Справа № 157/238/25
Провадження № 1-кп/157/96/25
30 вересня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024030530000831 від 15.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06.02.2020 за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання умовно-достроково 22 травня 2023 року на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 12.05.2023 на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 19 днів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 152 Кримінального кодексу України,
встановив:
ОСОБА_4 14 листопада 2024 року близько 23 год 20 хв, діючи умисно, з метою незаконного проникнення до житла іншої особи, без будь-яких на те законних підстав та всупереч волі законного власника ОСОБА_7 , шляхом вибивання віконної шибки, крізь віконний отвір проник до житлового будинку потерпілої, що розташований на АДРЕСА_1 , чим порушив її право на недоторканість житла, гарантоване ст. 30 Конституції України.
Крім того, ОСОБА_4 14 листопада 2024 року близько 23 год 25 хв, перебуваючи у будинку ОСОБА_7 , що розташований на АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс один удар кулаком руки в праву ділянку обличчя ОСОБА_7 , чим заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_4 14 листопада 2024 року близько 23 год 25 хв, знаходячись в будинку ОСОБА_7 , що розташований на АДРЕСА_1 , умисно, повторно, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, керуючись метою задоволення власної статевої пристрасті, маючи намір вступити у статевий акт з ОСОБА_7 проти її волі, із застосуванням фізичної сили, на ліжку в спальній кімнаті вказаного будинку, де подолав її фізичний опір та, оголивши власні геніталії, вступив з нею у гетеросексуальний статевий акт, вчинивши дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням у тіло потерпілої - піхву, з використанням власних геніталій - статевого члена.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме - незаконне проникнення до житла особи, а також кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, а також злочин, передбачений ч. 2 ст. 152 КК України, а саме - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням гені талій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 125 КК України, але не вважає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, тому за цим звинуваченням просить виправдати. Обвинувачений підтвердив факт проникнення через вікно до будинку, а також формально визнав завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , крім цього підтвердив показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо його місцезнаходження до вчинення правопорушень та на наступний день.
На уточнення прокурора зауважив, що ніяких дії сексуального характеру стосовно ОСОБА_7 не вчиняв. Повідомив, що дійсно перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння у вечір події заліз у будинок до потерпілої через вікно, далі пам'ятає як побачив потерпілу та свої слова: «я тебе не бачив, а ти мене не бачила», і те, як пішов з будинку, після чого продовжив у себе вдома вживати алкогольні напої. Також повідомив, що перед потерпілою не вибачався, оскільки її не бачив після затримання.
На питання захисника ОСОБА_4 повідомив, що шкодує про те, що заліз до будинку потерпілої та спричинив їй тілесні ушкодження, але знову зауважує, що дій сексуального характеру не вчиняв. Також обвинувачений згадав, що до ночі події спілкувався з потерпілою ще у «двохтисячних роках», коли продавав її коня.
На пряме запитання суду, чи пам'ятає обвинувачений, що відбувалось між моментом, коли він заліз у хату до потерпілої, та моментом, коли він казав потерпілій «я тебе не бачив, а ти мене не бачила», ОСОБА_4 відповів, що не пам'ятає.
Під час допиту обвинувачений не зміг надати логічне пояснення чи повідомити інший мотив його проникнення в будинок потерпілої ОСОБА_7 , обмежившись посиланням на стан сильного алкогольного сп'яніння.
Показання ОСОБА_4 щодо вчинення ним кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, формальне визнання ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та невизнання обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, суд вважає такими, що спрямовані на уникнення ним відповідальності за вчинений тяжкий злочин. Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 367 від 28.11.2024 (а.с. 1-4 т. 2) ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознаки хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, страждав на алкогольну залежність в стадії активного вживання, міг усвідомлювати свої дії та керувати ним.
Стан алкогольного сп'яніння (алкогольну залежність в стадії активного вживання) на час вчинення правопорушень не заперечується обвинуваченим і не був кваліфікований як обставина, що обтяжує покарання, при складенні обвинувального акту, оскільки затримання відбувалось на наступний день після події, тому освідування не проводилось. Водночас цей стан, який зі слів обвинуваченого продовжувався протягом тривалого часу, не може слугувати будь-яким виправданням дій чи їх формального заперечення обвинуваченим.
