Cправа № 127/12900/24
Провадження № 1-кс/127/5412/24
Іменем України
17 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про продовження строку цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про продовження строку цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування провадиться досудове розслідування кримінального провадження № № 12024020020000379 від 16.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим у слідства виникла необхідність у продовженні строку цілодобового домашнього арешту підозрюваному.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , спільно зі своїм знайомим ОСОБА_6 , 15.02.2024 близько 22 год. 45 хв., перебували поряд із домогосподарством, що по АДРЕСА_1 , більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, де у них виник словесний конфлікт із ОСОБА_7 , під час якого, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , висловлювалися нецензурною лайкою в бік останньої. Через деякий час, а саме близько 23 год. 00 хв., більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в даний конфлікт втрутився ОСОБА_8 який підійшов до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою припинення протиправних дії, які вчинялися відносно його дружини ОСОБА_7 ..
В цей час, вході спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_4 та
ОСОБА_6 , у останніх виник спільний злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, поєднаного з нанесенням тілесних ушкоджень, відносно ОСОБА_8 .
В подальшому, реалізуючи злочинний умисел у вказаний вище час та місці, неподалік домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, демонструючи зневажливе ставлення до існуючих норм поведінки і моральності в суспільному житті, правил співжиття та взаємної поваги, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з хуліганських мотивів, підійшли до ОСОБА_8 та безпричинно, поводячи себе нахабно та зухвало, умисно без попередження, повалили на землю ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , почали умисно наносити хаотичні удари ногами та кулаками по тулубу та в область голови ОСОБА_8 , який знаходився лежачи на землі. В цей час, на місце події прибули працівники поліції, які зупинили дану бійку та затримали ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , умисно заподіяли ОСОБА_8 , відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого виданої КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» тілесні ушкодження у вигляді поверхневої травми інших частин голови, забій, забій плеча та плечового поясу, відкрита рана волосистої частини голови.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
15 лютого 2024 року о 23 год. 10 хв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
16 лютого 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Вінниця, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- Протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.02.2024;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_8 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.02.2024;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.02.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 16.02.2024;
- Випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 5712 від 16.02.2024 з МКЛ ШМД;
- Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- Іншими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому діянні. Так, санкція ч. 2 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Крім того, враховуючи, що на теперішній час на території України діє воєнний стан через військову агресію російської федерації, деяка чисельність населення залишає територію України маючи намір уникнути загрози своєму життю та здоров'ю, а тому майже кожен день фіксується величезна кількість протиправного переходу державного кордону України. У зв'язку з цим пильність військовослужбовців Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення викликає занепокоєння, а враховуючи, що ОСОБА_4 , є мешканцем Вінницької області, яка межує з кордоном іншої держави, тому існує ймовірність того, що останній може залишити Україну та переховуватися у Придністровсько-Молдавській республіці, в якій на теперішній час діє політичний режим, що не надає достатніх підстав стверджувати про видачу Україні ОСОБА_4 , у разі його переховування у невизнаній державі.
Також, має місце ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів чи відмови від давання показів, крім того слід зауважити, що одним із свідків являється його знайома.
Наявність ризику «незаконний вплив на свідків» у викладеному мною контексті повністю співпадає з рішенням Європейського суду (Справа «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
У свою чергу, незаконний вплив на свідків у цьому провадженні відповідно до діючого кримінального законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про те, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний:
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Метою продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків.
Також при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, загрожує покарання у виді позбавлення волі;
ОСОБА_4 не являється інвалідом, відсутні тяжкі хвороби;
ОСОБА_4 самостійно не утримує недієздатних або обмежено дієздатних осіб, малолітніх дітей;
ОСОБА_4 є повнолітньою, дієздатною, працездатною особою, не похилого віку; Будь-які можливості для звільнення ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності або кримінального покарання на даній стадії кримінального провадження не встановлені.
При цьому, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Також, у своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого особою, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. При цьому, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.
При обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи вище викладене, застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім цілодобового домашнього арешту не зможе запобігти наведеним вище ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Під час досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2024 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, а саме до 14.04.2024.
Крім цього, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27.02.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на 60 днів, в межах строку досудового розслідування тобто до 16.04.2024
У зв'язку зі значною кількістю та тривалістю проведення слідчих дій, Керівником Вінницької окружної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 3 місяців тобто до 16.05.2024.
Таким чином, на даний час, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
За таких обставин, враховуючи те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку не зможе запобігти зазначеним вище ризикам, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав за обставин викладених у ньому, суду пояснив, що ризики, передбаченні ст. 177 КПК України по кримінальному провадженню не зменшилися, закінчити досудове розслідування не представляється за можливе, а тому необхідно продовжити строк дії обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування обов'язків до підозрюваного ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про продовження цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Зокрема те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, але разом із тим підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності за злочин у якому підозрюється, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому, вказані ризики до теперішнього часу не зменшилися та існують, а тому ОСОБА_4 слід продовжити строк цілодобового домашнього арешту.
Строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 16.05.2024, тому, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що встановленні в судовому засіданні ризики, є достатніми для переконання, про необхідність продовження застосування цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Слідчий суддя вважає термін продовження строку цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування є обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк цілодобового домашнього арешту, що полягає у цілодобовій забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на 30 (тридцять) днів, тобто до 16 травня 2024 року.
Строк дії ухвали слідчого судді визначити до 16 травня 2024 року.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватись від спілкування із особами, визначеними слідчим у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали суду для організації виконання направити начальнику ГУНП у Вінницькій області.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_13