печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29658/24-к
04 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024100060000938, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта немає.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв'язку з декриміналізацією закону. Зазначила, що органом досудового розслідування кваліфіковано дії обвинуваченого, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, як окремі злочини за кожним злочинним діянням. В іншій частині не заперечувала проти призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та вказав, що повністю відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, крім того, відшкодував моральну шкоду.
Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечила, зазначивши, що сторона обвинувачення має намір змінити обвинувачення ОСОБА_5 під час судового розгляду.
Інших клопотань сторонами в підготовчому судовому засіданні не заявлено.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення потерпілого про місце, дату та час проведення підготовчого судового розгляду, неповідомлення ним про причини неприбуття та ненаправлення заяви про відкладення, визнано можливим провести підготовче судове засідання та розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 без участі потерпілого.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні умисних дій, які виразились у викраденні, привласненні офіційного документу, з корисливих мотивів, та в таємних викраденнях чужого майна (крадіжках), вчинених в умовах воєнного стану, на загальну суму 25 873 грн. 97 коп., які (крадіжки) мали місце 22.03.2024 - на суму 18 321 грн. 57 коп. 469 грн. 80 коп. (два злочинних діяння), 24.03.2024 - 345 грн. 60 коп., 25.03.2024 - 454 грн. 92 коп., 481 грн. 10 коп. (два злочинних діяння), 26.03.2024 - 421 грн. 50 коп., 481 грн. 43 коп., 464 грн. 40 коп., 447 грн. 92 коп. (чотири злочинних діяння), 27.03.2024 - 411 грн. 60 коп., 28.03.2024 - 489 грн., 29.03.2024 - 452 грн. 30 коп., 437 грн. 41 коп., 471 грн. 42 коп., 423 грн. 80 коп. (чотири злочинних діяння), 30.03.2024 - 327 грн., 487 грн., 486 грн. 20 коп. (три злочинних діяння).
Всього - 18 злочинних діянь, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
На час вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 встановлено в сумі 3 028 грн., відтак податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1 519 грн. (3 028 грн. х 50%).
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), водночас нормами КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2024 році, на час вчинення інкримінованих ОСОБА_5 крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 303 грн. 80 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 303 грн. 80 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_5 діяння, таємне викрадення чужого майна вартістю понад 303 грн. 80 коп., кваліфікувалось за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючої ознаки вчинення крадіжки в умовах воєнного стану - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
В той же час, 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, відтак за ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначено положеннями ст. 4 КК України. Зокрема, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Частиною 6 ст. 3 КК України, визначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2024 році становила 1 519 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність деяких вчинених ОСОБА_5 діянь, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта становить:
-22.03.2024 - 469 грн. 80 коп.;
-24.03.2024 - 345 грн. 60 коп.;
-25.03.2024 - 454 грн. 92 коп., 481 грн. 10 коп. (два злочинних діяння);
-26.03.2024 - 421 грн. 50 коп., 481 грн. 43 коп., 464 грн. 40 коп., 447 грн. 92 коп. (чотири злочинних діяння);
-27.03.2024 - 411 грн. 60 коп.;
-28.03.2024 - 489 грн.;
-29.03.2024 - 452 грн. 30 коп., 437 грн. 41 коп., 471 грн. 42 коп., 423 грн. 80 коп. (чотири злочинних діяння);
-30.03.2024 - 327 грн., 487 грн., 486 грн. 20 коп. (три злочинних діяння).
Сума викраденого майна за кожною вищевказаною вчиненою ОСОБА_5 крадіжкою щоразу не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3 028 грн.
Оскільки згідно обвинувального акта вищевказана вартість майна, викрадення якого інкриміновано ОСОБА_5 , щоразу становила суму, меншу за 3 028 грн., то вказані дії ОСОБА_5 підпадають під регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з тим, вищевказані положення не застосовується до факту інкримінування ОСОБА_5 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, 22.03.2024 на суму 18 321 грн. 57 коп., оскільки вказана сума перевищує два неоподатковані мінімуми доходів громадян та не стосуються факту інкримінування йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини констатує, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, його захисника - адвоката ОСОБА_4 , яка заявила таке клопотання, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за фактами вчинення крадіжок 22.03.2024 на суму 469 грн. 80 коп., 24.03.2024 на суму 345 грн. 60 коп., 25.03.2024 на суми 454 грн. 92 коп., 481 грн. 10 коп. (два злочинних діяння), 26.03.2024 на суми 421 грн. 50 коп., 481 грн. 43 коп., 464 грн. 40 коп., 447 грн. 92 коп. (чотири злочинних діяння), 27.03.2024 на суму 411 грн. 60 коп., 28.03.2024 на суму 489 грн., 29.03.2024 на суми 452 грн. 30 коп., 437 грн. 41 коп., 471 грн. 42 коп., 423 грн. 80 коп. (чотири злочинних діяння) та 30.03.2024 на суми 327 грн., 487 грн., 486 грн. 20 коп. (три злочинних діяння), підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заперечення прокурора вказаних висновків суду не спростовують, оскільки згідно врученого ОСОБА_5 обвинувального акта кожен випадок зняття готівкових коштів із картки потерпілого кваліфіковано стороною обвинувачення як окремий епізод протиправної діяльності. Суд, здійснюючи судове провадження, і в тому числі вирішуючи клопотання сторони захисту про закриття провадження, розглядає справу виключно в межах та в контексті того обвинувачення, що пред'явлене особі, а не того обвинувачення, яке мав намір пред'явити прокурор чи має намір пред'явити в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо призначення провадження до судового розгляду в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 357 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України (за епізодом від 22.03.2024), суд виходить з наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстав для закриття кримінального провадження в цілому, окрім як за вищевказаними злочинними діяннями, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, відтак підстав для його повернення прокурору немає, відповідних клопотань сторонами не заявлено.
З вказаних мотивів суд надходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.
На стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні запобіжні заходи до ОСОБА_5 не застосовувались та відповідних клопотань в підготовчому судовому засіданні прокурором не заявлено, відтак підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу на час судового розгляду відсутні.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, ст. ст. 284-288, 314-316, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження в частині епізодів, кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити частково.
Кримінальне провадження №12024100060000938, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: 22.03.2024 на суму 469 грн. 80 коп., 24.03.2024 на суму 345 грн. 60 коп., 25.03.2024 на суми 454 грн. 92 коп., 481 грн. 10 коп. (два злочинних діяння), 26.03.2024 на суми 421 грн. 50 коп., 481 грн. 43 коп., 464 грн. 40 коп., 447 грн. 92 коп. (чотири злочинних діяння), 27.03.2024 на суму 411 грн. 60 коп., 28.03.2024 на суму 489 грн., 29.03.2024 на суми 452 грн. 30 коп., 437 грн. 41 коп., 471 грн. 42 коп., 423 грн. 80 коп. (чотири злочинних діяння) та 30.03.2024 на суми 327 грн., 487 грн., 486 грн. 20 коп. (три злочинних діяння), закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12024100060000938, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника та повідомленням потерпілого на 12 лютого 2025 року о 12-10 год.
Судовий розгляд здійснювати одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 .
На час судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувати.
Ухвала в частині закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1