Суд не вбачає у словах обвинуваченого щодо вчинення кримінальних проступків будь-яких ознак щирого каяття, оскільки таке ставлення до скоєного передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями. Підтвердження таких дій відсутні в матеріалах провадження та не здобуті під час судового розгляду.
Обставини вчинення кримінальних правопорушень підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка з приводу події у судовому засіданні повідомила, що почула, що щось постукує в хаті й подумала, що це кіт. Коли підняла голову, то побачила, що «він» стоїть біля неї та лізе на постіль. Запитала «чого ти до мене лізеш? Мені 90 років, а воно лізе». Після цього «він» вдарив її кулаком по обличчю та по грудях, схопив за руки. Знову став лізти, а вона його відпихати. Коли виходив, то сказав: «якщо кому скажеш, то прийду і спалю живу».
На питання прокурора уточнила, що була вдома та проживає сама. Ґвалтівник вибив скло в коридорі, бо хата була зачинена, заліз у хату та підійшов до її ліжка, при цьому світив ліхтариком. Обвинувачений став лізти до неї, сильно вдарив лежачу по обличчю (показала на праву вилицю) та по грудях. Була обтягнута в нічну сорочку та хустку. Після цього ґвалтував, а потім пригрозив і пішов. На другий день приїхала дочка, якій вона розповіла про подію, і дочка викликала поліцію. Потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_10 , який її побив і зґвалтував. Після цих подій у неї стався інсульт.
На питання захисника потерпіла повідомила, що ОСОБА_11 живе недалеко він неї, але особисто з ним не знайома. Також зауважила, що сама впізнала ґвалтівника. Оскільки не було світла, а лише маленький ліхтарик, то не знає, у що був одягнутий обвинувачений, бо не приглядалась. Крім цього, в «нього» мобільний телефон випав на постіль, то вона «йому» віддавала. Зґвалтування відбулось у її хаті у спальній кімнаті. Обвинувачений довго в неї не перебував - «поналивав і пішов».
На уточнення суду потерпіла підтвердила, що знає як виглядає ОСОБА_12 , оскільки він живе неподалік. Вона впізнала його вночі по обличчю. Також просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання.
Висновком судово-психіатричної експертизи № 58 від 05.02.2025 (а.с. 46-49 т. 2) підтверджується, що з урахуванням її емоційного стану, індивідуальних особливостей та розумового розвиту, ОСОБА_7 могла розуміти характер і значення скоєних проти неї діянь, здатна запам'ятовувати, відтворювати і давати вірні покази, щодо важливих подій та обставин, котрі розгорталися в рамках кримінальної ситуації. Індивідуально-психологічних особливостей у ОСОБА_7 , які б могли суттєво впливати на характер її показів у справі, не виявлено. Надмірного, невідповідного віковим особливостям навіювання чи фантазування у неї не зафіксовано.
Зауваження обвинуваченого та його захисника щодо неузгодженості показань потерпілої з показаннями свідка ОСОБА_13 суд вважає несуттєвими. Зокрема захисник зауважує про різний час перебування обвинуваченого в будинку потерпілої за її показаннями та подальшими свідченнями свідка. Суд звертає увагу, що свідок ОСОБА_13 , зазначаючи про цю обставину, повідомляла інформацію зі слів потерпілої ОСОБА_7 , яка безпосередньо була допитана у судовому засіданні. Крім того, сприйняття часових меж внаслідок емоційних хвилювань особою похилого віку суд вважає дуже відносним. Формалістичний підхід до деталей, які не впливають визначально на встановлені об'єктивні обставини, суд вважає неприйнятним, тому показання потерпілої визнані судом належним та допустимим доказом. Щодо неспроможності детального опису потерпілою способу здійснення зґвалтування, про що наголосив захисник у судових дебатах, то суд, зважаючи на вік потерпілої та її стан здоров'я, вважає надані нею показання чіткими, усвідомленими та достатніми для оцінки подій.
