Справа № 298/769/25
Номер провадження 2/298/164/25
(заочне)
30 вересня 2025 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/769/25,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 ,
відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення інфляційних втрат та процентів,-
ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення інфляційних втрат та процентів, в якому просить: стягнути з ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у солідарному порядку на її користь 6839,11 грн. три проценти річних та 36511,68 грн. інфляційних втрат за період з 18.02.2021 по 01.05.2025 за невиконання грошового зобов'язання згідно рішення Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі 298/415/20.
Позов обґрунтовується тим, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі 298/415/20 стягнено солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в загальній сумі 54938,90 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, а єдиним спадкоємцем всього його майна та вимог згідно заповіту від 26.06.2020 являється малолітня дитина ОСОБА_1 .
Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 26.02.2024 у справі 298/415/20 (провадження 6/298/13/23) замінено сторону виконавчого провадження в цій справі на користь малолітньої ОСОБА_1 , до якої перейшли всі вимоги, які випливають з вищевказаного рішення Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі 298/415/20.
Наголошується, що перехід прав вимоги від первісного кредитора ОСОБА_6 до малолітньої ОСОБА_1 не потребує доказування, оскільки ці факти встановлені вищезазначеними рішеннями суду у справі 298/415/20.
Зазначається, що постанова Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 до теперішнього часу не виконана і знаходиться на даний час на примусовому виконанні у приватного виконавця Ярошевського Д.А., по даному судовому рішенні було стягнуто наступні платежі: 945,71 грн. 18.10.2022 та 148,77 грн. 28.10.2022.
Позивач, посилаючись на положення ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625 ЦК України, вказує, що у даному випадку на підставі судового рішення - постанови Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі 298/415/20, у відповідачів виникло грошове зобов'язання у загальній сумі 54938,90 грн., а відтак його невиконання тягне за собою наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України.
З огляду на те, що вищезазначене судове рішення набрало законної сили 18.02.2021 позивач вважає, що вправі вимагати сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 18.02.2021 по дату фактичного погашення. У даному позові позивач вимагає стягнути інфляційні втрати та 3% річних за період з 18.02.2021 року по 01.05.2025, врахувавши при цьому сплачені боржниками платежі, сумою боргу за вказаний період є: 36511,68 грн. інфляційних втрат та 6 839,11 грн. 3% річних.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачі відзивів на позовну заяву не надали.
У судове засідання 22 вересня 2025 року сторони не з'явилися.
ОСОБА_1 та її представник Чорней М.Й., будучи належним чином та своєчасно повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з"явилися, при цьому позовна заява містить клопотання сторони позивачів про розгляд справи без їхньої участі та незаперечення щодо ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, повторно в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, жодних клопотань від них не надходило.
Судом неодноразово надіслані повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованими у встановленому законом порядку адресами місць проживання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що встановлені в порядку передбаченому ч.ч.6, 7 ст.187 ЦПК України, поштова кореспонденція повернулася з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою". В силу приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.
Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
22 вересня 2025 року Великоберезнянським районним судом Закарпатської області ухвалено про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 30.09.2025 о 10 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, на які сторона позивача посилається, як на підставу своїх вимог, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, приходить наступного висновку.
З позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_1 в порядку ст.59 ЦПК України звернувся її батько ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 08.11.2012).
У позовній заяві в обґрунтовування підстав заявлених позовних вимог міститься посилання на постанову Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі №298/415/20 та ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.02.2024 у справі 298/415/20 (провадження 6/298/13/23).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у медіа, створення електронних баз даних судових рішень. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Суд володіє доступом до ЄДРСР та має можливість перевірити такі доводи позивача.
Судом встановлено, що у ЄДРСР міститься постанова Закарпатського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року у справі №298/415/20 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в цій справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення інфляційних витрат та процентів, якою апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 інфляційні втрати в сумі 48514.15 грн. та 3% річних в сумі 6424,75 грн. за період з 01.01.2023 по 31.03.2020.
Вказана постанова Закарпатського апеляційного суду у справі №298/415/20 набрала законної сили 18 лютого 2021 року.
На виконання зазначеного рішення суду Великоберезнянським районним судом Закарпатської області 30.03.2021 видано три виконавчі листи, які подано стягувачем до органу, який здійснює примусове виконання рішень.
Виконавчі листи №298/415/20 30.03.2021, де боржниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А.
