Справа № 132/2526/25
Провадження №1-кп/132/438/25
Ухвала
Іменем України
23 вересня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
Прокурора Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури
Вінницької області ОСОБА_3 ,
Особи, стосовно якої передбачається
застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 ,
Законного представника ОСОБА_5 ,
Захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025020220000169 від 13.05.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лісова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Згідно клопотання прокурора про застосування примусового заходу медичного характеру відносно ОСОБА_4 , останній 11 травня 2025 року у вечірній час доби (більш точно в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе), ОСОБА_4 проходив біля недіючої залізничної колії перегону сполученням «ст. Калинівка-1 - ст. Турбів», що розташована поблизу с. Лісова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області, де виявив складові верхньої будови колії, зокрема, колійні підкладки та колійні костилі.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 р. № 26/2025 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15.01.2025р. № 4220-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, підійшов до вказаної залізничної колії та викрав складові частини верхньої будови колії, а саме: колійні підкладки типу Д-50 у кількості 20 шт. та колійні підкладки типу Д-43 у кількості 4 шт., які були від'єднанні від колії.
Вказані частини верхньої будови колії перебувають на балансі Виробничого підрозділу Вінницької дистанції колій регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», розташована за адресою: пров. Залізничний, 29, м. Вінниця. Відповідно до висновку експерта №1206/25-21 від 27.05.2025 ринкова вартість однієї старопридатної підкладки типу Д-50 складає 151,62 грн, ринкова вартість однієї старопридатної підкладки типу Д-43 складає 134,70 грн, всього Виробничому підрозділу Вінницької дистанції колій регіональна філія «Південно - Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», було заподіяно матеріальну шкоду, у розмірі 3571,20 грн.
Заволодівши чужим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, згідно клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, дії ОСОБА_4 кваліфіковані як вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У клопотанні прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 примусовий захід медичного характеру у виді - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, посилаючись на те, що ОСОБА_4 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, оскільки страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0).
В теперішній час ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), а тому за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Отже, ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної примусового лікування.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, так як згідно висновку судово-психіатричного експерта № 577 ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді примусового амбулаторного лікування.
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , в судовому засіданні вказав, що суть судового розгляду йому зрозуміла, вину у вчиненому визнав повністю, проти задоволення клопотання не заперечував, суду показав, що 11 травня 2025 року у вечірній час доби він проходив біля недіючої залізничної колії перегону сполученням «ст. Калинівка-1 - ст. Турбів», що розташована поблизу с. Лісова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області, де побачив, як біля залізничних колій лежали колійні підкладки та колійні костилі, які були від'єднанні від колії. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він викрав дані колійні підкладки та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд. Не заперечує щодо застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Захисник особи, стосовно якої розглядається клопотання, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 .
Законний представник ОСОБА_4 - мати ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, так як її син на даний час страждає на шизофренію через вживання наркотичних засобів.
Представник потерпілої юридичної особи АТ «Українська залізниця» - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, однак звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд кримінального провадження без її участі.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 577, в період часу до якого відноситься інкриміноване діяння, ОСОБА_4 страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0).
В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), а тому не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.
Частиною 2 ст. 19 КК України визначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Пунктом 1 ч.1 ст. 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За приписами, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 року, примусові заходи медичного характеру мають застосовуватись лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу у застосуванні до неї таких заходів. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру. Застосування заходів примусового заходу медичного характеру за рішенням суду може полягати лише в їх застосуванні, при цьому, суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Згідно п. 3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
При визначенні міри медичного характеру суд враховує не тільки характер психічного захворювання, а й рекомендації експертів про тип лікувального закладу, а також тяжкість вчиненого злочину.
З урахуванням вищевикладеного та думки учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_4 суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в стані неосудності, в момент скоєння правопорушення він страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0), яке потребує особливої уваги і лікування.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 577, ОСОБА_4 у теперішній час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового амбулаторного лікування. Тому суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Виходячи із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта № 1206/25-21 від 27.05.2025), які становлять 1696 гривень 32 копійки, суд вважає необхідним вирішити у відповідності до КПК України, а саме, компенсувати (віднести) за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2025 року на тимчасово вилучене майно, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 93, 94 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст.ст. 369-372, 511, 512, 513 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025020220000169 від 13.05.2025, відносно ОСОБА_4 за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , примусовий захід медичного характеру у виді примусового амбулаторного лікування.
Процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 1696 (одна тисяча шістсот дев'яносто шість) гривень 32 копійки - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 29.05.2025 року на тимчасово вилучене майно, а саме: на 26 підкладок та 35 костилів, які були вилучені в ході проведення огляду місця події 26.05.2025, - скасувати.
Речові докази по справі: 26 підкладок та 35 костилів, які були вилучені в ході проведення огляду місця події 26.05.2025, що поміщені до двох білих мішків, обв'язаних ниткою, опечатаних биркою із відповідними написами та підписами, які здано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області - передати за належністю їх власнику Виробничому підрозділу Вінницької дистанції колій регіональна філія «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», розташована за адресою: пров. Залізничний, 29, м. Вінниця.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДЯ ОСОБА_1