Свідок ОСОБА_13 дала показання, що вона є дочкою потерпілої. В листопаді 2024 року, в п'ятницю орієнтовно об 11-12 годині вона приїхала до матері ОСОБА_7 в село Мельники-Мостище. Приїхавши побачила матір побитою. На запитання, мати спочатку збрехала, що впала. А потім розповіла про події вночі та погрози збоку ОСОБА_10 спалити живцем її та хату. Тоді свідок викликала поліцію. Також підтвердила, що мати проживає сама. Коли приїхала до неї, то не пам'ятає чи двері були замкнені. Мати лежала у спальні, око було набрякле. Зі слів матері - до неї прийшов ОСОБА_14 , вдарив, здушив за руки та почав зривати одяг, потім ґвалтував. Дослівно казала: «щось робив, а потім стало мокре». ОСОБА_14 живе недалеко від матері. До цих подій мати майже не хворіла, після того стан здоров'я погіршився та стався інсульт.
Свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_12 до нього приїжджав ввечері до будинку, де були свідок, його мати ОСОБА_15 та старший брат ОСОБА_16 . Разом посиділи в хаті, перекусили, вживали алкоголь. ОСОБА_11 випив одну чарку і поїхав. Свідок знає ОСОБА_17 , яка живе сама після смерті чоловіка. Вона проживає неподалік ОСОБА_11 . На наступний день ОСОБА_8 бачився з ОСОБА_11 , коли свідок заходив до нього зранку похмелитись.
ОСОБА_9 як свідок показав, що ОСОБА_11 є колишнім чоловіком його сестри. ОСОБА_11 був у нього за день до події і в той день, коли його арештували. Сама подія сталась через кілька днів після дня народження ОСОБА_11 , орієнтовно 14-15 листопада. Обвинувачений напередодні приїхав і взяв велосипед його сина, а на наступний день вже зранку приїхав на велосипеді. Разом вони зробили справи, ще до обіду ОСОБА_11 взяв коня і поїхав від нього. Після цього свідку телефонували і уточнювали, чи бачив обвинуваченого у дні події.
Показання цих свідків, які не були очевидцями скоєння кримінальних правопорушень, підтверджують місцезнаходження ОСОБА_4 до вчинення протиправних дій 14.11.2025 та на наступний день 15.11.2025. Ці показання перебувають у хронологічному та логічному взаємозв'язку з іншими доказами, не суперечать встановленим обставинам, не заперечуються іншим учасниками провадження, а тому визнані судом достовірними та допустимими доказами.
Свідок ОСОБА_18 , яка є матір'ю обвинуваченого, була допитана під час розгляду питання щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, її свідчення не стосуються безпосередньо події кримінального правопорушення, тому суд не включає ці показання до обвинувачення.
Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінальних проступків, та попри заперечення обставин вчинення зґвалтування, його вина підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, а також іншими документами, що не є доказами винуватості особи в розумінні ст. 84 КПК України, але підтверджують допустимість інших доказів:
Згідно з витягами з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.11.2024 (а.с. 116, 120 т. 1), від 16.11.2024 (а.с. 122), від 24.11.2024 (а.с. 109-110), станом на 24.11.2024 до реєстру були внесені відомості за № 12024030530000831 про те, що 14.11.2024 близько 23 год ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, шляхом пошкодження вікна проникнув до житлового будинку ОСОБА_7 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де умисно наніс потерпілій тілесні ушкодження та повторно вчинив дії сексуального характеру пов'язані з вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_7 без добровільної згоди останньої.
З протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.11.2024 (а.с. 113-114, 121 т. 1), протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.11.2024 (а.с. 124 т. 1) встановлено, що ОСОБА_4 14.11.2024 року близько 23 год проник до житлового будинку ОСОБА_7 , що розташований на АДРЕСА_1 , де наніс останній тілесні ушкодження та здійснив статевий акт з ОСОБА_7 проти її волі та без її добровільної згоди.
Відповідно до рапортів старшого інспектора Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області від 15.11.2024 (а.с. 118, 119, 123 т. 1) 15 листопада 2024 року ОСОБА_7 повідомила, що 14.11.2024 року біля 23 год до її житлового будинку проникла невідома особа чоловічої статі, яка нанесла їй тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та вступила у статеві зносини проти її волі природнім способом.
