Провадження №3/447/1633/25
Справа №447/2658/25
30.09.2025 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 185 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №453603 від 05.08.2025, 05.08.2025 близько 16:25 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 здійснив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі ПОГ СВГ ВП капітана поліції Ловаса М.Й., а саме на вимогу назвати своє прізвище, ім?я та по батькові, а також надати документи, які посвідчують його особу, відмовився категорично та відреагував агресивно, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, проте, 29.09.2025 на електронну пошту суду надіслав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Крім того, надіслав пояснення, у яких просив закрити провадження у справі відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №453603 від 05.08.2025 обставини не відповідають дійсності, адже спростовуються матеріалами справи, а саме ним було повідомлено прізвище, ім?я та по батькові, те, що ним здійснюється журналістська діяльність, надано посвідчення журналіста. До протоколу не долучено пояснень свідків, а також у фабулі не вказано, що вимога працівника поліції була наполегливою та повторюваною.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція статті 185 КУпАП передбачає відповідальність вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
У п. 7 постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992, роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
У своєму рішенні №10-рп/2011 у справі №1-28/2011 Конституційний Суд України вказав, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, з об'єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо. Відмінність опору від злісної непокори полягає в тому, що опір це активна фізична протидія законній діяльності потерпілих, а злісна непокора це пасивна поведінка.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
ОСОБА_1 інкриміноване адміністративне правопорушення, яке полягає у здійсненні злісної непокори законному розпорядженню та вимозі працівника поліції, а саме те, що ОСОБА_1 категорично відмовився назвати своє прізвище, ім?я та по батькові, а також надати документи, які посвідчують його особу, та відреагував агресивно.
За змістом ст. 279 КУпАП, обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
За змістом статей 254, 256 КУпАП, про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються, крім іншого: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно п. 15 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення.
Таким чином, усі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доведені сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За змістом статей 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діянні особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли до суду становлять: сам протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №453603 від 05.08.2025, копію протоколу серії АА №165423 про адміністративне затримання за ст. 185 КУпАП від 05.08.2025 та чотири рапорти працівників поліції від 05.08.2025, копію доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 05.08.2025, копія посвідчення журналіста № НОМЕР_1 , видане 26.03.2024 на ім?я ОСОБА_1 , дійсне до 01.01.2028, копію протоколу №2724/25 від 06.08.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також диск із наявними на ньому відеозаписами.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора (який закріплюється на форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) поліцейських під час здійснення повноважень) відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На диску, долученому до матеріалів справи містяться шість відеозаписів, п'ять із яких є безперервними, проте, розділеними на частини. З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що на першому відеозаписі «PSS-20250805-160542UTC+0300» вбачається, що події відбуваються на подвір'ї Миколаївського районного суду Львівської області. На цьому відео протягом усього часу його тривалості ОСОБА_1 попросив працівників поліції представитися та пред'явити службові посвідчення, що було виконано поліцейськими. На відеозапису також був представник ТЦК та СП.
На другому відеозаписі «PSS-20250805-161042UTC+0300» працівники поліції один раз попросили ОСОБА_1 назвати його ім'я, прізвище та по батькові, а також пред'явити паспорт, на що ОСОБА_1 відповів, що він є « ОСОБА_1 », паспорт не носить при собі, однак є журналістом і має відповідне посвідчення, яке було ним пред'явлено. Після цього працівник поліції просив назвати дату, місяць і рік народження, на що ОСОБА_1 послався на ст. 63 Конституції України, а також вказав, що він назвав свої анкетні дані, тому працівники поліції можуть з'ясувати будь-яку інформацію про нього. На цьому відео також представник ТЦК звертався до ОСОБА_1 . Поліцейськими на відеозаписі було озвучено з'ясовану ними дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відеозаписи 3-4 «PSS-20250805-161808UTC+0300» та «PSS-20250805-162309UTC+0300» стосуються складення протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 , проте, працівником поліції вказано, що цей протокол затримання складено за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 перебуває в розшуку за ТЦК.
На п'ятому відео «PSS-20250805-162809UTC+0300» відображено те як ОСОБА_1 сідає у поліцейський транспортний засіб, працівник поліції повідомляє по телефону про затримання особи та сповіщає про те, що особу було затримано за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Шостий відеозапис «PSS-20250805-171044UTC+0300» ведеться з приміщення відділу поліції та не несе інформаційного змісту для справи.
З огляду на наведене, чітко вбачається, що долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а, навпаки, їх спростовує, оскільки ОСОБА_1 після першої вимоги поліцейського назвав своє прізвище, ім'я та по батькові, пред'явив посвідчення журналіста, копія якого долучена до матеріалів справи. Агресивної поведінки ОСОБА_1 на відеозапису не вбачається, як і його відмови в агресивній формі виконувати вимоги працівників поліції.
Більше того, відповідно до відеозапису, працівниками поліції чітко повідомлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено за ст. 210 КУпАП. Водночас у копії протоколу затримання, долученого до матеріалів справи, міститься вказівка про складення такого у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого «ст. 210, 185 КУпАП».
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.
Наявні у матеріалах справи протокол затримання та рапорти працівників поліції суд не може визнати належними та допустимими доказами, оскільки такі не підтверджуються жодними іншими належними та допустимими доказами та спростовуються долученими до справи відеозаписами.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суддя враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП, вважаю, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Головатий А. П.