Єдиний унікальний номер 725/5770/25
Номер провадження 2/725/1850/25
03.09.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:
головуючого судді Войтуна О.Б.,
при секретарі Сумарюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Посилався на те, що з відповідачкою перебуває у шлюбі, який між ними зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказував, що спільне життя з відповідачкою не склалося та шлюбні відносини між ними фактично припинені. Спільного господарства не ведуть у зв'язку з чим вважає, що збереження сім'ї та досягнення примирення з відповідачкою неможливим та суперечить його інтересам.
Відсутність між ними взаєморозуміння та спільної думки щодо виховання дитини та щодо вирішення звичайних побутових питань спонукали до повного розриву їхніх відносин.
Зазначав, що після припинення відносин їхній син залишився проживати разом з ним. Він повністю самостійно займається вихованням дитини та забезпечує належний рівень його життя.
Крім того вказував, що на даний час у нього виникла необхідність у встановленні факту, що він самостійно виховує дитину з метою оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків, можливості переміщення із дитиною без документальної згоди матері.
На підставі викладеного просив розірвати шлюб між ними. Сина залишити проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні, а також встановити факт, що він самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину.
У судове засідання позивач не з'явився. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Через канцелярію суду надала заяву у якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала, щодо їх задоволення.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який між ними зареєстровано 30.01.2020 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №120, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у сторін народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до апостильованої копій свідоцтва про народження.
Як встановлено, спільне життя сторін на склалось через різні погляди на сімейне життя, інтереси та несумісності характерів.
Фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства між ними припинено.
Таким чином, суд вважає, що збереження їх сім'ї неможливе, оскільки сім'я сторін розпалася остаточно, на даний час їх шлюб носить формальний характер. Шлюбні відносини між ними фактично припинені.
Враховуючи наведені вище обставини та фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її уже неможливо.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, спільне небажання сторін зберігати сім'ю, суд вважає, що шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Щодо вирішення питання про залишення неповнолітньої дитини проживати разом із батьком та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини суд зазначає наступне.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що спір у сторін стосовно того з ким із батьків буде проживати неповнолітній син відсутній, а тому просив залишити сина після розірвання шлюбу проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні.
Також між сторонами укладено нотаріально посвідчений, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Шкляр М.М., договір згідно якого батьки досягли згоди щодо місця проживання їх неповнолітньої дитини, а саме разом із батьком, який буде самостійно її утримувати та виховувати.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач самостійно займається вихованням свого неповнолітнього сина.
Дані обставини також підтвердила і відповідачка визнаючи позовні вимоги.
Так Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Звертаючись із даною вимого позивач посилався на те, що встановлення факту самостійного виховання дитини надасть можливість йому оформити документи щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується одним із батьків, надасть змогу.
Отже факт проживання дитини з батьком та здійснення ним самостійного виховання дочки підтверджується належними доказами.
Виходячи з того, що із змісту заяв по суті наданих як позивачем так і відповідачкою жодного сумніву щодо відсутності спору з приводу того з ким буде проживати неповнолітня дитина, у суду не виникає, обидві сторони згідні з тим, що ОСОБА_3 , після розірвання шлюбу залишається проживати разом із батьком та перебуватиме на його самостійному вихованні та утриманні, виходячи із інтересів дитини, суд вважає, що дане питання можливо вирішити одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114, ч.2 160, 161, 180-183 СК України, ст.ст.4-6,76-81,95, 247,258-259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ), зареєстрований 30.01.2020 року Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №120 - розірвати.
Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розірвання шлюбу залишити проживати разом із батьком - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на його самостійному вихованні та утриманні.
Встановити факт, що батько ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) самостійно виховує та утримує неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі, до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Войтун О. Б.