Справа № 619/378/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1007/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Колабораційна діяльність
25 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 31 січня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 06 липня 2022 року до ЄРДР за №22022220000002250, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхньодніпровський Дорогобужського району Смоленської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 31 січня 2025 року ОСОБА_8 засуджено за ч.5 ст.111-1 КК України до покарання у виді позбавлення воіл на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади в органах державної влади та/або місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, в тому числі посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 15 років, з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.
Ухвалено рішення щодо долі речових доказів.
Згідно з вироком суду, 24 лютого 2022 року указом Президента України 64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, введено воєнний стан. Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, тобто після 24 лютого 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, представниками збройних сил та інших державних органів рф створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема на території Харківського району Харківської області створено тимчасову цивільну адміністрацію Харківського району Харківської області.
Так, після незаконного вторгнення на територію України збройних сил рф, тобто після 24 лютого 2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, у громадянина України ОСОБА_8 виник прямий умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
У подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи на території смт Козача Лопань, Дергачівської територіальної громади Харківського району Харківської області, після 24 лютого 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи в період воєнного стану, умисно, добровільно надав згоду представникам окупаційної адміністрації рф на призначення його на посаду заступника голови тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області по економіці та фінансам, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території смт Козача Лопань Дергачівської територіальної громади Харківського району Харківської області.
У період часу з березня 2022 року по вересень 2022 року, більш точну дату та час встановити під час досудового розслідування не надалось можливим, ОСОБА_8 добровільно зайняв посаду заступника голови тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області по економіці та фінансам у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора - в тимчасовій цивільній адміністрації Харківського району Харківської області, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функції, а саме здійснював організацію продажу зерна та палива місцевому населенню, видачі гуманітарної допомоги, нагляд та контроль за переміщенням громадян України по тимчасово окупованій території Харківського району Харківської області, зокрема смт Козача Лопань, та виїздом за її межі, переміщення транспортних засобів по тимчасово Окупованій території Харківського району Харківської області, видаючи відповідні перепустки та дозволи.
Однак, 10 вересня 2022 року протиправна діяльність ОСОБА_8 , пов'язана із реалізацією вищевказаного кримінального протиправного умислу була викрита та припинена у зв'язку з деокупацією населеного пункту смт Козача Лопань Харківського району Харківської області.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_8 та ухвалити новий вирок, яким закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноті судового розгляду.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що надані стороною обвинувачення докази, не є безсумнівними та беззаперечними доказами скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не були особисто знайомі з ОСОБА_8 , жодного разу не спілкувалися з ним особисто та всі відомості, надані ними щодо перебування останнього на посаді заступника голови тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області по економіці та фінансам, їм стали відомі зі слів третіх осіб, які не є свідками і не допитувались в даному кримінальному провадженні; вони бачили ОСОБА_8 у приміщенні сільської ради, коли самі там перебували, але і він міг там перебувати у особистих справах.
Також зазначає, що не можуть слугувати прямими доказами відомості, що містяться в протоках пред'явлення особи для впізнання свідками: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які впізнали на фотознімку ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань».
Окрім цього, зазначає, що показання свідка ОСОБА_19 лише можуть довести, що ОСОБА_20 здійснював певну господарську діяльність, а не виконував адміністративно-розпорядчі функції представника окупаційної влади.
Крім того, вказує на те, що суд необґрунтовано послався в своєму рішенні на документи, в яких міститься підпис ОСОБА_8 , оскільки прокурором не було доведено, яким чином було встановлено, що документи містять підпис саме ОСОБА_8 . Почеркознавчої експертизи цих документів не проводилось, вільних зразків підпису у ОСОБА_8 не відбиралось.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 грудня 2023 року у справі № 619/2280/23 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002250 від 06 липня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до ухвали суду від 06 лютого 2024 року, за клопотанням прокурора постановлено здійснювати судове провадження на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 22022220000002250 від 06 липня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України у спеціальному судовому провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
У зв'язку з наведеним, судом апеляційної інстанції виклики обвинуваченого ОСОБА_8 були здійсненні в порядку ст.323 КПК України, а саме шляхом офіційних публікацій судових повісток на сайті Харківського апеляційного суду та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр»).
