Справа № 509/3342/25
30 вересня 2025 року смт.Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Спічак В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
10.09.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області після дооформлення надійшли матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.?1 ст. 130 КУпАП.
10.06.2025 інспектором сектору поліцейської діяльності №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Рябокінь Станіславом Ігоровичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 357159, відповідно до якого 10.06.2025 року о 01:05 за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Прилиманське, дорога Н33 12 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 310D», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager». Результат 0.7 %, проміле. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а. Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1?ст.?130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що на DVD-диску відсутній запис моменту зупинки та факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.07.2025 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого?ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернуто до Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області для доопрацювання та усунення недоліків.
До суду надійшов супровідний лист Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з адміністративними матеріалами справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був сповіщений про дату та час судового засідання належним чином.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 357159, від 10.06.2025 року та надані матеріали адміністративної справи, суд приходить до таких висновків:
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, залежно від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до?ст. 256 КУпАП?у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу правопорушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За вимогами п. 2.9.а. ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 року №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.??
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі?ст. 266 КУпАП, п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.?
За положеннями Інструкції визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стані алкогольного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку медичного огляду у відповідному медичному закладі.??
Таким чином, законодавством покладається обов'язок саме на водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції, який встановив наявність ознак алкогольного сп'яніння.?
Згідно п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої?Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Згідно п. 2 розділу VII Інструкції, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, який оглянутий судом, не вбачається, що саме вказана особа керувала транспортним засобом, як не вбачається, що саме цю особу було зупинено, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто був учасником дорожнього руху, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 взагалі допустив будь-які порушення?Правил дорожнього руху, у зв'язку із чим, будь-які вимоги працівників поліції в такому випадку ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1?ст. 130 КУпАП.
В свою чергу, для того, щоб виявити правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП той чи інший транспортний засіб має бути зупинений співробітниками поліції, а особа щодо якої складені відповідні матеріали, має здійснювати керування таким транспортним засобом в іншому випадку стає незрозумілим, по відношенню до кого проводиться процедура виявлення «нетверезого водія».
В матеріалах справи не міститься доказів зупинення працівниками поліції ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом.
За наведених обставин, притягувати ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було б порушенням принципів законності, зазначених у ст. 7 КУпАП та суперечило б завданням цього Кодексу.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд не є стороною обвинувачення, та суду не було надано доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 статті 251 КУпАП).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені судом у судовому засіданні, не підтверджують факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 251 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення відносно? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:?? ? Спічак В.О.