Справа № 462/5789/25
(заочне)
30 вересня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача звернулася до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги централізованого водопостачання в сумі 27529,10 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачу проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач користується послугами ЛМКП «Львівводоканал», однак, всупереч ст.68 ЖК, оплату за такі послуги не здійснює. Станом на 01 липня 2025 року заборгованість відповідача за надані послуги централізованого водопостачання за період з 01 березня 2016 року по 01 липня 2025 року становить 25734,01 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 1147,94 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 647,12 грн за період з 01 березня 2022 року по 01 липня 2025 року. У червні 2025 року відповідачу скеровано досудове повідомлення про необхідність оплати наданих послуг в сумі 27255,02 грн., проте вказану суму боргу відповідач не оплатив. У зв'язку із наведеним просить задовольнити позовні вимоги.
01 серпня 2025 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.
Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» є суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (пункт 5-6 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №431789401 від 18 червня 2025 року /а.с.4-5/.
Таким чином, відповідач є споживачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей про нарахування та оплату послуг централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення сума заборгованості відповідача по оплаті вказаних послуг за особовим рахунком відповідача № НОМЕР_1 в період з 01 березня 2016 року по 01 липня 2025 року становить 25734,01 грн., заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 1147,94 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 647,12 грн за період з 01 березня 2022 року по 01 липня 2025 року /а.с.7-8,9,10/, що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.
Відповідачу надавались послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відмови ним від надання позивачем послуг у встановленому законом порядку, що б давало підстави для звільнення їх від оплати, суду не надано.
Отже, між позивачем та відповідачем склалися зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг.
За положеннями ч. 1 ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Питання надання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 85 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з приписами ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов'язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водопостачання визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з централізованого водовідведення визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Згідно з вимогами ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установленому порядку.
Так, згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.
Однак, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно з п.3 ч. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. А тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна позиція міститься у висновку Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.
Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Згідно із п. 17, 21 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (чинних на момет виникнення спірних правовідносин), плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами, з розрахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця та за нормами на ведення особистого підсобного господарства або за показаннями засобів обліку води і теплової енергії, встановленими на вводі у будинок чи у квартиру (приватний будинок), та тарифами за 1 куб. метр води або 1 Гкал. теплової енергії. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. А у відповідності до п. 30 даних Правил споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до п.34 Постанови КМУ від 02 лютого 2022 р. № 85 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до п.35 Постанови КМУ від 02 лютого 2022 р. № 85 плата за послуги, абонентське обслуговування та плата за технічне обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та водовідведення багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та водовідведення, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послуги та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З метою досудового врегулювання спору ЛМКП «Львівводоканал» 12 червня 2025 року було направлено на адресу відповідача лист з вимогою про оплату боргу за надані послуги централізованого водопостачання в сумі 27255,02 грн., однак відповідачем заборгованість не оплачена /а.с. 6/.
Станом на 14 липня 2025 року заборгованість відповідача за надані послуги централізованого водопостачання за період з 01 березня 2016 року по 01 липня 2025 року становить 25734,01 грн., заборгованість за абонентське обслуговування постачання води в сумі 1147,94 грн. та заборгованість за абонентське обслуговування відведення води в сумі 647,12 грн за період з 01 березня 2022 року по 01 липня 2025 року.
Відповідачем, всупереч положенню ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих позивачем послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в період з 01 березня 2016 року по 01 липня 2025 року та сплати за абонентське обслуговування постачання та відведення води за період з 01 березня 2022 року по 01 липня 2025 року та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг, а також, не надано заяви про застосування строків позовної давності.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в період з в сумі 27529,10 грн. (25734,01 грн + 1147,94 грн +647,12 грн) є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, приходить до висновку, що на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» 27529 гривень 10 копійок заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та судовий збір у розмірі 3028 гривень. Всього стягнути 30557 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 10 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (юридична адреса: 79017, м. Львів, вул. Зелена, 64; ЄДРПОУ 03348471).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).
Суддя:
Оригінал рішення.