Справа №597/625/25
Провадження № 2/597/289/2025
"30" вересня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді Шевчук В.М.
за участі секретаря судового засідання Николайчук З.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, у якій просив визнати за ОСОБА_2 як спадкоємицею за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, кадастровий номер 6122082400:01:001:0186, що знаходиться на території Дзвиняцької сільської ради, посвідченого державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №012520 від 16.12.2003 року; земельної частки (паю) в селянській спілці «Золотий колос», розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, яка належала згідно сертифікату серії ТР №0246262 від 12.06.1997 року ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМС №793392 ОСОБА_4 і земельну ділянку за нею сформовано з кадастровим номером 6122082400:01:002:0072.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивачки ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, кадастровий номер 6122082400:01:001:0186, що знаходиться на території Дзвиняцької сільської ради, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №012520 від 16.12.2003 року; земельна частка (пай) в селянській спілці «Золотий колос», розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, яка належала згідно сертифікату серії ТР №0246262 від 12.06.1997 року ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМС №793392 ОСОБА_4 і земельну ділянку за нею сформовано з кадастровим номером 6122082400:01:002:0072. Ще за життя ОСОБА_4 20.05.2016 року склала на користь ОСОБА_2 заповіт, яким заповіла їй все належне своє майно. На час смерті ОСОБА_4 з нею за адресою: АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована внука ОСОБА_2 , а також був зареєстрований, однак не проживав син ОСОБА_3 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та оформлення права на земельну частку (пай) позивачка ОСОБА_2 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Ткачук С.О. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 . Проте, нотаріус листом №29/02-14 від 20.02.2025 року повідомив про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним встановлено, що син спадкодавиці ОСОБА_3 міг теоретично прийняти спадщину після смерті мами, оскільки був з нею зареєстрований на час смерті і не відмовився у встановлений законом строк від прийняття спадщини. Нотаріусу невідомо, чи не входить ОСОБА_3 до числа осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, відповідно до ст.1241 ЦК України, тому не має змоги видати позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Позивачка являється спадкоємицею за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 та є такою, що відповідно до приписів ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину після її смерті, однак позбавлена можливості оформити її належним чином, тому змушена звертатись до суду з даним позовом.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, однак від представника позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами справи, та не надав у встановлений судом строк відзиву до суду.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 22.07.2025 року суддя Шевчук В.М. прийняла до свого провадження цивільну справу та визначила проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.09.2025 року суддя Шевчук В.М. закрила підготовче провадження у цивільній справі та призначила справу до судового розгляду.
Суд вважає, що відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин, а тому, керуючись положеннями ст.280 ЦПК України, справу слід розглянути за відсутності відповідача з постановленням заочного рішення.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 05.05.2010 року, виданого Заліщицьким РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та зареєстрована за адресою: с.Дзвиняч Чортківського району Тернопільської області.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.03.1982 року батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00049589040 від 20.02.2025 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб в Зеленогайській сільській раді Заліщицького району Тернопільської області 03.10.1999 року, актовий запис 7, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 26.04.2010 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 26.04.2010 року у Винятинській сільській раді Заліщицького району Тернопільської області, актовий запис №2. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 присвоєно прізвище « ОСОБА_14 ».
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 29.11.2023 року ОСОБА_15 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 29.11.2023 року в Заліщицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №61. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2 присвоєно прізвище « ОСОБА_14 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 11.01.2017 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, про що 11.01.2017 року Дзвиняцькою сільською радою Заліщицького району Тернопільської області складено відповідний актовий запис №2.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 13.08.2024 року батьками ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_17 та ОСОБА_4 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00049588727 від 20.02.2025 року ОСОБА_7 та ОСОБА_16 зареєстрували шлюб в Дзвиняцькій сільській раді Заліщицького району Тернопільської області 10.01.1982 року, актовий запис 1, після реєстрації шлюбу ОСОБА_16 присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».
Як вбачається з довідки Дзвиняцького старостинського округу Чортківського району Тернопільської області від 27.02.2025 року №19-4/88, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1958 року до дня смерті.
На час смерті не перебувала в зареєстрованому шлюбі.
На момент смерті разом із спадкодавицею постійно проживала і була зареєстрована:
ОСОБА_19 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Арешт і заборона на земельну частку (пай), площею 1,20 га, для ведення товарного сільськогосполарського виробництв, що розташована за адресою: с.Дзвиняч Чортківського району Тернопілської області, відсутні.
