30.09.2025
ЄУН № 337/4723/25
Провадження № 3/337/1354/2025
30 вересня 2025 року Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши адміністративні протоколи серії АА 342470, АА 342470, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студент, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, -
11.09.2025 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1 КУпАП, цього ж дня до суду надійшла ще одна адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
На підставі викладеного та беручи до уваги вимоги ст.36 КУпАП - справи відносно однієї особи повинні бути об'єднані та розглядатись в одному провадженні, суддя вважає за необхідне матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП за протоколом серії АА № 342470, об'єднати в одне провадження з адміністративним матеріалом про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1 КУпАП та присвоїти один єдиний номер справи ЄУН № 337/4723/25, (провадження 3/337/1354/2025).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 342470, 30.08.2025 року о 19-00 годині за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї бабусі ОСОБА_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував, наніс тілесні ушкодження, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 342471, 30.08.2025 року о 19-00 годині за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_3 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував, наніс тілесні ушкодження, штовхав, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Слід також зазначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена уст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто незобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1 КУпАП, суддя вважає винність правопорушника підтверджується сукупністю даних, які є у матеріалах справи: протоколами про адміністративне правопорушення, рапортами співробітника поліції, поясненнями правопорушника ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Дії гр. ОСОБА_1 , кваліфіковані суддею за ст.173-2 ч. 1 КУпАП, як вчинення особою домашнього насильства.
Вина ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушень підтверджується, протоколами про адміністративні правопорушення серії АА 342470, АА 342471, року, поясненнями ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , рапортами працівників поліції.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 , даних адміністративних правопорушень, та винуватість в них ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу правопорушника, який вчинив ряд правопорушень, суддя вважає, що ОСОБА_1 , за ст.173-2 ч. 1 КУпАП, стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкцій статей, за якими кваліфіковані правопорушення у вигляді штрафу.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України №3733-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-ІХ.
Стаття 283 КупАП згідно вказаного Закону доповнена новою частиною: «Постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Статтею 1Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Враховуючи обставини вчинення правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності за вчинення однорідних правопорушень не притягувався, суд вважає за можливе не направити ОСОБА_1 , для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, 173-2 ч.1, 221, 283 КУпАП ,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч. 1 та ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та призначити ОСОБА_1 за ст.173-2 ч. 1 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником в прибуток держави не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу за наступними реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, Код ЄРДПОУ отримувача: 37941997,Код банку (МФО): 899998, Рахунок: UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету:21081100
У разі несплати у встановлений законом строк штрафу, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у примусовому порядку подвійний розмір штрафу, тобто 680 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001 , Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя