Справа № 445/1840/25
провадження № 3/445/871/25
30.09.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Кіпчарський О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в провадження Золочівського районного суду Львівської області з Золочівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за фактом можливого вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 455904, вбачається, що такий було складено 17.07.2025 року дільничним офіцером поліції сектору превенції Золочівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Литвин О.А.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 04.07.2025 року о 10 год. 00 хв по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 кричав та ображав свою колишню дружину ОСОБА_2 , чим вчинив відносно останньої домашнє насильство психологічного характеру і завдав психологічного болю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення інкримінованого правопорушення заперечив, вказує, що з ОСОБА_2 він розлучений вже тривалий час. Власного житла він не має, а тому проживає з дозволу колишньої дружини в її будинку в с. Білий Камінь. Колишня дружина туди періодично приїжджає, щоб перевірити стан будинку. 04.07.2025 року ОСОБА_2 теж приїхала до будинку та вчинила сварку щодо того, що в будинку проживають коти, вказує, що колишня дружина досить конфліктна, намагається його постійно виселити з будинку. 04.07.2025 року вона сама розпочала сварку через котів, вчергове погрожувала його виселити, натомість він жодного насильства щодо неї не вчиняв, хоча не заперечив, що в запалі сварки сказав, що може спалити будинок.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Бордяковський І.А. вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення правопорушення, працівники поліції, складаючи матеріали справи сказали ОСОБА_1 написати заяву, що він визнає факт вчинення правопорушення, хоча насправді це не так. Вказує, що між сторонами відбулась сварка, оскільки ОСОБА_2 не подобається, що в будинку проживають коти, водночас, жодного насильства його довіритель не вчиняв.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що розлучена з ОСОБА_1 22 роки, вони розлучились, оскільки чоловік зловживав алкоголем. На даний час такий алкоголем вже не зловживає, проживає з її дозволу в будинку, що раніше належав її батькам. Вона виписала колишнього чоловіка з будинку, не приховує свого наміру виселити його з будинку. Вказує, що ОСОБА_1 тримає в будинку котів, на що дозволу вона не надавала. Визнає, що забороняє чоловікові користуватись холодильником, оскільки він такий не купував. В судовому засіданні ОСОБА_2 продемонструвала диктофонний аудіозапис зі свого мобільного телефону, на якому зафіксовано її спілкування із колишнім чоловіком. На вказаному аудіозаписі чутно сварку між нею та колишнім чоловіком, обоє розмовляють на підвищених тонах, ОСОБА_2 вказує, що забороняє ОСОБА_1 користуватись холодильником, крім того сторони сваряться щодо котів, які проживають в будинку. ОСОБА_2 погрожує ОСОБА_1 виселенням з будинку, наприкінці розмови ОСОБА_1 дійсно вказує, що спалить будинок ОСОБА_2 .
Водночас, вказаний аудіозапис, за поясненями ОСОБА_2 є лише фрагментом розмови, на пропозицію долучити такий аудіозапис до матеріалів справи, остання відмовилась, причин цьому не пояснила. Вказала лише, що не бажає долучати такий у якості доказу. В подальшому ОСОБА_2 вказала, що даний аудіозапис зроблено нею наприкінці вересня 2025 року, а не 04.07.2025 року, коли вона викликала працівників поліції. Вказує, що відносно неї мало місце психологічне насильство, оскільки колишній чоловік погрожував спалити її будинок. У якості доказів такого твердження, ОСОБА_2 вказує, що працівників поліції викликала лише вона.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілої, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 173-2 КУпАП, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, є адміністративно караним діянням, що передбачає встановлену законом відповідальність
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
За приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане положення стосується не лише кримінальних проваджень, але й адміністративних правопорушень, які в контексті Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод також трактуються як невеликі злочини.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на те, що 04.07.2025 року ОСОБА_1 вчинено домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , окрім її заяви та письмових пояснень. Фактично матеріали справи та здобуті докази зводяться лише до пояснень учасників конфлікту, де один вказує, що мало місце психологічне насильство, інший учасник вказаний факт категорично заперечує.
З відтвореного аудіозапису, який ОСОБА_2 відмовилась долучити до матеріалів справи зрозуміло, що між сторонами виникають суперечки щодо факту та підстав проживання ОСОБА_1 в будинку, а разом з ним і котів, в будинку ОСОБА_2 в с. Білий Камінь. Судячи із характеру та манери спілкування ОСОБА_2 на цьому аудіозаписі, важко назвати останню жертвою домашнього насильства, оскільки вона теж висловлюється в грубій формі до ОСОБА_1 , погрожує останньому виселенням. Більше того, даних фактів ОСОБА_2 не заперечила і в судовому засіданні та вказала, що має намір використати дані обставини для подальшого виселення ОСОБА_1 з будинку.
Суддя також зазначає, що не кожна сварка чи побутовий конфлікт є саме домашнім насильством. Ні матеріали справи, ні потерпіла в судовому засіданні не обґрунтовують, в чому саме проявилось домашнє насильство, який вид насильства та які ознаки цього насильства, що передбачені ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відтак, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, провадження у справі щодо нього належить закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України у зв'язку з відсутністю в діях останнього події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст.73-2, ст.247,251,252, 256, 266, 268, 279,280,283-285 КУпАП, суддя -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Золочівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Кіпчарський О.М.