У справі «Sanaderv. Croatia» (рішення від 12 лютого 2015 року, заява № 66408/12) Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження, яке відбувається за відсутності обвинуваченого, саме по собі не є несумісним із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і ця норма буде порушена лише коли особа, засуджена заочно, згодом не зможе отримати від суду новий розгляд по суті обвинувачення, якщо не було однозначно встановлено, що вона відмовилася від свого права з'явитися і захищати себе або що він мав намір уникнути суду.
Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювався за відсутності обвинуваченого (inabsentia) ОСОБА_8 , який показань до судів першої та апеляційної інстанцій не надав, будь-яких клопотань від останнього на адресу суду апеляційної інстанції також не надходило.
Кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника ОСОБА_7 , участь якої була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській та Луганській областях.
Захисник ОСОБА_7 , яка представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_8 , у судовому засіданні не заперечувала щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав необґрунтованою апеляційну скаргу захисника та просив залишити її без задоволення, оскільки вина обвинуваченого повністю підтверджується наявними та дослідженими судом доказами.
Захисник в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, зваживши на доводи прокурора, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає за таких підстав.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірним і допустимими, а також взаємодоповнюючими та, при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об'єктивну оцінку доказам, а саме:
- показанням свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив про те, що під час окупації селища Козача Лопавнь у 2022 році ОСОБА_8 займав посаду заступника голови тимчасово окупаційної влади, потім керував селищною радою. Він виписував тимчасові перепустки для можливості пересування між сусідніми селами. Він також звертався з цього приводу до ОСОБА_8 . Вони організували евакуацію для бажаючих виїхати на територію рф. Він працював у будівлі селищної ради в кабінеті селищного голови, ходив у бронежилеті, носив рацію, на одязі була позначка «Z». Під час окупації він був 5 разів в селищній раді і завжди там бачив ОСОБА_8 .
На 9 травня був організований мітинг і ОСОБА_8 , виступаючи на ньому, говорив про «рускій мір та що, все буде хорошо». Співробітники селищної ради отримували заробітну плату російськими рублями. У обвинуваченого було прізвисько «сосиска» і він його так і знав весь час, а під час окупації дізнався його прізвище.
У ніч з 10 на 11 вересня 2022 року ОСОБА_21 виїхав разом з військовими рф. Під час окупації було постановлено, що чоловіки до 60 років виїхати не можуть, але ОСОБА_8 за винагороду організовував виїзд таким чоловікам і тільки на територію рф, на територію України взагалі виїхати можливості не було. ОСОБА_21 з ОСОБА_22 брали плату за можливість виїхати чоловікам доларами, машинами і так збагачувалися. До війни ОСОБА_21 ніде не працював, нелегально займався прийомом металу. ОСОБА_8 добровільно зайняв цю посаду, ніхто його не примушував. Після того, як ОСОБА_22 перевели - ОСОБА_21 керував у селищі особисто і нікого не боявся;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , наданими в судовому засідання про те, що він працював у пожежній охороні. Під час окупації бачив ОСОБА_8 , який відкрив магазин, привозив туди товар. ОСОБА_8 працював у будівлі селищної ради, збирав списки на виїзд людей і за гроші дозволяв виїзд чоловікам. Бачив ОСОБА_8 з військовими рф у зеленій формі з позначкою «Z» без погонів. Усім, хто співпрацював з військовими - видали форму. ОСОБА_8 сидів у будівлі селищної ради і відповідав за господарські справи. Під час деокупації він з братом утік в Бєлгород;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 він знає як «сосиску» - мешканця селища Козача Лопань. Під час окупації бачив його два рази: приїжджав двічі разом з військовими рф після прильоту снаряду у його будинок;
- показаннями свідка ОСОБА_19 , яка в судовому засіданні пояснила, що до окупації вона ОСОБА_8 не знала, а під час окупації вона у нього вдома купувала пальне. Потім у квітні-травні 2022 року він почав працювати у будівлі селищної ради, а потім обійняв посаду заступника голови тимчасово окупованої території десь з червня місяця. На початку війни він відкрив магазин, у якому були і російській і українські товари. З середини червня головою був ОСОБА_8 , він організовував і контролював виїзд людей з селища. Вона особисто зверталася до ОСОБА_8 з приводу виїзду до сестри у с. Цупівка і він виписував їй перепустку. Бачила на дверях його кабінету на першому поверсі будівлі надруковану табличку «заступник начальника Харківської області ОСОБА_8 ». У приміщені селищної ради були військові, фсб. Люди говорили, що ОСОБА_8 контролював вивіз зерна, риби зі ставків. Обвинувачений одягав російську військову форму пятнисту і бронежилет. Він їздив у Куп'янськ разом з ОСОБА_23 , яка займала посаду по соцзахисту.
11.09.2022 сусіди повідомили, що будівля селищної ради пуста, в ній все перевернуто. ОСОБА_8 разом з військовими рф виїхав і з того часу його ніхто не бачив. Люди по селищу говорили, що за участі ОСОБА_8 обкрадали заможні будинки. Він все робив добровільно, сидів один в кабінеті, примусу ніякого не було. У ОСОБА_8 був список всіх бажаючих виїхати і він маркером різними кольорами позначав кому дозволений виїзд і на скутері приїжджали до людей і повідомляли, що виїзд дозволено;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 знала як мешканця селища на прізвисько «сосиска». Під час окупації він був власником єдиного в селищі магазину та завідував питанням щодо виїзду людей, працював у будівлі сільради і вирішував кого випускати з селища, а кого ні. Він вільно пересувався на машині, тоді як мешканцям це було заборонено.
Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду письмовими доказами:
- відомостями рапорту заступника начальника відділу УКР ГУНП в Харківській області з доданою фототаблицею, на якій зображений ОСОБА_8 , що приймає участь у військових тренувальних заходах, одягнений у військову форму рф з шевроном у вигляді літери «Z» та флагу рф, з вогнепальною зброєю в руках (т.1 а.с. 31-38);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2023, під час якого свідок ОСОБА_13 впізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 55-56);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2023, під час якого свідок ОСОБА_14 впізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 63-65);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2023, під час якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку № 2 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 72-74);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.05.2023, під час якого свідок ОСОБА_9 впізнав на фотознімку № 1 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 79-81);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2023, під час якого свідок ОСОБА_15 впізнала на фотознімку № 1 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 102-104);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2023, під час якого свідок ОСОБА_16 впізнав на фотознімку № 1 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 110-112);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023, під час якого свідок ОСОБА_11 впізнав на фотознімку № 3 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 119-121);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023, під час якого свідок ОСОБА_17 впізнав на фотознімку № 2 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 128-130);
- відомостями протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2023, під час якого свідок ОСОБА_18 впізнала на фотознімку № 1 ОСОБА_8 , як особу, яка була «заступником голови окупаційної адміністрації смт Козача Лопань» (т.1 а.с. 137-139);
- документами з назвою «Тарификационный список ВГА Харьковского района Харьковской области на июль 2022 года» та «Тарификационный список ВГА Харьковского района Харьковской области на август 2022 года», де містяться відомості та підпис ОСОБА_8 як заступника голови ВГА по економіці та фінансам, з зазначенням розміру посадового окладу 140000,00 рублів, об'єму роботи по даній посаді та фонд заробітної плати (т. 1 а.с. 153-161);
- документом з назвою «Штатная структура ВГА Харьковсокого району Харьковской области на август 2022г.», підписаним ОСОБА_8 як заступником голови ВГА по економіці та фінансам (т. 1 а.с. 162-163);
- відомостями протоколу огляду сторінок в електронній інформаційній системі з доданими скріншотами, до яких наявний вільний доступ від 20.09.2023, з яких убачається активна участь ОСОБА_8 , яка позиціонувалась як позитивна, висвітлювалася на медіа-ресурсах незаконних органів влади. Під час огляду сторінок встановлена особа зовні схожа на ОСОБА_8 , який займається навчанням із військово-медичної тактичної та бойової підготовки з предметами у руках схожими на автомати системи Калашникова різних модифікацій у камуфльованому одязі з шевроном «Z» на грудній частині бронежилета (за ознаками військових формувань РФ) (т. 1 а.с. 165-183);
- відомостями копії протоколу огляду місця події від 17.09.2022, під час якого вилучено, в т.ч. перепустку № 168 на ім'я ОСОБА_24 (т. 1 а.с. 227-235);
- перепусткою на пересування смт Козача Лопань № 168 на ім'я ОСОБА_24 на період дії з 28.07.2020 по 27.08.2022, підписаною ОСОБА_8 , як заступником голови адміністрації ( т. 1 а.с. 221);
- відомостями копії протоколу огляду місця події від 19.09.2022, під час якого вилучено, в т.ч. перепустку № 625 на ім'я ОСОБА_25 (т. 1 а.с. 240-246);
- копією перепустки на пересування смт Козача Лопань № 625 на ім'я ОСОБА_25 на період дії з 06.09.2022 по 05.10.2022, підписаною помічником голови адміністрації ОСОБА_8 ( т. 1 а.с. 226).
