448/536/25
2/465/3300/25
Іменем України
(заочне)
30.09.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді Ванівського Ю.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в м. Львові позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №32300-05/2024 в розмірі 30 195 гривень та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами. 21.05.2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №32300-05/2024. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» Та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19092024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу №19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 195 грн. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №32300-05/2024 від 21.05.2024 року в розмірі 30 195 грн., з яких: 9900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 820 грн. - сума заборгованості за процентами; 2475 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями. Просить позов задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01.07.2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 01.07.2025 року, на адресу її зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610271044669, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
Згідно з ч.1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81ЦПК України визначено,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 21.05.2024 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №32300-05/2024, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 9900,00 грн.
Договором про споживчий кредит визначено, що кредит надається строком на 120 днів з 21.05.2024 року. Дата погашення кредиту - 17.09.2024.
Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору (п.1.4.1).
Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Пунктом 7.1 договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2. цього Договору.
Пунктом 7.7 договору передбачено, що клієнт підтверджує, що до укладення цього договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 7 закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», у тому числі ознайомився з паспортом споживчого кредиту, з істотними характеристиками послуги про надання мікрокредиту/споживчого кредиту.
Відповідач підписала договір про надання фінансового кредиту №32300-05/2024 електронним підписом W2914.
19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» Та ТзОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19092024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
За правилами статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст. 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію».
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу положень статей 22-25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Платіжна вимога на примусове списання коштів може бути відкликана стягувачем у будь-який час до списання коштів з рахунка платника шляхом подання до банку, що обслуговує цього стягувача, документа на відкликання. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Проте позивачем у підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №32300-05/2024 року від 21.05.2024 року не долучено жодних доказів, які підтверджують виконання позикодавцем/кредитодавцем взятих на себе зобов'язань щодо перерахування відповідачу як позичальнику кредитних коштів.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу №19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 195 грн. Таким чином відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №32300-05/2024 від 21.05.2024 року в розмірі 30 195 грн., з яких: 9900 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 820 грн. - сума заборгованості за процентами; 2475 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Разом з тим, на переконання суду, такі розрахунки самі по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за вищевказаним договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання ним кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).
Договори факторингу з витягами з реєстру боржників, які є похідними від договору позики та кредитних договорів, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.
Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
З огляду на це, враховуючи положення ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2025 року.
Суддя Ванівський Ю.М.