Справа № 682/1242/25
Провадження № 2-о/682/60/2025
(повний текст)
30 вересня 2025 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Матвєєвої Н.В.
за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.
заявниці - ОСОБА_1
представника заявниці - адвоката Мукомел Л.А.
заінтересованої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мукомел Людмила Андріївна про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,-
14.05.2025 адвокат Мукомел Л.А. в порядку окремого провадження звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 21.01.2007 року у відділі РАЦС Славутського МРУЮ. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей, а саме: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11 січня 2022 року рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області їх шлюб розірвано. Однак подружжя продовжували проживати разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .
За час проживання однією сім?єю як чоловік та дружина вони були пов?язані спільним побутом, мали взаємні права та обов?язки, піклувалися один про одного, формували сімейний бюджет, купували майно для спільного користування, приймали участь у витратах на утримання житла та його ремонт, крім того всі свята проводили в колі рідних та друзів. 22.09.2024 року ОСОБА_7 було призвано на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09.03.2025 року при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території у країни ОСОБА_4 зник безвісти.
З часу мобілізації і до зникнення безвісти ОСОБА_4 , заявниця допомагала ОСОБА_8 , надсилаючи посилки та матеріальну допомогу. Свою зарплатню ОСОБА_8 надсилав дружині ОСОБА_9 , в якої був дублікат картки. Заявниця підтримувала його морально як дружина. ОСОБА_8 також заявницю визнавав дружиною, що стверджується сповіщенням сім?ї №1/284, де її сповістили про визнання зниклим безвісти її чоловіка ОСОБА_7 .
У зв?язку з тим, що заявниця, ОСОБА_10 проживала з ОСОБА_4 по день розлучення, а потім з 2022 по день зникнення безвісти однією сім?єю без реєстрації шлюбу і входить в коло осіб, що мають право на отримання грошового забезпечення, виплата якого регламентована Постановою КМУ від 30.11.2016 року №884, однак будь-якого позасудового порядку встановлення факту спільного проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не існує, тому заявниця вимушена звернутися до суду із заявою щодо встановлення факту проживання однією сім?єю.
Просила суд встановити юридичний факт постійного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 із січня 2022 року по день зникнення його безвісті - 09.03.2025 року.
16 травня 2025 року ухвалою суду прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами окремого провадження.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мукомел Л.А. у судовому засіданні підтримали викладені обставини у заяві та просили їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання представник не з'явився.
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В судове засідання не з'явився, пояснень суду не надав, просив розгляд справи проводити у відсутність представника військової частини.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 підтримала заяву, зазначила, що їй взагалі не було відомо про розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_2 та її сином - ОСОБА_4 , оскільки її син весь час проживав однією сім'єю із заявницею та їх дітьми, в них була справжня сім'я, вели спільне господарство, мали спільний побут та спільний бюджет, щодо задоволення заяви не заперечувала.
Заслухавши пояснення заявниці, її представника, заінтересованої особи, свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб 21.01.2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.
Однак подружжя продовжувало проживати разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , про що зазначили свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , допитані судом за клопотанням заявниці.
Згідно сповіщення сім'ї № 1/284 від 11.03.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Привільне Донецької області, зник безвісті. У акті службового розслідування зазначено, що близькими родичами ОСОБА_4 є колишня дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Із скріншотів з мобільного телефону заявниці слідує, що ОСОБА_4 спілкувався із ОСОБА_1 під час перебування у відрядженнях, а також після того як був мобілізований до ЗСУ у період з січня 2022 до 09.03.2025 року.
За ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Частинами 1,2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Окреме провадження як вид цивільного судочинства характеризується певною специфікою процесуальної форми, що зумовлена такими особливостями:
1) відсутність спору про право, яка водночас не виключає спору про факт, що полягає в неочевидності його існування;
2) особливий об'єкт судового захисту, яким є охоронюваний законом (законний) інтерес як потреба та прагнення до користування конкретним матеріальним та (або) нематеріальним благом, що може як опосередковуватися, так і не опосередковуватися певним суб'єктивним правом. Захист охоронюваного законом (законного) інтересу у справах здійснюється шляхом підтвердження судом наявності чи відсутності певного юридичної факту як підстави виникнення, зміни чи припинення неоспорюваних суб'єктивних прав;
3) спеціальна мета - підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У своїй заяві заявниця зазначає, що встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини необхідне їй для отримання грошового забезпечення за безвісти зниклого військовослужбовця, що передбачено постановою КМУ № 884 від 30.11.2016.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, захоплених у полон або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №884 (далі - Порядок № 884).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Пунктом 3 Порядку № 884 встановлено, що до заяви про виплату грошового забезпечення додається, зокрема, копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині.
При цьому, даний Порядок не передбачає альтернативи підтвердження факту перебування у шлюбі, зокрема, рішенням суду про проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу.
Відповідно, право на отримання грошового забезпечення має саме один із подружжя (чоловік чи дружина), відтак, факт спільного проживання заявниці та зниклого безвісти ОСОБА_4 не свідчить про те, що остання набуде офіційний статус дружини.
Отже, мета встановлення юридичного факту, зазначена у заяві, таким чином не буде досягнута та не матиме жодних юридичних наслідків, пов'язаних з виплатою заявниці грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, оскільки відповідно до вказаного Порядку № 884, право на таку виплату мають особи, вичерпний перелік яких зазначено у п. 7 цього Порядку.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 (справа № 461/3169/17) на підставі аналізу норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та норм Сімейного кодексу України дійшов таких висновків: «У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттю "подружжя", позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб'єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу».
Зазначений правовий висновок також підтриманий Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року у справі № 804/1501/18, зазначивши, що поняття «дружина» та «шлюб» не є тотожними поняттю «спільне проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу». Проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не легітимізує правове становище неодружених осіб, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набуває тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Отже суд вважає, що встановлення даного факту, про який просить заявниця для отримання нею грошового забезпечення, як члена родини військовослужбовця, який зник безвісти, жодним чином не досягне мети, задля досягнення якої і мають за законом встановлюватися юридичні факти.
Далі, встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю.
Тлумачення ч.1 ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як роз'яснив Конституційний Суд України в п. 6 рішення від 03.06.1999 року № 5-рп/99 в справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї", окрім членів сімей взагалі (чоловік або дружина, прямі родичі по низхідній і висхідній лініях - діти і батьки), до членів сімей також відносяться особи, які перебувають на утриманні або проживають із суб'єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов'язковою умовою визнання їх членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є ведення із суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення чинного законодавства.
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Проаналізувавши надані судом докази, суд приходить до висновку про те, що доводи заявниці ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту не відповідають вимогам закону, не направлені на досягнення спеціальної мети щодо встановлення юридичних фактів, оскільки метою встановлення вказаного юридичного факту є отримання грошового забезпечення військовослужбовця, який рахується зниклим безвісти, на підставі постанови КМУ № 884 від 30.11.2016, на яке заявниця не матиме права, при встановленні судом факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а тому вимоги заявниці не підлягають задоволенню.
З цих підстав у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 1, 3,4, 21, 27, 36 СК України, п.4,7 Постанови КМУ № 884 від 30 листопада 2016 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти", ст. 12, 19, 76-79, 81, 247, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мукомел Людмила Андріївна про встановлення факту проживання однією сім'єю, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".
Повний текст рішення складений 01.10.2025 року.
Головуючий суддя Матвєєва Н.В.