Постановою заступника начальника СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_19 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення від 15.11.2024 (а.с. 115 т. 1) змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ознаками якого проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030530000831 від 15.11.2024 з ч. 1 ст. 152 КК України на ч. 2 ст. 152 КК України.
Постановами прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури від 15.11.2024 та 18.11.2024 об'єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12024030530000831 від 15.11.2024 за ч. 2 ст. 152, № 12024035530000219 від 15.11.2024 за ч. 1 ст. 162 КК України та № 12024035530000221 від 16.11.2024 за ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 111, 112 т. 1).
Згідно з протоколом огляду місця події від 15.11.2024 (а.с. 191-194 т. 1) та фототаблицями до нього (а.с. 196-226 т. 1) під час його проведення на території домогосподарства на АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено дерев'яний хрестоподібний фрагмент віконної рами, в якій на момент огляду було пошкоджене скло, три липких стрічки з перекопійованими на них слідами пальців рук, сліди одорологічного походження із запальнички, запальничку рожевого кольору, зразки лакофарбового покриття в місці віконної рами, де відсутній її дерев'яний фрагмент та пошкоджене скло, недопалки, кофту червоного кольору в якій потерпіла спала, нічну сорочку та труси, в які потерпіла була одягнута, підодіяльник та наволочку з подушки.
Відповідно до протоколу невідкладного обшуку від 15.11.2024 (а.с. 239-244 т. 1) під час проведення цієї слідчої дії в житловому будинку по АДРЕСА_1 , де проживає обвинувачений ОСОБА_4 , в його кімнаті виявлено та вилучено жилет синього кольору, спортивні штани чорного кольору, телефон марки «Redmi 2A» чорного кольору, двоє жіночих трусів рожевого та білого кольору, шість недопалків.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.11.2024 (а.с. 17-19 т. 2), під час затримання ОСОБА_4 було проведено особистий обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено жилетку зеленого кольору, труси синього кольору, штани джинсові синього кольору, кофту з візерунком у вигляді ліній білого та синього кольору, кофту чорного кольору, кофту зеленого кольору, мобільний телефон.
У протоколах отримання зразків для експертизи від 15.11.2024 (а.с. 23-24, 27-28, 30, 31 т. 2) від 16.11.2024 (а.с. 25-26, 29 т. 2) зафіксовано, що в ОСОБА_4 за його добровільною згодою відібрано змиви з долоней пальців лівої та правої руки (внутрішньої сторони), зразки крові, зрізи з нігтьових пластин з обох рук, зразки відбитків слідів долоней та пальців рук, змиви з головки статевого члена, мазок-відбиток вмісту ладьєвидної ямки статевого члена та відпечаток з головки статевого члена, зразки букального епітелію.
Факт проникнення ОСОБА_4 до житлового будинку потерпілої шляхом вибивання віконної шибки підтверджується зокрема висновком судової дактилоскопічної експертизи від 26.11.2024 № СЕ-19/103-24/15449-Д (а.с. 150-153 т. 1) з ілюстрованими таблицями до нього (а.с. 16-19 т. 1), згідно з яким - сліди пальців рук на фрагментах скла, відкопійовані на відрізки липкої стрічки, вилучені 15.11.2024 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , залишені відповідно середнім пальцем і мізинцем правої руки та середнім пальцем лівої руки, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 .
Висновками судово-медичних експертиз № 158 та № 159 від 02.12.2024 (а.с. 159-160, 161-162 т. 1) встановлено групу крові ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 160 від 16.12.2024 (а.с. 163-167 т. 1) на вилученій під час проведення огляду місця події за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 нижній білизні (трусах) виявлені сліди крові, яка може походити від потерпілої ОСОБА_7 . На вилученій в ході вищезазначеної слідчої дії нічній сорочці потерпілої ОСОБА_7 виявлені сліди сперми, яка може походити від ОСОБА_4 чи іншої особи з групою крові «А». На вилучених кофті червоного кольору, підодіяльнику та наволочці слідів крові чи сперми не виявлено.
