Справа № 487/7240/25
Провадження № 2-н/487/2272/25
30.09.2025 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Боброва І.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованості за спожиту теплову енергію
25.09.2025 представник ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» Новгородова Т.М. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 9626,51 грн., так як боржник порушив вимоги ст. 526 ЦК України, оскільки не виконав належним чином зобов'язання відповідно до умов договору та витрати на сплату судового збору у розмірі 302,80 грн.
Суддя, розглянувши матеріали заяви, дійшла до такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно із положеннями ч. 1, 2, 3 ст. 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб-громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У поданій заяві про видачу судового наказу заявлено вимоги до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, яка постачалася за адресою: АДРЕСА_2 , в опалювальних сезонах за період з 2023 року до 2025 року.
Із копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.06.2055 № 431683491 вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 з 16.08.2024.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15 ), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
З наведеного вище слідує, що квартира АДРЕСА_3 за увесь період нарахування заборгованості не перебувала у власності ОСОБА_1 , а отже стягнення з неї заборгованості за спожиту теплову енергію з а період з 2023 року до 2025 року є неправомірним.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, враховуючи викладене, суддя дійшла до висновку про відмову ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію.
Згідно із ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 163, 165, 166 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І. В. Боброва