іменем України
30.09.2025
Справа № 331/866/25
Провадження № 2-о/331/131/2025
Олександрівський районний суд м.Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в окремому провадженні заяву
ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У лютому 2025 року заявниця, через адвоката Скриму В.А., звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, просить встановити факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без державної реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , з 2005 року по день зникнення безвісти 30.09.2024 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 близько 20 років, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/202 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року.
На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" ОСОБА_2 був призваний на військову службу . ОСОБА_2 є військовослужбовцем, молодший сержант стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
30 вересня 2024 року під час виконання бойового розпорядження , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти поблизу н.п. Вєсьолоє, Глушковського району , Курської області, російської федерації. ОСОБА_2 станом на 22.01.2025 рік перебував в статусі зниклого безвісті за особливих обставин. Але згідно консультаційного висновку за результатами ототожнення особи за ознаками зовнішності від 17.12.2024 № 22408-1-24 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у полоні, що згодом підтверджено сповіщенням сім'ї № 5 від 22.01.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо перебування ОСОБА_2 в полоні.
Однак, щоб офіційно звернутися до командування з приводу звільнення його з полону, або надання інформації щодо нього, отримати особисті речі їй необхідно встановити факт їх спільного проживання як чоловіка та жінки, оскільки у зареєстрованому шлюбі вони не перебувають. Куди вона не зверталася їй відмовляють в зв'язку з тим, що вона не є офіційною його дружиною. ОСОБА_1 зверталася до Військової частини з проханням надати акт службового розслідування, отримання особистих речей чоловіка, крім того зверталася до держателя реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин з метою отримання інформації чи перебуває її чоловік у полоні, але заявниця всюди отримує відмову в отриманні інформації стосовно чоловіка, поза як відсутні документи на підтвердження родинних зав'язків.
Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідно їй для доступу до матеріалів кримінального провадження, отримання інформації щодо ходу досудового розслідування кримінального провадження № 12024082020000991, відкрите за правовою кваліфікацією зач.1 ст. 115 КК України, для можливості отримання інформації від відповідних державних органів щодо здійснення дій по поверненню чоловіка на підконтрольну територію нашої держави.
Заявниця зареєстрована та з 2001 року проживала за адресою АДРЕСА_1 . ЇЇ чоловік ОСОБА_2 зареєстрований разом з його батьками за адресою АДРЕСА_2 , які померли. У полоненого ОСОБА_2 немає дітей, батьки померли, інших рідних окрім заявниці немає. ОСОБА_1 має фото ОСОБА_2 , має в розпорядженні всі його документи ОСОБА_2 (протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, посвідчення волонтера, сертифікат вакцинації). Крім того звертає увагу суду, що саме ОСОБА_1 адресувалося сповіщення що її чоловік зник безвісти . ОСОБА_1 всюди зверталася та таки отримала витяг з наказу службового розслідування, саме заявниця звернули до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно її чоловік.У зв'язку із чим, заявниця звернулася до суду із вказаною заявою.
Ухвалою суду 13.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду.
26.02.2025 року від Міністерство Оборони України надійшли пояснення в яких вказали, що Міністерство оборони України вважає, що вимоги безпідставні та не підлягають задоволенню. Слід зазначити, що заявниця зазначає, що у полоненого ОСОБА_2 немає дітей, батьки померли, інших рідних окрім заявниці немає, але не надає доказів цьому. Під час звернення до суду заявником не доведено та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зокрема мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин з ОСОБА_2 .
Посилання Заявниці на свідчення сусідів вважаємо не допустимим доказом, адже свідки зі сторони заявниці на підтвердження того, що сторони проживали однією сім'єю у вказаний період, можуть носити узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту проживання сторін за однією адресою та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю у в розумінні статті 3 СК України.
Фото долучених Заявницею, вважають недопустимим доказом, на фото зображений один ОСОБА_2 , що не підтверджує, що сторони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали наявний спільний бюджет та мали взаємні права і обов'язки, притаманних подружжю. Таким чином матеріали справи та свідки підтверджують лише факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки, але не факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, що у сукупності досліджених доказів свідчить про те, що між ними не склалися та не мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Отже, як вбачається з заяви ОСОБА_1 та наданих нею доказів не можна дійти висновку про наявність спільних обов'язків саме як подружжя.
29.05.2025 року Ухвалою суду за клопотанням представника Міністерства оборони України витребувано докази щодо наявності актових записів про дружину та дітей ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Скрима В.А. підтримали заяву та прохали суд її задовольнити.
Представник Міністерства оборони України заперечував проти задоволення заяви з підстав вказаних у поясненнях.
Представник військової частини до судового засідання не з'явився, долучив до матеріалів справи заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши докази надані заявницею, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України).