На репліку захисника ОСОБА_5 про те, що цей висновок не містить доказової бази, тому є неналежним, суд зауважує, що хоч цей висновок експертизи не є прямим доказом вини, але в сукупності з іншими доказами не виключає обставин вчинення правопорушень. Зокрема виявлення слідів сперми з іншою групою крові, аніж такою як в обвинуваченого, могло б спростувати докази сторони обвинувачення або ж призвести до обґрунтованих сумнівів вини особи.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 169 від 27.12.2024 (а.с. 174-177 т. 1) виявлена на недопалках цигарок вилучених під час огляду місця події за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 слина не виключає походження від ОСОБА_4 . Походження виявленої на недопалках слини від потерпілої ОСОБА_7 виключається. Таким чином і цей висновок експертизи не виключає обставин вчинення правопорушень, зокрема перебування обвинуваченого в будинку потерпілої.
Факт заподіяння та характер легких тілесних ушкоджень підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 192 від 15.11.2024 (а.с. 230-231 т. 1). А саме підтверджено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого, що виразились у нанесенні потерпілій удару кулаком руки в праву ділянку обличчя, ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої щоки та крововиливів на нижній губі. Ці тілесні ушкодження утворилися від травмуючої дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, цілком можливо в час та при обставинах вказаних потерпілою, в мінімальній кількості однієї травматичної дії. Судово-медичних даних, що вказані ушкодження утворилися при падінні з висоти власного зросту немає. Виявлені в ОСОБА_20 тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 174 від 30.12.2024 (а.с. 168-173 т. 1) на знайдених в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 жіночих трусах рожевого кольору клітини багатошарового плоского епітелію можуть походити від потерпілої ОСОБА_7 . Цитохімічних та морфологічних ознак, які б свідчили про походження виявлених клітин з статевих шляхів жінки при дослідженні не виявлено.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 170 від 27.12.2024 (а.с. 179-182 т. 1) при судово-медичному дослідженні зрізів нігтів з рук ОСОБА_4 ядровмісні клітини та кров людини не виявлено.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 168 від 20.12.2024 (а.с. 183-190 т. 1) на вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_4 трусах знайдено сліди сперми, на джинсових штанах синього кольору знайдено сліди крові. Походження сперми на трусах та крові на джинсових штанах не виключає від самого ОСОБА_4 . Клітини епітелію піхви на речах ОСОБА_4 (трусах синього кольору, кофті чорного кольору, кофті зеленого кольору, кофті в поперечну смужку білого та синього кольорів, безрукавці комбінованого чорного та зеленого кольорів, штанах джинсових синього кольору) при судово-медичному досліджені не знайдено.
Суд погоджується із зауваженням захисника, що зазначені висновки експертиз № 168, 170, 174, є неналежними, оскільки не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Ці висновки експертів не беруться судом до уваги на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень.
У висновках судових молекулярно-генетичних експертиз від 08.08.2025 № СЕ-19/103-24/15460-БД та № СЕ-19/103-24/15459-БД відображено надходження до експертної установи опечатаних пакетів з речовими доказами, зокрема зразків букального епітелію ОСОБА_4 , букального епітелію ОСОБА_7 , змиви зі статевого члена, човникоподібної ямки, контроль, мазки зі статевого члена ОСОБА_4 , змиви та мазки з піхви ОСОБА_7 .
Згідно з висновками були встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 та генетичні ознаки букального епітелію ОСОБА_7 . У наданих для дослідження змивах зі статевого члена, човникоподібної ямки ОСОБА_4 виявлено клітини з ядрами, крові не виявлено. У мазках зі статевого члена ОСОБА_4 виявлено поодинокі клітини з ядрами, крові людини не виявлено.
У наданому для дослідження змиві з піхви потерпілої ОСОБА_7 (об'єкти №№ 1, 5) виявлено сперму, кров людини та клітини з ядрами. У змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкт № 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами, сперми не виявлено. У мазках з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 2, 3) виявлено клітини з ядрами, сперми та крові людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки слідів крові і клітин, виявлених у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 1.1, 4, 5.1), та клітин, виявлених у мазках з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 2, 3), які наведено в таблиці 1.1 додатка 1. Також встановлено генетичні ознаки Y-хромосоми слідів сперми, виявлених у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкт № 1.2), які наведено у таблиці 2.1 додатку 2. Генетичні ознаки слідів сперми, виявленої у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 1.2, 5.2), не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю ДНК у даних об'єктах. Генетичні ознаки Y-хромосоми слідів сперми, виявлених у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкт № 5.2) не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю ДНК у даному об'єкті. Генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові і клітин, виявлених у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 1.1, 4, 5.1), та клітин, виявлених у мазках з піхви ОСОБА_7 (об'єкти №№ 2, 3), збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_7 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 . Походження слідів крові і клітин, виявлених в об'єктах №№ 1.1, 4, 5.1, та клітин, виявлених в об'єктах №№ 2, 3, від ОСОБА_4 виключається. Генетичні ознаки Y-хромосоми слідів сперми, виявлених у змиві з піхви ОСОБА_7 (об'єкт № 1.2), збігаються з генетичними ознаками Y-хромосоми зразка букального епітелію ОСОБА_4 , що свідчить про біологічну спорідненість по чоловічій лінії між особою чоловічої генетичної статі, сліди сперми якої виявлені у змиві з піхви потерпілої ОСОБА_7 (об'єкт № 1.2), та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_5 щодо результату генетично-молекулярної експертизи змивів з піхви потерпілої ОСОБА_7 зауважив, що висновок не є беззаперечним доказом вчинення зґвалтування. Суд погоджується із цим твердженням, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Повторність вчинення зґвалтування, як кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, підтверджується вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06.02.2020, який набрав законної сили 11.03.2020, згідно з яким ОСОБА_4 визнано винним зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 152 КК України.
Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні документи та висновки експертів, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному кодексі України, зібрані відповідно до норм чинного кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, допитавши обвинуваченого та потерпілу, дослідивши документи, показання свідків та висновки експертів, суд вважає, що зібрані докази в сукупності є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
На позицію сторони захисту про те, що вина ОСОБА_4 у вчинені зґвалтування не доведена поза розумним сумнівом, суд звертає увагу, що згідно із судовою практикою стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Сторона обвинувачення логічно пояснила всі встановлені судом обставини у цій справі та підтвердила це наявними доказами, які в сукупності відтворюють об'єктивну картину подій. В справі відсутні обставини, яким сторона обвинувачення не може надати логічного пояснення. У свою чергу сторона захисту у цій справі не долучила жодних доказів та не заявила аргументів, які допускають можливість іншої версії інкримінованих події, зокрема сторона захисту не запропонувала розумного пояснення наявності в піхві потерпілої ОСОБА_7 сперми, що містить генетичну спорідненість по чоловічій лінії з обвинуваченим ОСОБА_4 . Крім того обвинувачений не надав жодного пояснення його мотивам проникнення до будинку потерпілої, а також його діям у будинку, обмежившись формальним запереченням зґвалтування та посиланням на стан алкогольного сп'яніння. У зв'язку з відсутністю припущень про інший варіант розвитку подій та іншого логічного пояснення досліджених доказів, суд констатує, що вина ОСОБА_4 доведена поза розумним сумнівом.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку.
Заявлену стороною обвинувачення в судових дебатах обставину про перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення правопорушень суд не може вважати обставиною, що обтяжує покарання. Незважаючи на визнання обвинуваченим стану сильного алкогольного сп'яніння, яким він пояснює свої дії щодо проникнення в будинок та провали у пам'яті, ця обставина не була визначена в обвинувальному акту як обтяжуюча. Таким чином сторона захисту не мала можливості будувати свій захист з урахуванням цієї обставини як обтяжуючої. Тому у показаннях обвинуваченого стан його алкогольного сп'яніння ним сприймається як об'єктивна обставина, а не як обставина що може вплинути на призначення покарання.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує кількість та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, що відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками за ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 125 КК України та тяжким злочином за ч. 2 ст. 152 КК України, особу винного, зокрема його негативну характеристику за місцем проживання (а.с. 260 т. 1), а також систематичність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (а.с. 6-8 т. 2), вчинення правопорушень під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (а.с. 44,45 т. 1), суд вважає, що виключно призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що передбачене санкцією частини 2 статті 152 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи кількість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, форму вини й мотиви та тяжкість їх наслідків, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за правилами ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Остаточне покарання слід визначити з урахуванням положень ст. 71 КК України шляхом повного приєднання до покарання, призначеного цим вироком, частини невідбутого покарання за попереднім вироком.
