Рішення від 01.10.2025 по справі 945/1477/25

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1477/25

Провадження № 2/945/1411/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Четверта миколаївська нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Коренко Т.В. звернулась до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Четверта миколаївська нотаріальна контора Миколаївської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 10.06.1980 року по 27.11.2024 року з ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та разом вели домашнє господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , видане Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після її смерті у Четвертій Миколаївській державній нотаріальній конторі Миколаївської області відкрилась спадкова справа за № 94/2025 за заявою Позивачки по справі на спадкове майно, що складається з будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продаж квартири посвідчений секретарем Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрований в реєстрі за № 33 від 20.07.1980 р та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій на підставі наказу по савхоз-заводу «Радсад» Миколаївського совхозвинтреста №205 від 21.07.1980 року. ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем 4-ї черги, оскільки проживала разом з спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, звернулась до Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її свекрухи ОСОБА_2 . Позивачка отримала від Четвертої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 340/02-14 від 22.05.2025 р., оскільки позивачем не було підтверджено відповідними документами факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та роз'яснено що вона має право звернутись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю. Таким чином, ОСОБА_1 змушена звертатись до суду із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю її з свекрухою ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі № 945/1477/25, призначено у справі підготовче засідання.

29.07.2025 від Четвертої миколаївської нотаріальної контори Миколаївської області надійшла копія спадкової справи № 94/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях 12.09.2025, 22.09.2025 позивачка ОСОБА_1 надала пояснення, що вони зійшлись з чоловіком ОСОБА_3 ще у 80-х роках та почали жити разом у Корабельному районі м. Миколаєва, разом працювали на заводі ОСОБА_4 . Вже у 2010 році зареєстрували шлюб. В 2005 році, коли в чоловіка захворів батько, вони остаточно переїхали до с. Новобогданівка та почали жити з батьками чоловіка - ОСОБА_5 та матір'ю - ОСОБА_2 . Чоловік працював в радгоспі, а вона доглядала за батьком. Батько помер у 2020 році, чоловік у 2022 році і заявниця залишилась одна з ОСОБА_6 . ОСОБА_2 випивала, всю свою пенсію витрачала на алкоголь. Тому купляла продукти, готувала їжу та сплачувала комунальні послуги заявниця з чоловіком, а після смерті чоловіка - лише заявниця. Останні роки вони зі свекрухою вже поєднали бюджети повністю і заявниця розпоряджалась коштами самостійно, витрачаючи їх на спільне життя. Лідія ОСОБА_7 хворіла, останній рік повністю злягла, тому часто заявниця викликала сімейного лікаря для консультацій, возила свекруху до лікарні за допомогою своєї подруги. З 2016 року по 2021 рік заявниця працювала у поштовому відділенні в Новобогданівці, що також підтверджує факт проживання за адресою АДРЕСА_1 . Свекруха та чоловік оформили на неї довіреності, щоб вона відкрила рахунки в банку для отримання виплат, але оскільки пенсію привозили прямо додому, то вони не написали заяву про перерахування пенсій на карту та продовжували отримувати особисто. Коли привозили пенсію, вона виходила разом з ОСОБА_6 , і показувала, де ставити підпис, бо та вже нічого не бачила. За адресою її реєстрації у АДРЕСА_2 проживає її дочка. Після смерті чоловіка залишилась зі свекрухою, не переїздила. В будинку в Новобогданівці три кімнати, з моменту переїзду одна кімната була загального користування - вітальня, і по кімнаті у них з чоловіком та у свекрухи з свекром. Останній рік вона переставила своє ліжко в кімнату свекрухи, бо вона часто потребувала її вночі.

Представник позивача адвокат Коренко Т.В. у судовому засіданні 12.09.2025 надала пояснення, які за змістом відповідають позовній заяві.

У судове засідання, призначене на 01.10.2025 позивачка та її представник не з'явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити, судовий збір просять залишити за позивачем.

Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області не направила свого представника у судове засідання 01.10.2025, про дату, час та місце проведення якого повідомлена належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету. 29.09.2025 через систему «Електронний суд» представником подано заяву про розгляд справи без участі, де зазначено, що Радсадівська сільська рада не заперечує щодо задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Четверта миколаївська нотаріальна контора Миколаївської області не направила свого представника у судове засіданні, про дату, час та місце проведення якого повідомлена належним чином, шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України регламентовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 12.09.2025 були допитані в якості свідків:

ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), яка пояснила, що позивачка її подруга, хрещена її дітей. Почали спілкування з 80-х років. Спочатку позивачка з чоловіком приїжджали в Новобогданівку періодично, до батьків чоловіка, постійно проживали в Балабановці, працювали на заводі. Потім переїхали до батьків повністю, десь в 2000-х роках, дідусь ОСОБА_9 захворів і все було на плечах ОСОБА_10 , догляд за хворим свекром, город, господарство. Потім доглядала за своїм хворим чоловіком. Потім за хворою бабусею ОСОБА_6 . В бабусі були проблеми з ногами, вона не ходила. ОСОБА_11 і прала бабусі, і готувала, піклувалась про її здоров'я.

ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), надала покази, що з позивачкою вони сусіди, куми. З 80-х років ОСОБА_13 з чоловіком приїздили до батьків чоловіка у гості, допомагали по господарству, а десь в двохтисячних роках захворів батько і ОСОБА_14 почала їздити доглядати за ним. А потім батько зліг і вони переїхали до батьків повністю. Свекруха любила випити, то вона не дуже піклувалась про чоловіка. Все впало на плечі позивачки. Інших родичів цієї родини свідок не знає. Родина ОСОБА_15 вели спільне господарство, мали коз, косили траву. ОСОБА_11 постійно дивилась за бабусею. Після смерті чоловіка та вже геть була погана, пила. Утриманням будинку займалась ОСОБА_14 , білила, красила, штукатурила. Бо ОСОБА_7 це було не потрібно. Вона витрачала свою пенсію на себе (алкоголь). Останні роки ОСОБА_16 була лежача. Свідок ходила до них в гості, бачила як ОСОБА_14 доглядає за свекрухою. Похованням свекра, чоловіка та свекрухи займалась ОСОБА_13 .

ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_5 ) пояснила, що вони з ОСОБА_18 подруги, куми, дуже хороші знайомі. 21.08.2004 вони з колишнім чоловіком переїхали на це місце проживання і одразу почали спілкування з родиною ОСОБА_15 , бо її колишній чоловік та чоловік позивачки ОСОБА_19 працювали разом. ОСОБА_14 з ОСОБА_19 проживали з батьками ОСОБА_19 , і батьки постійно потребували допомоги, вже на той час. Вони ходили один до одного в гості, тому знає, що вони всі проживали однією родиною, вели спільне господарство. Все життя ОСОБА_14 тягнула все на собі, двох пенсіонерів, хворого чоловіка. Свідок допомагала ОСОБА_20 в лікарню, оскільки має транспорт, допомагала, як волонтер, памперсами, продуктами. Лідія ОСОБА_7 завжди була помита, нагодована, доглянута.

Суд, заслухавши позивача та його представника, покази свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, встановив таке.

З копії паспорта ОСОБА_1 суд встановив, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Миколаїв. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Радсадівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрували шлюб 08.04.2010, про що в Книзі реєстрації шлюб зроблено відповідний актовий запис за № 5. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_15 .

З довідки Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 16.09.2025 № 90-06-01-25 вбачається, що ОСОБА_1 проживає, але не зареєстрована з 2000 року в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 09.08.2016 працювала у ВПЗ Новобогданівка Миколаївського району Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (21.12.2018 перетворено у Миколаївську дирекцію АТ «Укрпошта»). Звільнена 30.09.2021 у зв'язку із скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 56 років (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 ).

Відповідно до свідоцтва про народження від 29.03.1966 № НОМЕР_5 , батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 82 роки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_6 ).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 83 роки (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 ).

Як вбачається з довідки Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 15.05.2025 № 58/02-28-25, ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 10 червня 1980 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з договору від 20.07.1980, ОСОБА_5 придбав частини жилого будинку в АДРЕСА_1 . Договір посвідчено секретарем Радсадівської сільської ради 20.07.1980 та зареєстровано в реєстрі за № 33.

У зв'язку з купівлею домоволодіння в АДРЕСА_1 , наказом по радгоспу-заводу «Радсад» Миколаївського радгоспвинтреста № 205 від 21.07.1980 земельну ділянку розміром 0,10 га надано ОСОБА_5 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 94/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_22 звернулась до державного нотаріуса Четвертої миколаївської нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , яка особа, яка проживала разом з померлою однією сім'єю не менше 5 років. Повідомила, що інших спадкоємців та пережившого подружжя не має.

Листом від 22.05.2025 № 340/02-14 державний нотаріус повідомила ОСОБА_1 , що їй необхідно оформити заяву про прийняття спадщини належним чином та надати до нотаріальної контори документи, необхідні для формування спадкової справи та оформлення спадщини.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81260177 від 21.05.2025 за параметрами запиту: ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - інформація відсутня.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81260197 від 21.05.2025 в Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу: номер в Спадковому реєстрі 74105410, номер у нотаріуса: 94/2025.