Судом встановлено, що Згідно витягу Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 4237 про результати проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання молодшого сержанта ОСОБА_3 встановлено, що 30 вересня 2024 року під час виконання бойового розпорядження , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти поблизу н.п. Вєсьолоє, Глушковського району , Курської області, російської федерації./а.с.9зв/.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.10.2024 року, перебуває кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Згідно даних ЄРДР зазначено, що 30 вересня 2024 року під час виконання бойового розпорядження , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти поблизу н.п. Вєсьолоє, Глушковського району , Курської області, російської федерації. (а.с.6).
Відповідно консультаційного висновку за результатами ототожнення особи за ознаками зовнішності від 17.12.2024 № 22408-1-24 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у полоні, що згодом підтверджено сповіщенням сім'ї № 5 від 22.01.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо перебування ОСОБА_2 в полоні./а.с.19-21/.
Заявниця на підтвердження факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , без реєстрації шлюбу з лютого 2005 року надала наступні докази: фото ОСОБА_2 , протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , посвідчення волонтера та сертифікат вакцинації. /а.с.12,13,18/.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 адресувалося сповіщення, що її цивільний чоловік зник безвісти ./а.с.17/.
Згідно відповіді від 04.06.2025 року наданою Олександрівськиим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомили про відсутність по паперовим носіями актових записів про державну реєстрацію шлюбу та народження дітей відносно ОСОБА_2 /а.с.81/.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що давно знає ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є сусідами по будинку. У 1998 році ОСОБА_7 придбала квартиру. Вони проживали разом, разом працювали. Їй невідомо чи вели вони господарство, чи є у ОСОБА_6 родина. Від ОСОБА_1 їй стало відомо, що ОСОБА_8 знаходиться у полоні.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що з ОСОБА_10 та ОСОБА_2 працювала на підприємстві « Місто для людей», вона була у них бригадиром. Вони разом приходили на роботу, у магазин ходили разом. Проживали разом десь 21 рік. Острогляд О. був зареєстрований по АДРЕСА_3 , а ОСОБА_7 зареєстрована по АДРЕСА_4 . Після знайомства почали проживати разом. Від ОСОБА_1 стало відомо , що ОСОБА_8 знаходиться у полоні.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживали разом давно. Щодо їх спільного побуту їй невідомо, вдома вона у них не була, разом у будинку не проживала з ними, але ОСОБА_8 дуже добре ставився до ОСОБА_12 .. Працює в стоматології. Вона знає їх більше 16ти років. Від ОСОБА_1 стало відомо , що ОСОБА_8 знаходиться у полоні.
Згідно відповіді наданою ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 від 11.11.2024 року на її звернення щодо направлення їй особистих речей ОСОБА_2 , вказано, що у військовій частині відсутні правові підстави для вищезазначених дій, так як юридичний статус цивільної дружини чинним законодавством України не визначений, вона не відноситься ані до членів сім'ї, ані до родичів./а.с.7зв/.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного подружжя сім'єю без наявності інших ознак сім'ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 (провадження №5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц (провадження №61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц (провадження №61-42601св18); від 08 грудня 2021 року у справі №531/295/19 (провадження № 61-3071 св 21), для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, (депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №587/302/16).
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у постанові 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (провадження № 61-466св23).
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляд справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Натомість, лише покази свідків, за відсутністю інших належних та допустимих доказів, не можуть бути підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
У судовому засіданні на запитання суду ОСОБА_7 пояснила, що спільних фото разом з ОСОБА_2 вона немає за 24 роки , надати докази суду що мали спільний бюджет, спільне харчування, придбавали майно для спільного користування також не має можливості. Також пояснила, що невідомо коли померли його батьки, хто приймав спадок (квартиру де був зареєстрований Острогляд. О) після смерті батьків їй також невідомо, свідоцтво про прийняття спадщини у неї відсутнє і ОСОБА_8 їй нічого не розповідав, свідоцтва про смерть батьків у нього також були відсутні.
Таким чином належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 як чоловіка та жінки, тобто наявність сім'ї у період з 2005 року по день зникнення безвісти 30.09.2024 рокуматеріали справи не містять.
Отже за наведених умов, встановивши, що заявниця не підтвердила належними та допустимими доказами, що вона та ОСОБА_8 починаючи з 2005 року по день зникнення безвісти 30.09.2024 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мали спільний бюджет, спільне харчування, придбавали майно для спільного користування, обидва приймали участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надавали взаємну допомогу, між ними існували усні чи письмові домовленості про порядок користування житловим приміщенням та інші обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,263-265,141, 315, 316,293,294 ЦПК України,ст.ст.2,3,21,74 СК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 01.10.2025року.
Суддя: Н.В.Фісун