Справа № 132/322/25
Провадження №1-кп/132/309/25
Вирок
Іменем України
22 вересня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020220000461 від 14.12.2024, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Великий Остріжок Хмільницького району Вінницької області, українки, громадянки України, неодруженої, освіта середня, тимчасово не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ч. 115 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурорів Калинівського відділу
Хмільницької окружної прокуратури
Вінницької області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
13 грудня 2024 року близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 прийшли до місця проживання їх спільного знайомого ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у приміщені кімнати літньої кухні, ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спільно вживали алкогольні напої. Сп'янівши від випитого алкоголю, близько 22:00 години між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 виникла словесна суперечка через різні погляди останніх на суспільну ситуацію на території України. Висловлювання ОСОБА_9 щодо участі чоловіків у військових діях обурили ОСОБА_3 , у зв'язку з чим у неї виник раптовий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи раптовий умисел на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_3 взяла в руки коцюбу, яка знаходилась у вказаній кімнаті поблизу печі та нанесла нею декілька, не менше трьох, ударів в область обличчя ОСОБА_9 . Після нанесення ударів конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 продовжився.
Через це у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на заподіяння смерті ОСОБА_9 . Діючи умисно та цілеспрямовано, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заподіяння смерті шляхом нанесення тілесних ушкоджень у життєво важливий орган, ОСОБА_3 взяла до рук сокиру та з прикладанням значної сили нанесла не менше шести ударів в область голови ОСОБА_9 від чого останній впав на підлогу, втратив свідомість та перестав подавати ознаки життя.
Згідно висновку експерта № 168 від 22.01.2025, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлена відкрита черепно-мозкова травма: множинні забиті рани голови, крововилив в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні у вигляді геморагічного просякання в потиличній ділянці зліва та справа, забиття головного мозку локалізацією в лівій лобній долі та передньому полюсі лівої скроневої долі, субарахноїдальні крововиливи по зовнішній поверхні лобної долі зліва та на півкулях мозочка, крововилив в шлуночки мозку; множинні синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.
Відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.
Прокурор по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в обвинувальному акті кримінального провадження, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Враховуючи думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд вважає необхідним допитати в судовому засіданні обвинувачену ОСОБА_3 , потерпілу ОСОБА_8 , свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження письмові докази та документи, а також документи, що характеризують обвинувачену.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнала повністю за обставин вказаних в обвинувальному акті. Суду показала, що 13 грудня 2024 року близько 16 години 30 хвилин, вона разом з ОСОБА_9 прийшли до місця проживання їх спільного знайомого ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи у приміщені кімнати літньої кухні, ОСОБА_9 , вона та ОСОБА_10 спільно вживали алкогольні напої. Під час застілля між ОСОБА_9 , нею та ОСОБА_10 виникла словесна суперечка через різні погляди через війну в Україні. ОСОБА_9 накинувся на ОСОБА_10 , а вона хотіла розборонити їх, однак ОСОБА_9 взяв до рук сокиру та сказав, що заб'є їх. Після цього вона взяла до рук коцюбу, щоб вибити у ОСОБА_9 сокиру, та завдала останньому коцюбою в область обличчя не менше трьох ударів. Після цього конфлікт між нею та ОСОБА_9 продовжився, в ході якого вона забрала в нього сокиру, перевернула її для удару обухом, щоб не завдавати тяжких тілесних ушкоджень, які могли б призвести до смерті, і умисно вдарила обухом сокири в область голови ОСОБА_9 не менше шести разів. ОСОБА_10 під час цього вийшов на вулицю. Після нанесених ударів ОСОБА_9 впав на підлогу і втратив свідомість. Потім ОСОБА_10 зайшов до будинку і вони побачили, що ОСОБА_9 не подає ознак життя. Вона занепокоїлась та викликала поліцію і швидку. У вчиненому щиро розкаюється та просить її суворо не карати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що у неї з покійним сином ОСОБА_9 було неспокійне життя, він був хворий, постійно мав справи з поліцією, вживав наркотики. Обвинувачена ОСОБА_3 з її сином спів мешкали. 14.12.2024 від дільничного поліції вона дізналась, що її сина ОСОБА_9 було вбито. ОСОБА_3 вона не засуджує, так як у її сина були психічні розлади, у зв'язку із чим він постійно застосовував до ОСОБА_3 фізичне та психологічне насильство. Цивільний позов заявляти не бажає. Будь-яких претензій до обвинуваченої вона немає. На суворій мірі покарання не наполягає та просить застосувати до обвинуваченої найм'якішу міру покарання.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав суду показання, в яких зазначив, що 13 грудня 2024 року він перебував у себе в дома за адресою: АДРЕСА_2 . Близько 17:00 год. до нього додому в гості прийшла ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . В приміщені кімнати літньої кухні вони спільно вживали алкогольні напої. Під час застілля ОСОБА_9 поводив себе неадекватно та почав із ним сварку. В ході словесної суперечки ОСОБА_9 піднявся із-за столу та вдарив його рукою декілька разів по голові. Потім ОСОБА_9 намагався вдарити ОСОБА_3 , взявши при цьому до рук сокиру, однак ОСОБА_3 спочатку вдарила декілька разів ОСОБА_9 коцюбою по голові, а потім вихватила з рук сокиру та обухом вдарила ОСОБА_9 декілька разів по голові. В цей час він вийшов на вулицю, а коли повернувся, то ОСОБА_9 лежав на підлозі вже без ознак життя. Після цього вони визвали поліцію та швидку.
Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, визнала повністю, її винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, знайшла своє повне підтвердження дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами наданими прокурором, зокрема:
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.12.2024 за участі свідка ОСОБА_10 та понятих;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.12.2024 за участі підозрюваної ОСОБА_3 та понятих, а також флеш-накопичувачем із відеозаписами слідчого експерименту;
-рапортом інспектора-чергового ВП № Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 14.12.2024 ОСОБА_11 про отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення;
-заявою ОСОБА_10 про добровільне надання дозволу на проведення огляду його домогосподарства від 14.12.2024;
- протоколом огляду місця події від 14.12.2024, за адресою: АДРЕСА_2 , з доданими фото таблицями та флеш-накопичувачем до нього, в ході якого було вилучені речові докази по справі;
- постановою ВП № Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 14.12.2024 про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів, які було вилучено під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення від 14.12.2024 ;
- протоколом огляду трупа від 14.12.2024, під час якого судово-медичним експертом ДСУ ОСОБА_12 було оглянуто труп, який належить ОСОБА_9 , в ході якого було вилучено речові докази;
- ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17.12.2024 про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 16.12.2024 про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- висновком експерта № СЕ-19/102-24/26340-Д від 27.12.2024 Вінницького НДЕКЦ щодо проведення дактилоскопічного дослідження;
- висновком експерта № СЕ-19/102-24/26339-Д від 27.12.2024 Вінницького НДЕКЦ щодо проведення дактилоскопічного дослідження;
- висновком експерта № СЕ-19/102-24/26338-Д від 27.12.2024 Вінницького НДЕКЦ щодо проведення дактилоскопічного дослідження;
-висновком експерта № 223 від 15.01.2025 Калинівського відділення ДСУ «Вінницького ОБСМЕ» судово-медичного обстеження ОСОБА_3 ;
- висновком експерта № СЕ-19/102-25/1068-Д від 16.01.2025 Вінницького НДЕКЦ щодо проведення дактилоскопічного дослідження;
-висновком експерта № 33 від 06.01.2025 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 34 від 06.01.2025 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 32 від 06.01.2025 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 31 від 06.01.2025 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 1773, 1774 від 17.12.2024 відділення судово-медичної імунології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 168 від 22.01.2025 Калинівського відділення ДСУ «Вінницького ОБСМЕ» про проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 ;
-висновком експерта № 27 від 27.01.2025 Калинівського відділення ДСУ «Вінницького ОБСМЕ» про проведення додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 12024020220000461;
-висновком експерта № 11 від 17.12.2024 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
- висновком експерта № 12 від 17.12.2024 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 13 від 17.12.2024 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 24 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 25 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 26 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 45 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 46 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 47 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком експерта № 48 від 06.01.2025 відділення судово-медичної цитології відділу експертизи речових доказів ДСУ «Вінницького ОБСМЕ»;
-висновком судово-психіатричного експерта № 34 від 20.01.2025 Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», згідно якого ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до інкримінованого їй діяння не страждала на психічне захворювання, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; за своїм психологічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними; на даний час на психічні розлади не страждає (Z04.6), перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; не потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру ; на хронічний алкоголізм чи наркоманію не страждає, лікування від алкоголізму чи наркоманії не потребує.
