Справа № 579/1431/25
2/579/550/25
24 вересня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі головуючого судді - Придатка В.М.,
за участі секретаря - Клишкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» про розірвання договорів оренди землі, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Похилько Л.В. звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним.
Між нею та ТОВ «Дубовичі» було укладено договори оренди земельних ділянок, а саме:
- договір оренди землі від 25.04.2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:0919 загальною площею 0,0880 га, в тому числі пасовища - 0,0880 га;
- договір оренди землі від 25.04.2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:1249 загальною площею 1,6801 га, в тому числі сіножаті - 1,6801 га;
- договір оренди землі від 25.04.2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року), кадастровий номер земельної ділянки 5922683400:02:001:1641 загальною площею 2,5154 га, в тому числі рілля - 2,5154 га.
Вказані договори оренди були укладені строком на 10 років.
Відповідно до п. 1 Договорів, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дубовицької сільської ради Кролевецького району Сумської області.
Відповідно до п.п.14, 15, 16 договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди полягають у зобов'язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.
У п.29 договорів зазначені обов'язки орендаря, зокрема, орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.
Відповідно до п.35 Договорів дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
У п.36 Договорів зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Відповідно до п.37 Договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою зміни або розірвання договору.
Оскільки протягом 2022-2025 років орендарем земельні ділянки не використовуються за цільовим призначенням, орендна плата не сплачується, вона (позивач) через свого представника звернулась до ТОВ «Дубовичі» з відповідним запитом.
Листом від 13.06.2025 року директор ТОВ «Дубовичі» ОСОБА_2 повідомив, що з 2022 року і по даний час взяті в оренду земельні ділянки не використовуються орендарем за цільовим призначенням, відповідно до укладених договорів оренди землі, орендна плата не сплачується. ТОВ «Дубовичі» в подальшому не планується обробляти орендовані земельні ділянки та відповідно використовувати їх за цільовим призначенням.
Засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «Дубовичі» є громадянин рф - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100%, він же має - прямий вирішальний вплив.
ТОВ «Дубовичі» та його кінцевий бенефіціар ОСОБА_3 - громадянин рф повністю підпадають під дію постанови правління НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року № 18, та постанови КМУ від 3 березня 2022 р. №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації».
З відкритих джерел інформації, а саме: Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109272733), (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109272734) стало відомо, що слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми по справі № 591/5292/22 ухвалами від 19.01.2023 року та від 08.01.2023 року у кримінальному провадженні №22022200000000140 від 01.09.2022 року за ч. 2 ст. 110-2 КК України, наклав арешт на майно ТОВ «Дубовичі».
Факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі», серед іншого, підтверджується ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 01 березня 2023 року по справі №591/5292/22, за змістом яких рухоме та нерухоме майно ТОВ «Дубовичі» та 100% корпоративних прав ТОВ «Дубовичі» передано Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, ст.ст.24,32 Закону України «Про оренду землі» позивач просить розірвати договори оренди землі, укладені між нею та відповідачем.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача - адвоката Похилько Л.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.78).
Відповідач ТОВ «Дубовичі», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с.72), в судове засідання свого представника не направив, заяв, клопотань чи відзиву суду не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе відповідно до ст.ст. 211, 223, 247 ЦПК України розглядати справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» та ОСОБА_1 було укладено договори оренди землі, а саме:
- Договір оренди землі від 25 квітня 2018 року на земельну ділянку загальною площею 0,0880 га, в тому числі пасовища - 0,0880 га, кадастровий номер: 5922683400:02:001:0919 (а.с.16-17). Право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 року за номером 24069987. Права оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Дубовичі» на підставі договору оренди землі 07.05.2018 року, номер запису 26096785, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.20, 29, 74).
- Договір оренди землі від 25 квітня 2018 року на земельну загальною площею 1,6801 га, в тому числі сіножаті - 1,6801 га, кадастровий номер: 5922683400:02:001:1249 (а.с.14-15). Право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 року за номером 24070822. Права оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Дубовичі» на підставі договору оренди землі 07.05.2018 року, номер запису 26096270, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.19, 25, 76).
- Договір оренди землі від 25 квітня 2018 року на земельну ділянку загальною площею 2,5154 га, в тому числі рілля - 2,5154 га, кадастровий номер: 5922683400:02:001:1641 (а.с.12-13). Право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 року за номером 24070447. Права оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Дубовичі» на підставі договору оренди землі 07.05.2018 року, номер запису 26096489, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18, 21, 75).
