Справа № 309/3444/25
Провадження № 2-о/309/215/25
26 вересня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Хустської міської ради та ОСОБА_2 , про встановлення факту, що будинок зареєстрований за собою та квартира на яку складено заповіт є одним і тим самим майном,
25.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що будинок зареєстрований за собою та квартира на яку складено заповіт є одним і тим самим майном.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що її мама ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті відкрилася спадщина на будинок за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки мама склала заповіт згідно якого заповіла їй 1/2 частку даного будинку, то вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. На що нотаріус в усному порядку повідомила, що неможливо оформити спадщину як як даний будинок зазначений як квартира та вказано, що мама заповідає 1/2 частик квартири в будинку по АДРЕСА_1 . В заповіті допущено описку, а саме мамі належала 1/2 частина будинку, однак після її смерті її брат ОСОБА_2 звернувся до міськради із заявою про присвоєння поштової адреси і їх будинку присвоєно адресу
АДРЕСА_2 на викладене та приписи ст. 392 ЦК України просить суд: встановити факт , що будинок АДРЕСА_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 та квартира АДРЕСА_1 на яку ОСОБА_3 складено заповіт є одним і тим самим майном, яке належало ОСОБА_3 .
Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за заявою, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:
згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;
чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;
заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
У постанові Великої Плати Верховного Суду у справі № 287/167/18-ц від 30 січня 2020 року зазначено про таке:
"33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.
У даному випадку заявник просить встановити факт, що будинок зареєстрований за собою та квартира на яку складено заповіт є одним і тим самим майном.
З цього приводу слід зазначити наступне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Отже, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
На думку суду чинним законодавством не передбачено можливості встановлення факту тотожності нерухомого майна.
У випадку розбіжностей які містять у реєстрі речових прав та заповіті щодо статусу об'єкта нерухомого майна квартира чи будинок, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України (на яку зокрема й посилається заявник у своїй заяві), однак таке питання підлягає вирішенню у позовному провадженні.
Відтак оскільки заявником подано заяву про встановлення факту, який не підлягає встановленню у судовому порядку (окремого провадження), то у відкритті провадження за заявою слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 186, 258-261, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Виконавчий комітет Хустської міської ради та ОСОБА_2 , про встановлення факту, що будинок зареєстрований за собою та квартира на яку складено заповіт є одним і тим самим майном.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її отримання через Хустський районний суд.
Повний тексту ухвали складено та підписано 26.09.2025.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.