До набрання вироком законної сили суд залишає раніше обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки, врахувавши особу обвинуваченого, тяжкість та обставини вчинених кримінальних правопорушень, суд не вбачає будь-яких виняткових випадків для звільнення обвинуваченого з-під варти відповідно до ч. 3 ст. 377 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України - процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 3183, 60 грн (а.с. 158 т. 1), судової молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 5226,58 грн (а.с. 108 т. 2), судових молекулярно-генетичних експертиз в розмірі 27851,77 грн та 30406,20 грн, що разом становить 66668,15 грн та підтверджується розрахунками вартості та калькуляцією проведених експертиз, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Суд скасовує арешт, накладений речові докази, згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20.11.2024.
Речовими доказами суд вирішує розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме:
- дерев'яний хрестоподібний фрагмент віконної рами, три липких стрічки з перекопійованими на них слідами пальців рук, сліди одорологічного походження із запальнички, зразки лакофарбового покриття в місці віконної рами, дев'ять недопалків, двоє жіночих трусів рожевого та білого кольору, кофту червоного кольору, нічну сорочку та труси, підодіяльник та наволочку з подушки, що перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - знищити;
- жилетку синього кольору, спортивні штани чорного кольору, мобільний телефон марки «Redmi 2A» чорного кольору, жилетку зеленого кольору, труси синього кольору, штани джинсові синього кольору, кофту з візерунком у вигляді ліній білого та синього кольору, кофту чорного кольору, кофту зеленого кольору, мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A05» чорного кольору, що перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;
- запальничку рожевого кольору, зразки букального епітелію ОСОБА_4 , зразки букального епітелію ОСОБА_7 , змив і мазки з піхви ОСОБА_7 , змиви і мазки зі статевого члена та човникоподібної ямки ОСОБА_4 - залишити у матеріалах провадження.
Цивільний позов у справі не пред'являвся.
Керуючись ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374 КПК України, ст. 70-72, 125, 152, 162 КК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 152 Кримінального кодексу України, та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України - 200 (двісті) годин громадських робіт;
- за ч. 1 ст. 162 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 152 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06.02.2020 року та остаточно визначити ОСОБА_4 до відбування 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня постановлення вироку - з 30 вересня 2025 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення з 15 листопада 2024 року до 03 липня 2025 року та з 09 липня 2025 року до 29 вересня 2025 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а також на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати строк домашнього арешту з 04 липня 2025 року до 08 липня 2025 року - з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, що в сукупності становить 10 (десять) місяців 12 (дванадцять) днів.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 66668,15 грн (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 15 коп.
Скасувати арешт, накладений на речові докази, згідно з ухвалою слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20.11.2024.
Знищити речові докази: дерев'яний хрестоподібний фрагмент віконної рами, три липких стрічки з перекопійованими на них слідами пальців рук, сліди одорологічного походження із запальнички, зразки лакофарбового покриття в місці віконної рами, дев'ять недопалків, двоє жіночих трусів рожевого та білого кольору, кофту червоного кольору, нічну сорочку та труси, підодіяльник та наволочку з подушки, що перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області.
Повернути обвинуваченому ОСОБА_4 речові докази: жилетку синього кольору, спортивні штани чорного кольору, мобільний телефон марки «Redmi 2A» чорного кольору, жилетку зеленого кольору, труси синього кольору, штани джинсові синього кольору, кофту з візерунком у вигляді ліній білого та синього кольору, кофту чорного кольору, кофту зеленого кольору, мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy A05» чорного кольору, що перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ,
Залишити у матеріалах кримінального провадження запальничку рожевого кольору, зразки букального епітелію ОСОБА_4 , зразки букального епітелію ОСОБА_7 , змив і мазки з піхви ОСОБА_7 , змиви і мазки зі статевого члена та човникоподібної ямки ОСОБА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_21