Відповідно до ч.1 ст. 89 КК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вищеперераховані докази отримані у порядку, встановленому КПК України, мають відношення до даного кримінального провадження, а тому визнає їх допустимими.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, встановлених у обвинувальному акті доведена. При цьому суд вважає, що вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, яке полягає у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, які є взаємопов'язаними, повністю узгоджуються між собою та в своїй сукупності є достатніми для доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 та прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання, обвинуваченої та свідка, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, і судом встановлено, що вони є переконливими, логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують її покарання.
Згідно ст.50 КК України, рішення суду про призначення покарання з-поміж інших завдань повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Виходячи з положень ст. 65 КК України, а також роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, на досудовому розслідуванні не встановлені.
Разом із цим, суд враховує, що під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, надавала суду правдиві показання щодо обставин кримінального правопорушення, що на думку суду свідчить про наявність усвідомлення обвинуваченою суспільно небезпечних наслідків її діяння, і як наслідок, її розкаяння у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ч.1.п.1 ст. 66 КК України, визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , її щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
По даному кримінальному провадженню цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення:
судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» (висновок експерта № СЕ-19/102-24/26340-Д від 27.12.2024) становить 1989,75 грн;
судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» (висновок експерта № СЕ-19/102-24/26339-Д від 27.12.2024) становить 1989,75 грн;
судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» (висновок експерта СЕ-19/102-24/26338-Д від 27.12.2024) становить 1591,80 грн;
судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» (висновок експерта № СЕ-19/102-25/1068-Д від 27.12.2024) становить 1591,80 грн, а всього в загальній сумі 7163,10 грн, які суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При обрані виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за якого обвинувачена вчинила умисні дії, які потягли за собою настання смерті іншою людиною, дані про особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, думку потерпілої щодо призначення обвинуваченій не суворої міри покарання, обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання, а саме те, що вона щиро розкаялася у вчиненому кримінальному правопорушенні та вчинила кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням наведених обставин, суд вважає, що з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та призначенням покарання у виді позбавлення волі, що буде співмірним характеру вчиненого діяння, його небезпечності та даним про особу винної, а також необхідним і достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.
Під час досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16.12.2024 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 11.09.2025 строком на 60 днів, тобто до 09.11.2025, без визначення розміру застави.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що з урахуванням винесеного у справі вироку вона може спробувати сховатися від правосуддя з метою уникнення від покарання, суд вважає за необхідне до набуття вироком законної сили залишити раніше обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін.
Арешт, накладений відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 17.12.2024 на вилучене майно, згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити їй покарання у виді 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання засудженій ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 14.12.2024, тобто з моменту її затримання по день набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)» до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в загальній сумі 7163 (сім тисяч сто шістдесят три) гривні 10 копійок.
Арешт, накладений відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 17.12.2024 на вилучене майно у кримінальному проваджені за №12024020220000461, яке визнано речовими доказами, - скасувати.
Речові докази по справі: сокиру, з нашаруванням речовини бурого кольору (РБК), упаковану до паперових конвертів, скріплених клейкою стрічкою та опечатаних пломбами НПУ №NPU-1627514, 1627515; чашку, упаковану до паперового конверту НПУ, опечатаного пломбами НПУ №NPU-1627511, 1627512; дві скляні чарки, упаковані до паперового конверту НПУ, опечатаного пломбами НПУ №NPU-1627505, 1627506; дві пластикові пляшки, упаковані до спеціалізованого пакету НПУ №QHY0186381; металеву кочергу, зі слідами РБК, упаковану до паперового конверту НПУ, опечатаного пломбою НПУ №NPU-1627513; чотири недопалки, поміщені до паперового конверту НПУ СУ, опечатаного пломбою НПУ №NPU-1627510; жіночі спортивні штани сірого кольору зі слідами РБК, поміщені до паперового конверту, опечатаного пломбою НПУ №NPU-1646910; куртку червоного кольору зі слідами РБК, поміщену до картонної коробки, опечатаної пломбою НПУ №NPU-1646908; футболку рожевого кольору зі слідами РБК, поміщену до паперового конверту НПУ, опечатаного пломбою НПУ №NPU-1646909; куртку зеленого кольору, просякнуту РБК, жилетку червоного кольору, светр в?язаний сірого кольору, футболку захисного кольору, штани спортивного типу чорного кольору, труси бавовняні сімейного типу чорного кольору, шкарпетки чорні махрові, які було здано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, - після набрання вироком законної сили знищити.
Вирок може бути оскарженим до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
СУДДЯ ОСОБА_1