печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54923/23-к
10 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні №12023100060001972, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння,
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв'язку з декриміналізацією закону. Зазначив, що заходи забезпечення у кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід не обирався, процесуальні витрати відсутні, речові докази у вигляді дисків в подальшому разом з матеріалами кримінального провадження будуть скеровані для вирішення питання щодо можливого притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора, надав згоду на закриття кримінального провадження з заявленої прокурором підстави. Вказав, що викрадав тільки продукти харчування у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та просив врахувати, що він має на утриманні неповнолітніх дітей, а сума кожної з крадіжок є невеликою.
Представник потерпілого ТОВ «Альвар» - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення представника потерпілого про місце, дату та час проведення судового розгляду, неповідомлення ним про причини неприбуття та ненаправлення заяви про відкладення розгляду, визнано можливим розглянути заявлене клопотання у відсутність представника потерпілого.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених в умовах воєнного стану, які мали місце 15.08.2023, 16.08.2023, 18.08.2023, 21.08.2023, 23.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 02.09.2023, 05.09.2023, 06.09.2023, 07.09.2023, 09.09.2023, 11.09.2023, 13.09.2023, 20.09.2023 та 22.09.2023.
На час вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 діянь, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2 684 грн., відтак податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1 342 грн. (2 684 грн х 50%).
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), водночас нормами КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2023 році, на час вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268 грн. 40 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 268 грн. 40 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_4 діяння, таємне викрадення чужого майна вартістю понад 268 грн. 40 коп. кваліфікувалось за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючої ознаки вчинення крадіжки в умовах воєнного стану - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
В той же час, 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, відтак за ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначено положеннями ст. 4 КК України. Зокрема, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Частиною 6 ст. 3 КК України, визначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становила 2 684 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчинених ОСОБА_4 діянь, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта становить 315 грн. 97 коп. за епізодом від 15.08.2023; 367 грн. 33 коп. за епізодом від 16.08.2023; 411 грн. 87 коп. за епізодом від 18.08.2023; 348 грн. 06 коп. за епізодом від 21.08.2023; 729 грн. 18 коп. за епізодом від 23.08.2023; 301 грн. 68 коп. за епізодом від 31.08.2023; 292 грн. 46 коп. за епізодом від 01.09.2023; 474 грн. 34 коп. за епізодом від 02.09.2023; 389 грн. 21 коп. за епізодом від 05.09.2023; 387 грн. 40 коп. за епізодом від 06.09.2023; 456 грн. 83 коп. за епізодом від 07.09.2023; 303 грн. 97 коп. за епізодом від 09.09.2023; 296 грн. 15 коп. за епізодом від 11.09.2023; 610 грн. 75 коп. за епізодом від 13.09.2023; 332 грн. 24 коп. за епізодом від 20.09.2023; 583 грн. 15 коп. за епізодом від 22.09.2023. Кожний епізод протиправної діяльності органом досудового розслідування кваліфіковано окремо. Тобто сума викраденого майна за кожною крадіжкою, в якій обвинувачується ОСОБА_4 (16 протиправних діянь), щоразу не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2 684 грн.
Оскільки згідно обвинувального акта вартість майна, викрадення якого інкриміновано ОСОБА_4 , щоразу становила суму, меншу за 2 684 грн., то вказані дії ОСОБА_4 як окремі протиправні діяння підпадають під регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини констатує, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання ухвалою суду законної сили - відсутні, та відповідних клопотань прокурором не заявлено.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, ст. ст. 284-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Кримінальне провадження №12023100060001972, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 до набрання ухвалою законної сили - не застосовувати.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1