Справа № 156/1008/25
Провадження № 3/156/702/25
30 вересня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бєлоусов А.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з територіального органу Національної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, , не є працевлаштованим, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше притягався до адміністративної відповідальності, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутні,
1.Опис обставин, установлених під час розгляду справи, щодо суті адміністративного правопорушення, котре ставиться в вину особі
1.1.Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з територіального органу Національної поліції, 06.08.2025 о 20 год 15 хв у с. Заболотці Володимирського району Волинської області по вул. Уткіна ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Viper», номерний знак НОМЕР_1 , належним ОСОБА_2 , при цьому не мав права керування цим транспортним засобом, таке правопорушення вчинено ОСОБА_1 повторно протягом року.
1.2.У цьому діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу Національної поліції вбачають порушення вимог п. 2.1.а) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), таке діяння кваліфіковане за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
2.Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
2.1.У судовому засіданні 04.09.2025 ОСОБА_1 не визнав своєї винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, просив викликати до суду поліцейського, який складав протокол, та відкласти судове засідання для повного з'ясування фактичних обставин справи.
2.2.Для участі в наступному судовому засіданні, призначеному на 30.09.2025 на 14 год 15 хв, ОСОБА_1 не прибув (факт належного його сповіщення підтверджується розпискою), про наявність поважних причин своєї неявки суд не повідомив, будь-які заяви (клопотання) від ОСОБА_1 до суду не надходили.
2.3.Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
2.4.З огляду на таке, суддя здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
2.5.Інспектор поліції Брись І.В., котрий складав матеріали у справ про адміністративне правопорушення, був повідомлений про дату, час та місце здійснення судового розгляду справи, для участі у засіданні не прибув, будь-які заяви (клопотання) від нього до суду не надходили.
3.Досліджені під час судового розгляду справи докази
3.1.Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
3.2.Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.5 ст. 126 КУпАП, службовими особами територіального органу Національної поліції були надані до суду:
1)протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2025 серії ЕПР1 № 414619, складений інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Брисем І.В. щодо діяння, котре ставиться в вину ОСОБА_1 (а. с. 1); у протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень щодо події можливого правопорушення та відмовився отримувати примірник протоколу;
2)рапорт в електронній формі, зареєстрований в журналі єдиного обліку територіального органу національної поліції 06.08.2025 за № 4465, де зафіксована інформація сержанта поліції Мойсеєва про те, що наряд «Проєкт 11» зупинив т/з Вайпер В200М, водій керував т/з з ознаками а/с (а. с. 3);
3)копія постанови від 19.07.2025 серії ЕНА № 5265128, складеної інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Кошелюком Р.В., згідно з якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. (а. с. 4);
4)копія протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 06.08.2025 серії ЕПР1 № 414610, складеного інспектором Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Брисем І.В., згідно з яким ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився (а. с. 5);
5)довідка інспектора Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Петровської Ю.М. (дата складення документа не зазначена), згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 08.12.2012 (а. с. 6);
6)супровідний лист від 07.08.2025 № 118306-2025 начальника ВПД № 1 (с-ще Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області Слюсарука Т.П. про направлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області (а.с.7).
3.3.Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
4.Оцінка судді
4.1.Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.
4.2.Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
4.3.За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
4.4.Норми ч.5 ст. 126 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, якщо таке правопорушення вчинено повторно протягом року.
4.5.Згідно з п.2.1 а) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
4.6.Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).
4.7.Нормами ст. 62 Конституції України визначено основоположні засади презумпції невинуватості. Зокрема, обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4.8.Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.9.Нормами п.2 ст. 6 згаданої Конвенції передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
4.10.Тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» у практиці Європейського суду з прав людини відрізняється своєю «автономністю». Суд сприймає кримінальне обвинувачення як універсальне поняття, яке є наслідком будь-яких діянь протиправного характеру незалежно від ступеню їх суспільної небезпечності.
4.11.«Обвинувачення» відповідно до положень ст. 6 п.1 згаданої Конвенції може бути визначено як «офіційне повідомлення, надане особі уповноваженими представниками влади, в підтвердження того, що вона вчинила злочин», визначення, яке відповідає критерію, що «ситуація (підозрюваного) суттєво погіршилась» (рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заява № 66561/01, п.70).
4.12.Також Суд у рішенні від 06.09.2005 у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п.65, зазначив, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин», визначення, яке також відповідає поняттю «впливу важливих наслідків для стану підозрюваного».
4.13.У рішенні у справі «Делькур проти Бельгії» (Delcourt v. Belgium) від 17.01.1970, заява № 2689/65, Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що в п.1 ст. 6 згаданої Конвенції вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером.
4.14.Суттєвою ознакою застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є те, що Європейський суд з прав людини не пов'язує термін «обвинувачення» із власне обвинувальним висновком, що складається органами слідства по закінченню досудового розслідування. Для визначення кримінального характеру того чи іншого обвинувачення Суд застосовує три послідовні критерії (критерій національного права, критерій адресатів, критерій форми і тяжкості правових наслідків).
4.15.Ураховуючи, що національним законодавством України (ч.5 ст. 126 КУпАП) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, якщо таке правопорушення вчинено повторно протягом року, розглядається як делікт, вказана норма поширює свою дію на невизначене коло осіб, тягне за собою застосування до винних осіб значної суми штрафу, тривале позбавлення особи спеціального права, вилучення у особи транспортного засобу на засадах від платності, суддя у цьому випадку оцінює процедуру складання службовими особами територіального органу Національної поліції щодо ОСОБА_1 матеріалів у справі про адміністративне правопорушення як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.16.З огляду на зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 06.08.2025 серії ЕПР1 № 414619, складеного щодо ОСОБА_1 , відмову останнього надати у протоколі (або у окремому документі) свої пояснення щодо можливої події правопорушення, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи на це відповідного спеціального права, таке протиправне діяння скоїв повторно протягом року.
4.17.Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом вини ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у судді.
4.18.Як убачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення щодо суті діяння, котре ставиться йому в вину, свідків (очевидців) можливої події правопорушення поліцейськими не встановлено.
4.19. Співробітниками поліції не були додані до протоколу від 06.08.2025 серії ЕПР1 № 414619 відеозаписи з бодікамер, на яких могла би бути зафіксована подія правопорушення та процедура складення протоколу, тож зі змістом цих відеозаписів неможливо ознайомитись.
4.20.Загалом, додані співробітниками поліції до протоколу матеріали підтверджують попереднє притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 08.12.2012, але не доводять того факту, що ОСОБА_1 06.08.2025 у с. Заболотці по вул. Уткіна о 20 год 15 хв керував мотоциклом, не маючи відповідного спеціального права на це.
4.21.За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено належними та допустимими доказами наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
4.22.Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
4.23.Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
Керуючись ст. 7,9,247,280,284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (складення) постанови.
Постанова набирає законної сили після спливу встановленого законом строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Є. Бєлоусов