29.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Д.А. відкрито виконавчі провадження №№65303705, 65304027, 65304255 з примусового виконання виконавчих документів - виконавчих листів №298/415/20 30.03.2021, де боржниками є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Ярошевського Д.А. 13.05.2025 №01-29/7317/25, по виконавчому листу №298/415/20 від 30.03.2021 у виконавчому провадженні №65303705 здійснено стягнення з боржника та перераховано стягувачу 18.10.2022 на суму 945,71 грн., 28.10.2022 на суму 148.77 грн., по виконавчих листах №298/415/20 від 30.03.2021 стягнень в межах виконавчих проваджень №№65304027, 65304255 не було.
Також судом встановлено на підставі даних ЄДРСР, що ухвалою Великоберезнянського районного суду від 26.02.2024 у справі 298/415/20 (провадження 6/298/13/23) замінено стягувача ОСОБА_6 на його правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , що проживає АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні №65304027 щодо стягнення боргу з ОСОБА_3 , відкритого на підставі виконавчого листа від 30.03.2021 №298/415/20; у виконавчому провадженні №65303705 щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 , відкритого на підставі виконавчого листа від 30.03.2021 №298/415/20; у виконавчому провадженні №65304255 щодо стягнення боргу з ОСОБА_5 , відкритого на підставі виконавчого листа від 30.03.2021 №298/415/20. Ухвала суду набрала законної сили -13.03.2024.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини щодо наявності у ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зобов'язання відшкодувати малолітній ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 48514.15 грн. та 3% річних в сумі 6424,75 грн., не підлягають доказуванню у справі, яка розглядається, оскільки мають преюдиційне значення на підставі вищезазначених судових актів, які набули законної сили.
Відповідно до положень статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною другою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з вимогами статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на вищенаведені норми права, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц, провадження № 14-241 цс 19 та № 646/14523/15-ц, провадження № 14-591 цс 18. Крім того, Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 535/757/17, провадження № 61-30148 св 18, зроблено аналогічний висновок щодо подібних правовідносин.
Отже, у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі №916/190/18 зазначено, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №906/1283/16, згідно з якою внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Отже, у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 мають невиконане грошове зобов'язання перед ОСОБА_1 , яке визначено судовими рішеннями - постановою Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі №298/415/20 та ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 26.02.2024 у справі 298/415/20 (провадження 6/298/13/23), у загальній сумі 54938,90 грн.
Рішення суду у справі №298/415/20 - постанову Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 відповідачі не виконали, а відтак, в цій справі правовідносини сторін трансформувалися у зобов'язальні, пов'язані із стягненням грошових коштів на підставі рішення суду, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446 цс 18, вказано, що у частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.
У зв'язку із викладеним, суд доходить висновку, що базова сума для обчислення сум, визначених статтею 625 ЦК України, є прострочена сума, визначена у судовому рішенні №298/415/20, що становить 54938,90 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, сума боргу відповідачів за період з 18.02.2021 року по 01.05.2025 за невиконання грошового зобов'язання згідно рішення постанови Закарпатського апеляційного суду від 18 лютого 2021 року у справі №298/415/20 становить 36511,68 грн. інфляційних втрат та 6 839,11 грн. 3% річних.
Розрахунок позивачем здійснювався з урахуванням сплачених сум: 18.10.2022 - суми 945,71 грн., 28.10.2022 суми 148.77 грн.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися та не оспорили наданий позивачем розрахунок, не подали доказів на повне або часткове спростування такого, то такий судом приймається як достовірний, даний розрахунок є належним та допустимим доказом.
Отже, суд погоджується з розрахунком позивача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вони нараховані на суму боргу, з урахуванням сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості і за відповідні періоди.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивачем було надано належні докази на підтвердження своїх тверджень та в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачі виконали свої зобов'язання в повному розмірі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.
Враховуючи, що позивача було звільнено від сплати судового збору (п.12 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір"), висновок суду про задоволення позовних вимог, тому на підставі ч.1, п.1 ч.2, ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки при подачі позову через систему «Електронний суд»).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про стягнення інфляційних втрат та процентів - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , законним представником якої є ОСОБА_2 , 3% річних в розмірі 6 839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев"ять) гривень 11 копійок та інфляційні втрати в розмірі 36511 (тридцять шість тисяч п"ятсот одинадцять) гривень 68 копійок за період з 18.02.2021 по 01.05.2025 за невиконання грошового зобов'язання за рішенням Закарпатського апеляційного суду від 18.02.2021 у справі 298/415/20.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь держави по 322 (триста двадцять дві) гривні 99 копійок на відшкодування витрат по сплаті судового збору з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 . Законний представник ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя Зизич В.В.