461/7852/25
1-кп/461/635/25
29.09.2025 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши кримінальне провадження №12025142360000763 від 03.09.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого Галицьким районним судом м.Львова 11.10.2024 року за ч.1. ст.125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., -
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 31/48, 02.09.2025 о 22 год. 00 хв., будучи ознайомленим із обмеженнями, накладеними на нього рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.05.2025 у справі №461/3424/25, про встановлення відносно нього обмежувального припису, діючи умисно, знехтував обов'язковими до виконання приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, порушив обмежувальний припис, а саме прийшов у місце проживання постраждалої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , нехтуючи забороною перебувати в зазначеній квартирі та перебував у зазначені квартирі.
Окрім того, ОСОБА_3 , продовжуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , 03.09.2025 у період з 11 год. 40 хв. по 13 год. 21 хв., будучи ознайомленим із обмеженнями, накладеними на нього рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.05.2025 у справі №461/3424/25, про встановлення відносно нього обмежувального припису, діючи умисно, знехтував обов'язковими до виконання приписами та обмеженнями суду продовжив порушувати обмежувальний припис, а саме прийшов у місце проживання постраждалої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , нехтуючи забороною перебувати в зазначеній квартирі та перебував у зазначеній квартирі.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на умисне невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом, тобто кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника-адвоката ОСОБА_5 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2ст.302КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до поданої останньої заяви, повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.309-1 КК України знайшла своє підтвердження.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, такими, що знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінального провадження, повністю доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, відтак кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, як вчинення умисного невиконання обмежувального припису, що застосований до нього судом.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття. Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку; вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах; рецедив кримінальних правопорушень.
Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_3 на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, раніше судимий.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкціїст.390-1 КК України у виді пробаційного нагляду, яке на думку суду буде достатнім для виправлення останнього та попередження ним вчинення нових кримінальних правопорушень.
При цьому, судом враховано, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч.1. ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у виді штрафу у розмірі 850 грн., який набрав законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Зі змісту ч.3 ст.72 КК України вбачається, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК України) та за сукупністю вироків (ст.71 КК України).
Таким чином, суд доходить висновку, що покарання у виді штрафу, призначене за вироком Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2024 року, слід виконувати самостійно.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити, у відповідності до норм ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.10.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок. - виконувати самостійно.
Відповідно до ч. 2, 3ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, а саме: два DVD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ч. 1ст. 394 КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1