Таким чином, суд першої інстанції дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.
Доводи сторони захисту про недоведеність причетності ОСОБА_8 до вчинення злочину, оскільки не доведено, що документи, на які послався суд в своєму рішенні, містять підпис саме ОСОБА_8 , а також доводи захисника про те, що надані докази сторони обвинувачення не є безсумнівними та беззаперечними доказами скоєння ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не були особисто знайомі з ОСОБА_8 , жодного разу не спілкувалися з ним особисто, є безпідставними, виходячи з наступного.
Так, як убачається з пояснень наданих в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_19 та ОСОБА_12 , які зазначали про те, що під час окупації селища Козача Лопань у 2022 році ОСОБА_8 займав посаду заступника голови тимчасово окупаційної влади, потім керував селищною радою. Він особисто виписував тимчасові перепустки для можливості пересування між сусідніми селами.
Поряд з цим, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , зазначили, що вони особисто звертались до ОСОБА_8 з приводу виїзду та він безпосередньо виписував їм перепустки. Свідок ОСОБА_19 пояснила, що до окупації вона ОСОБА_8 не знала, а вже під час окупації вона у нього вдома купувала пальне.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_8 доведена поза розумним сумнівом, та дослідженими судом першої інстанції доказами підтверджується, що саме ОСОБА_8 добровільно зайняв посаду заступника голови тимчасової цивільної адміністрації Харківського району Харківської області по економіці та фінансам у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора - в тимчасовій цивільній адміністрації Харківського району Харківської області, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функції, а саме здійснював організацію продажу зерна та палива місцевому населенню, видачі гуманітарної допомоги, нагляд та контроль за переміщенням громадян України по тимчасово окупованій території Харківського району Харківської області, зокрема смт Козача Лопань, та виїздом за її межі, переміщення транспортних засобів по тимчасово купованій території Харківського району Харківської області, видаючи відповідні перепустки та дозволи.
Враховуючи викладене, порушень вимог ст.290 КПК України колегією суддів не встановлено, а тому суд обґрунтовано взяв до уваги та поклав в основу вироку ті докази, які були відкриті сторонам та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (inabsentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинувачених повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження, колегія суддів, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням загальних засад кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.
Так, колегія суддів звертає увагу, що захисник належним чином приймав активну участь у реалізації права на захист обвинуваченого як під час досудового розслідування, так й в ході судового розгляду в суді першої інстанції: заявляв клопотання, брав участь у дослідженні доказів, з достатньою наполегливістю відстоював обрану позицію та спосіб захисту, в судових дебатах висловив своє міркування щодо доведеності обвинувачення з відповідною аргументацією.
А тому колегія суддів вважає що у даному кримінальному провадженню, яке здійснювалося за спеціальною процедурою (inabsentia), було дотримано як сторонами провадження так й судом процесуальних та конституційних прав обвинуваченого, що не заперечувалось сторонами під час апеляційного розгляду .
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.94 КПК України, критерію «поза розумним сумнівом» оцінив усі наявні докази, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину та цілком вірно кваліфікував його дії саме за ч.5 ст.111-1 КК України - як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Отже доводи захисника в апеляційній скарзі про недоведеність вини обвинуваченого та відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України не є слушними і не підлягають задоволенню.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 753/14148/21 (провадження № 51-6134 км 23).
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено в межах санкції та правил закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, вирок суду щодо ОСОБА_8 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його скасування, як на тому наполягає захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 31 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4