Відповідно до п.8 Договорів договір укладено на 10 років.
Відповідно до п.14,15,16 Договорів земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об'єкта оренди полягають у зобов'язаннях орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та зберігати якісний стан землі.
За змістом договорів (п.29) орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.
Згідно умов Договорів (п.35) дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зі змісту наведених вище норм слідує, що за договором оренди землі (зобов'язанням з визначеним строком виконання (дії) обов'язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов'язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).
Обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.
Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно п. «ґ» ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Системний аналіз зазначених положень законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з орендою землі, зокрема, положень ЦК України, дає підстави зробити висновок, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «ґ» статті 141 ЗК України, ч. 1 ст. 24,32 Закону України «Про оренду землі» застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
За змістом листа ТОВ «Дубовичі» від 13 червня 2025 року вбачається, що фактично з 2022 року і по даний час взяті в оренду земельні ділянки не використовуються орендарем за цільовим призначенням, орендна плата орендодавцем не сплачується. Також відсутня фінансова та технічна можливість у ТОВ «Дубовичі» обробляти орендовані земельні ділянки в подальшому (а.с.37).
Відповідач у вказаному листі також повідомив про те, що засновником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи ТОВ «Дубовичі» є громадянин рф - ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 . Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100%. Відповідо до положень Статуту ТОВ «Дубовичі», затвердженого рішенням учасника Товариства № 1/19 від 25.05.2019 року директор вказаного товариства не наділений повноваженнями щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, оскільки надання згоди на вчинення правочинів відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Згідно наказу ТОВ «Дубовичі» від 04.07.2019 року №25 директором ТОВ «Дубовичі» з 04 липня 2019 року є ОСОБА_2 (а.с.47).
За змістом п. 1.3.Статуту ТОВ «Дубовичі» учасник Товариства є громадянин рф - ОСОБА_3 , останній є одноособовим засновником ТОВ «Дубовичі» та є кінцевим бенефіціаром даного Товариства (а.с.40-47).
Факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі», серед іншого, підтверджується ухвалами слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 1 березня 2023 року, за змістом яких передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, рухоме та нерухоме майно ТОВ «Дубовичі» та 100% корпоративних прав ТОВ «Дубовичі» (а.с.49-52, 53-57).
Крім того, факт неможливості використання землі ТОВ «Дубовичі», підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку, адресованого ТОВ «Дубовичі» (а.с.48).
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що з 2022 року ТОВ «Дубовичі» не здійснювало використання земельних ділянок позивача, в тому числі за цільовим призначенням по укладеним Договорам оренди землі, що призвело до істотного порушення відповідачем умов договорів, а саме п.14, 15, 16, 29. Вказані порушення згідно із частиною другою статті 651 ЦК України, ст.ст. 24, 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання за рішенням суду договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та ТОВ «Дубовичі».
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і відновлення становища, яке існувало до порушення, припинення правовідношення, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом встановленим законом.
За змістом ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам громадян, погіршувати природні якості землі.
Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».
Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 року в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58 Конституції України). Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими. Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом розірвання договорів оренди землі укладених між позивачем та відповідачем.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2906,88 грн., сплачені при подачі позовної заяви до суду і документально підтверджені (а.с.9).
Відповідно до ст. ст.15, 16, 651 ЦК України, ст. ст.24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 ЗК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 133, 141, 247, 265, 267, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -
позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника позивача - адвоката Похилько Лідії Володимирівни, АДРЕСА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі», місцезнаходження: 41321, Сумська область, Конотопський район, с.Дубовичі, вул. Цимбала Павла, 11, код ЄДРПОУ 34135441, про розірвання договорів оренди землі, задовольнити.
Розірвати договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубовичі»:
- договір оренди землі від 25 квітня 2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року) на земельну ділянку загальною площею 0,0880 га, в тому числі пасовища - 0,0880 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:0919;
- договір оренди землі від 25 квітня 2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року) на земельну ділянку загальною площею 1,6801 га, в тому числі сіножаті - 1,6801 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1249;
- договір оренди землі від 25 квітня 2018 року (державна реєстрація 07.05.2018 року) на земельну ділянку загальною площею 2,5154 га, в тому числі рілля - 2,5154 га, кадастровий номер 5922683400:02:001:1641.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубовичі» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2906 (дві тисячі дев'ятсот шість) грн. 88 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Суддя В. М. Придатко