На підтвердження факту спільного проживання позивачем надано також копії таких документів, які були дослідженні у судовому засіданні:

довіреність від 24.06.2024, посвідчена секретарем виконкому Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, якою ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями у відділеннях АТ «Ощадбанк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з питань відкриття карткового рахунку та отримання банківської картки на її ім'я та пін-коду до неї для отримання належних їй коштів;

довіреність від 24.06.2024, посвідчена секретарем виконкому Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, якою ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями на виїзному поштовому відділенні № 57162 Миколаївського району Миколаївської області з питань отримання належних їй коштів (пенсії, допомоги тощо);

довіреність від 19.07.2022, посвідчена секретарем виконкому Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, якою ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_1 бути його представником з усіма необхідними повноваженнями у відділенні АТ «Ощадбанк» України з питань відкриття карткового рахунку та отримання банківської картки на його ім'я та пін-коду до неї для отримання належних йому коштів пенсії та інших видів допомог, з усіх питань щодо захисту його прав;

екзаменаційна картка ОСОБА_3 та реєстраційний талон ДАН № 274758, де адресою зазначено: АДРЕСА_1 ;

договір-замовлення на організацію та проведення поховання від 28.11.2024, товарний чек № 26 від 28.11.2024, витяг № 748 з реєстру платників єдиного податку, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_23 , відповідно до яких ОСОБА_1 сплатила 18500 грн за організацію та проведення поховання ОСОБА_2 .

До матеріалів справи позивачем долучено заяви ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які суд до уваги не приймає, оскільки вказані особи не були допитані як свідки в порядку, передбаченому ЦПК України. Ксерокопії перших сторінок розрахункових книжок за комунальні послуги суд до уваги не приймає, оскільки вони надані позивачем на підтвердження сплати нею комунальних платежів та як вказувалось у судовому засіданні, на них зазначено її номер телефону, однак суду не відомий номер телефону позивача.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Як вказує позивач, встановлення факту їй необхідно з метою оформлення спадщини.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України.

Частиною другою, четвертою статті 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тлумачення наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім'ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов'язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов'язки (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року в справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року в справі № 639/7697/19 (провадження № 61-4709св21) вказано, що: «для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини».

Позитивні юридичні факти, це ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (див, зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18 (провадження № 61-15094св20).

Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї, однак визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки.

Аналогічний висновок викладений у п. 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, провадження № 14-283цс18.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.

На підтвердження факту проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 , однією сім'єю як невістки та свекрухи з 01.01.2004 року по 27.11.2024 року позивачем суду надані такі засоби доказування як: письмові докази; покази свідків.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи означені норми процесуального права з призми засобів доказування, що були надані позивачем суду на підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 , як невістки та свекрухи, суд робить висновок, що матеріали позовної заяви містять належні, допустимі та достовірні докази, з аналізу яких суд має об'єктивну можливість встановити юридичний факт.

Так, сукупністю письмових доказів та показів свідків підтверджується факт довготривалого спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю (вказані особи спільно проживали в одному житловому приміщенні, забезпечували себе всім необхідним для життя, вели спільне господарство, об'єднували та витрачали кошти, спільно харчувались, приймали участь у витратах на утримання житла, мали домовленість про порядок користування житловим приміщенням, позивачка піклувалась про ОСОБА_2 , надавала їй цілодобову допомогу, ОСОБА_2 довіряла позивачу отримувати належні їй кошти, відкривати рахунки в банку на її ім'я, що засвідчує реальність сімейних відносин). Стороння особа, яка не проживала із ОСОБА_2 , не може мати у своєму розпорядженні докази, які надані позивачем.

Подані позивачкою докази є достатніми для підтвердження факту її проживання разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини. Суд також враховує позицію відповідача, який не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 3 СК України, ст. 1264 ЦК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77, 78. 79, 80, 81, 89, 95, 133, 141, 244, 263, 264, 265, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як невістки та свекрухи, з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375636, адреса: Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Радісний Сад, вул. Миру, 5;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Четверта Миколаївська нотаріальна контора Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02892669, адреса: м. Миколаїв, вул. Веселинівська, буд. 45.

Дата складення повного судового рішення 01.10.2025.

Суддя І. В. Павленко

Попередній документ
130633436
Наступний документ
130633438
Інформація про рішення:
№ рішення: 130633437
№ справи: 945/1477/25
Дата рішення: 01.10.2025
Дата публікації: 02.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.10.2025)
Дата надходження: 10.07.2025
Предмет позову: про встановлення факту проживання одніє сім'єю
Розклад засідань:
14.08.2025 13:00 Миколаївський районний суд Миколаївської області
12.09.2025 11:00 Миколаївський районний суд Миколаївської області
18.09.2025 13:30 Миколаївський районний суд Миколаївської області
22.09.2025 13:00 Миколаївський районний суд Миколаївської області
01.10.2025 10:00 Миколаївський районний суд Миколаївської області