Дата документу 01.10.2025
Справа № 334/7315/25
Провадження № 1-кс/334/2442/25
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, немаючого неповнолітніх дітей, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ГНУ, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
за участі: прокурора ОСОБА_4 , , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , -
встановив:
слідчий СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, лейтенанта поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням, погодженим прокурором відділу організації діяльності прокурора у провадженні у справах про адміністративні правопорушення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ..
Заслухавши прокурора та слідчого, які в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав зазначених у клопотанні; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання в повному обсязі, пояснили, що підозрюваний готовий повернутися до проходження служби, просили надати йому можливість пройти ВЛК з урахуванням отриманих поранень та наявних захворювань; дослідивши клопотання та документи надані на його обґрунтування, суд дійшов наступного.
Так, СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025080100003310 від 24.04.2025 за ч. 4 ст. 408 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 проходячи військову службу за мобілізацією на посадікулеметника 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «старший солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 24 вересня 2024 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації НОМЕР_2 батальйону в АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 . Свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби, тобто ОСОБА_5 підозрюється у дезертирстві, а саме самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
11.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
19.08.2025 постановою слідчого досудове розслідування зупинено, у зв'язку з оголошенням ОСОБА_5 у розшук.
30.09.2025 постановою слідчого досудове розслідування відновлене.
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя вважає обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розуміючи тяжкість вчиненого злочину, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_5 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, в умовах воєнного стану, який по своїй суті являється ухиленням від виконання військового обов'язку. Крім того, суд звертає увагу та те, що останній не має стійких соціальних зв'язків, неодружений, дітей не має. Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризики, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає недоведеним.
Виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, зважаючи на обґрунтованість повідомленої підозри, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, має зареєстроване місце проживання, неодружений, раніше не судимий, слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам можливе шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Дане положення наділяє правом, а не зобов'язує не визначати розмір застави.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий, сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в мінімальному розмірі у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242240,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
Керуючись ст. ст. 176, 177-178, 182, 183, 186, 193, 194,309, 392, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 листопада 2025 року, включно (в межах строку досудового розслідування, з урахуванням періоду зупинення досудового розслідування).
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 12-05 год. 30.09.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - у вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240,00 грн.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не залишати місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ДУ « Запорізький слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Встановити строк дії ухвали до 18 листопада 2025 року, включно.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя: