30 вересня 2025 р. Справа № 597/872/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Тренич А.Г.
за участю секретаря судового засідання Богдана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заліщики в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до Заліщицького районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4766835. Відповідач вчинив дії, спрямовані на укладення вказаного договору позики шляхом заповнення заяви про надання позики на сайті ТОВ «Мілоан», з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору за №4766835, позичальнику була надана позика в розмірі 15000,00 грн., строком на 15 днів з 31.05.2021 року. Умовами договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Окрім того, умовами кредитного договору передбачено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом, яка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу за №16-12/2021-43, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №4766835 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги за №10-03/2023/01, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за кредитним договором №4766835 перейшло до позивача.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання, грошові кошти та проценти за користування кредитом не повернув. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, яка станом на дату звернення до суду становить 114243,00 грн., з яких: 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 98193,00 грн. заборгованість за відсотками та 1500,00 грн. заборгованість за комісіями.
Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Заліщицького районного суду Тернопільської області від 14.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач не делегував свого представника в судове засідання, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідно до ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що 31.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит за №4766835, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит на суму 15000,00 грн., строком на 15 днів з 31.05.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 15.06.2021 року (п. п.1.2, 1.3, 1.4 Договору).
Згідно з п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 6000.00 грн. в грошовому виразі та 321,320.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 21000.00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Комісія за надання кредиту: 1500.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 4500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1).
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п.6.2).
Позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або, які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.3).
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору).
Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Додаток №2 до договору про споживчий кредит за №4766835 від 31.05.2021 року є паспорт споживчого кредиту, яким передбачено розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в кредитному договорі.
Анкета-заява на кредит №4766835 від 31.05.2021 року містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 в ТОВ «Мілоан» на суму 15000,00 грн. Також, у вказаній заяві відображений посекундний процес оформлення та розгляду заяви №4766835.
Згідно довідки, виданої директором ТОВ «ФК «Елаєнс» Воронін А.В. від 08.05.2025 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 15000,00 грн., призначення платежу: кошти згідно договору №4766835.
Встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором та коштів кредиту у встановлений строк не повернув.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит за №4766835, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 17.06.2025 року становить 114243,00 грн., з яких: 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту 98193,00 грн. заборгованість за відсотками та 1500,00 грн. заборгованість за комісіями.
16.12.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Фактор) та ТОВ «Мілоан» (Клієнт) укладено договір факторингу за №16/12-2021-43.
Відповідно до положень п. п. 2.1., 2.3, 2.4 договору факторингу, згідно з умовами цього договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору право грошової вимоги, а Фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і боржниками.
Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
Фактор одержує право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов'язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.
Згідно умов п. п. 6.1.3, 7.1 договору факторингу, реєстр боржників (Додаток №3) передається Фактору за актом приймання-передавання реєстру боржників (Додаток №4) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь Клієнта відповідно до розділу 7.
Сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 1563897,11 грн. Фактор здійснює фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.
Як слідує з платіжного доручення АБ «Південний» за №313550010 від 20.12.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Мілоан» грошові кошти в розмірі 1563897,11 грн. в якості оплати згідно договору факторингу №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року.
Як вбачається з Акту приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року (Додаток №3), ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників. Після цього, від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року, від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4766835 в сумі 63318,00 грн., з яких 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47268,00 грн. заборгованість по процентах та 1500,00 заборгованість по комісії.
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за №10-03/2023/01.
Відповідно до положень п. п. 2.1., 5.1, 5.2 договору відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатка за №1 та за №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків, або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договорами позики.
Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору реєстри боржників та документацію на умовах та в порядку визначеному цим договором. Первісний кредитор маж право передати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатись виконаними.
Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді (Додаток №3).
Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року (Додаток №3), ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору про відступлення прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29141. Після цього, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4766835 в сумі 114243,00 грн., з яких 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 98193,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами та 1500,00 грн. заборгованість за нарахованими комісіями.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В частині 1 статті 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
У відповідності до частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит за №4766835, шляхом підписання вказаного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
В силу положень ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладених між сторонами електронних договорів, які вважаються укладеними у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір про споживчий кредит за №4766835 від 31.05.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов'язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов'язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.
Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З матеріалів справи встановлено, що 31.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №4766835, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000,00 грн., шляхом перерахування ТОВ «Мілоан» кредитних коштів на його платіжну картку.
При цьому, отримавши 31.05.2021 року кредит у розмірі 15000,00 грн., строк повернення якого відповідно до п.1.4 Договору становив 15 днів, відповідач до 15.06.2021 року коштів у зазначеному розмірі з процентами не повернув.
В подальшому позикодавець ТОВ «Мілоан» на виконання умов кредитного договору почав здійснювати нарахування комісії за оформлення кредиту, та процентів згідно п.1.5.2, та п.п.1.6, 2.3.1.2 договору, які нараховував у період з 01.06.2021 року 17.08.2021 року.
Вказані обставини підтверджуються відомостями про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за кредитним договором №4766835.
Таким чином, вищенаведені обставини вказують на те, що строк кредитування згідно кредитного договору №4766835 від 31.05.2021 року закінчився 17.08.2021 року та саме в цей день первісний кредитор закінчив нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом, що відповідає положенням зазначеного кредитного договору, оскільки зі спливом строку кредитування позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України.
Відтак, враховуючи всі сплачені відповідачем суми та нараховані первісним кредитором суми, суд вважає, що розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 станом на дату закінчення строку кредитування за кредитним договором №4766835 від 31.05.2021 року становить 63318,00 грн., в тому числі: 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47268,00 грн. заборгованість за відсотками нараховані станом на серпень 2021 року та 1500,00 заборгованість по комісії.
Вказана сума заборгованості по процентах також підтверджується реєстром боржників до договору факторингу за №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», де вказано, що розмір заборгованості по процентах становить 47268,00 грн.
Водночас, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4766835 від 31.05.2021 року в сумі 114243,00 грн., з яких: 15550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 98193,00 грн. заборгованість за відсотками, станом на дату відступлення права вимоги та 1500,00 заборгованість за комісіями.
Однак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №4766835 від 31.05.2021 року вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» безпідставно здійснювало нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 16.12.2021 року по 17.06.2025 року в сумі 50925,00 грн. після закінчення строку кредитування.
Від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №4766835 від 31.05.2021 року, на підставі договору факторингу за №16-12/2021-43 від 16.12.2021 року та реєстру боржників від 16.12.2021 року до вказаного договору.
В подальшому, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору за №4766835 від 31.05.2021 року, на підставі договору про відступлення прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та реєстру боржників від 10.03.2023 року до вказаного договору.
Докази про те, що такі договори визнані недійсними чи їх дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини та здійснені судом розрахунки, позивач, як новий кредитор, вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості за кредитним договором №4766835 від 31.05.2021 року, зокрема шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 63318,00 грн., з яких: 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47268,00 грн. заборгованість за відсотками та 1500,00 заборгованість по комісії.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за №4766835 від 31.05.2021 року в розмірі 63318,00 грн., з яких: 14550,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 47268,00 грн. заборгованість за відсотками та 1500,00 заборгованість по комісії.
Вказана сума відповідачем не спростована.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України, до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Сторона позивача надала суду: копію договору №01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 року; заявку на надання юридичної допомоги №1044 від 01.05.2025 року; витяг з Акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року.
В пугкті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Разом з тим, згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висловлена у постановах від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.
В договорі №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року зазначено, що вартість послуг узгоджена сторонами у заявці про надання юридичної допомоги та клієнт зобов'язується сплатити адвокату винагороду відповідно розрахунку для оплати. Згідно витягу з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, послуги адвоката становить 25000,00 грн.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа "Немайстер проти Австрії), у рішенні "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вивчивши надані документи (докази), беручи до уваги незначну складність справи та її обставини, характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, та вважає, що стягненню підлягають 3000,00 грн., при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з конкретних обставин справи.
В частині 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем ТОВ «Коллект Центр» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1342,50 грн.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 625, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 274, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306) заборгованість за Договором №4766835 від 31.05.2021 року у розмірі 63318,00 грн., з яких: 14550,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 47268,00 грн. - заборгованість за відсотками, 1500,00 грн. - заборгованість по комісії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1342,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000.00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