За наявними в с.Дзвиняч відормостями ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дзвиняцької сілської ради Заліщицького району Тернопільської області Яремій Світланою Михайлівною 20.05.2016 року за реєстровим №13, який на даний час не змінено і не скасовано.
Згідно з заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Дзвиняцької сільської ради Заліщицького району Тернопільської області 20.05.2016 року та зареєстрованим у реєстрі за №13, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: «все моє майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалося і взагалі все те, на що я буду мати право за законом на день смерті заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 31.01.2025 року №К-26/0-27/6-25, ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови Заліщицької районної державної адміністрації від 22.04.2003 року №147 видано та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010364700312 державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ТР №012520), яким посвідчено право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, з кадастровим номером 6122082400:01:001:0186, розташовану на території Дзвиняцької сільської ради. Також, Книга реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Заліщицькою районною адміністрацією Тернопілської області, містить відмітку про заміну сертифіката, виданого ОСОБА_4 , державним актом відповідного зразка. Окрім того, відповідно до записів Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавалися Заліщицькою районною державною адміністрацією Тернопільської області по селянській спілці «Золотий колос» на території Дзвиняцької сільської ради, встановлено, що 12.06.1997 року ОСОБА_5 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0246262 за реєстраційним №18478. Право на земельну частку (пай) набуто ОСОБА_5 згідно розпорядження Заліщицької районної державної адміністрації від 07.02.1997 року №45, як членом колективного сільськогосподарського підприємства. Вищезгаданий сертифікат на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (ВМС №793392) зареєстровано в реєстрі за №896, переоформлено на ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний запис.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, кадастровий номер 6122082400:01:001:0186, що знаходиться на території Дзвиняцької сільської ради, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ТР №012520 від 16.12.2003 року; земельну частку (пай) в селянській спілці «Золотий колос», розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, яка належала згідно сертифікату серії ТР №0246262 від 12.06.1997 року ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМС №793392 ОСОБА_4 , земельну ділянку за нею сформовано з кадастровим номером 6122082400:01:002:0072.
Згідно витягу №НВ-9962649792025 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.05.2025 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6122082400:01:002:0072 становить 39137 гривень 75 копійок.
Згідно витягу №НВ-99626488420285 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.05.2025 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6122082400:01:002:0186 становить 34700 гривень 09 копійок.
Листом приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області №29/02-14 від 20.02.2025 року позивачці ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ним встановлено, що син спадкодавиці ОСОБА_3 міг теоретично прийняти спадщину після смерті мами, оскільки був з нею зареєстрований на час смерті і не відмовився у встановлений законом строк від прийняття спадщини. Нотаріусу невідомо, чи не входить ОСОБА_3 до числа осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, відповідно до ст.1241 ЦК України, тому не має змоги видати позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відтак визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення права на спадкове майно у нотаріальному порядку.
V. Оцінка суду
Згідно зі ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимогами ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об'єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України сдкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Належно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено пра вових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування» п.23 передбачає, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності судовому розгляду не підлягають. У разі відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вирішуючи дані позовні вимоги, суд виходить з того, що дані правовідносини є спадковими, а позивачка позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, тому її право підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання відповідно до вимог положень п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
При цьому, у своїй постанові по справі №570/997/19 від 16.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом ст.392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.
За встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємиці при оформленні її спадкових справ, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , відтак ОСОБА_2 має право на спадкування майна.
VI. Щодо розподілу судових витрат
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід покласти на сторони в понесених ними розмірах.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, ч.1 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.16, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1233-1236, 1241, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1275, 1286, 1296-1297 Цивільного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , жителькою АДРЕСА_1 , як спадкоємицею за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_4 , право власності на спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, кадастровий номер 6122082400:01:001:0186, що знаходиться на території Дзвиняцької сільської ради, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ТР №012520 від 16.12.2003 року, та земельної частки (паю) в селянській спілці «Золотий колос», розміром 1,22 умовних кадастрових гектарів, яка належала згідно сертифікату серії ТР №0246262 від 12.06.1997 року ОСОБА_5 , спадщину після смерті якої прийняла відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМС №793392 ОСОБА_4 , земельну ділянку за нею сформовано з кадастровим номером 6122082400:01:002:0072.
Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу, яка подається Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, а відповідачем протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне рішення складено 30.09.2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.М.ШЕВЧУК