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання поданого в межах кримінального провадження № 12023116390000175 від 21.04.2023 року про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів, - задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважених осіб Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року, розглянути клопотання ОСОБА_3 подане нею 06.06.2024 року до керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 та отримане Києво-Святошинською окружною прокуратурою Київської області 06.06.2024 року про надання належним чином завіреної копії постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023116390000175 від 21.04.2023 року; про повідомлення ОСОБА_3 слідчого (дізнавача), якому доручено проводити досудове розслідування по даному кримінальному провадженню; про повідомлення ОСОБА_3 , які станом на 06.06.2024 рік, відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/5449/24 за 08.04.2024 року у кримінальному провадженні № 12023116390000175 за 21.04.2023 року вжито заходи прокурорського реагування групою процесуальних прокурорів.

У задоволенні іншої частини - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
130639829
Наступний документ
130639831
Інформація про рішення:
№ рішення: 130639830
№ справи: 369/9805/24
Дата рішення: 05.09.2024
Дата публікації: 02.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2024)
Результат розгляду: інше
Дата надходження: 13.06.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.09.2024 14:45 Києво-Святошинський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ФІНАГЕЄВА ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА