Провадження № 2/679/866/2025
Справа № 679/1243/25
01 жовтня 2025 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
судді Гавриленко О. М.,
секретар судового засідання Дмітрієва О. В.,
сторони по справі:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши(даючи) у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Козійчук О. І., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позовній заяві місцем проживання відповідача зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Своє місце проживання позивач зазначила за адресою: АДРЕСА_2 . Також у позовній заяві позивачем вказано, що від шлюбу з відповідачем у подружжя дітей немає.
Судом на адресу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради направлено запит щодо місця реєстрації відповідача.
Згідно з відповіддю, наданою на запит суду, яка надійшла з Відділу адміністративних послуг виконавчого комітету Нетішинської міської ради, згідно із реєстром Нетішинської міської територіальної громади, відповідач ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.
Згідно з відповіддю № 1836334 від 30.09.2025 з ЄДДР відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: Волинська область, Луцький район (територія Маневицького району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020), АДРЕСА_3 , з 16.02.2020.
Позивач та її представник, які про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, у якій просив суд судове засідання, призначене на 01.10.2025, провести без його участі, також у своїй заяві від 01.10.2025 відповідач вказав, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ., а місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов такого висновку.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах цивільного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, - це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати цивільне провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна цивільна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У позовній заяві наявне посилання позивачки, що від шлюбу з відповідачем у подружжя дітей немає та відсутнє посилання про наявність домовленості подружжя про те, що справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача.
При цьому з відповіді № 1836334 від 30.09.2025 з ЄДДР вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , з 16.02.2020.
Посилання позивачки у позові про те, що відповідач мешкає у м. Нетішині суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Так, позивачка вказує, що відповідач фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (у своїй заяві від 01.10.2025 відповідач вказав, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 ), однак, за даними адресами він не зареєстрований, доказів про тимчасову реєстрацію (декларацію міста проживання) також не надано. Такі обставини мають підтверджуватися належними доказами, які свідчать, що факт перебування за певною адресою зареєстрований у встановленому Законом порядку.
Так, реєстрація проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та постановою КМУ від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;
вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно із п. 1 Порядку цей порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно із п. 3 Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Згідно із п. 4 Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно із п. 5 Порядку громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні. У разі коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання (додаток 1).
Згідно із п. 25 Порядку орган реєстрації у день надходження декларації або на наступний робочий день у разі коли декларація надійшла у неробочий час, здійснює декларування місця проживання особи або приймає рішення про відмову у декларуванні місця проживання (далі - рішення про відмову) в установленому законодавством порядку.
Враховуючи наведене, можна зробити висновок, що законодавством чітко встановлений порядок реєстрації як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов'язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи, а також надання відомостей про це без згоди особи у передбачених законом випадках. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
За таких обставин у матеріалах справи відсутній документ, який визначений чинним законодавством України, для підтвердження місця проживання (реєстрації місця проживання, перебування) відповідача у м. Нетішин, тобто за підсудністю Нетішинського міського суду Хмельницької області, в рамках належного визначення підсудності розгляду справи, передбаченої ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.
Згідно з п. 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Листом від 16.03.2021 № 176/0/158-21 Верховний Суд України роз'яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.
Враховуючи те, що позивачка від шлюбу з відповідачем дітей немає, посилання про наявність домовленості подружжя про те, що справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання позивача відсутнє, а відповідач має зареєстроване місце проживання за адресою: Волинська область, Луцький район (територія Маневицького району до утворення та ліквідації районів, відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020), АДРЕСА_3 , заявлений позов про розірвання шлюбу до відповідача, відноситься до меж територіальної підсудності Маневицького районного суду Волинської області, дана цивільна справа підлягає передачі на розгляд до вищевказаного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 261, 354 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Маневицького районного суду Волинської області.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
Суддя О. М. Гавриленко