ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20686/19
провадження № 1-кп/753/283/25
"24" вересня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7
у судовому засіданні в залі суду в м. Києві у об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 1201910002004200 від 05.06.2019 та № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
Історія судового провадження
Провадження стосовно ОСОБА_7 № 1201910002004200 від 05.06.2019
До Дарницького районного суду м. Києва 29 жовтня 2019 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 1201910002004200 від 05.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 жовтня 2019 року, відповідно до положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду цього кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_8 .
Провадження стосовно ОСОБА_6 за № 12019100020007430 від 10.10.2019
До Дарницького районного суду м. Києва 16 жовтня 2019 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2019 року, відповідно до положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду цього кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_9 .
23 грудня 2019 року суддя ОСОБА_9 повернула обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його не відповідністю вимогам КПК України.
21 травня 2020 року ухвалою Київського апеляційного суду апеляційні вимоги прокурора були задоволені, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 грудня 2019 скасовано, а матеріали направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10 червня 2020 року матеріали кримінального провадження були передані раніше визначеному складу суду, судді ОСОБА_9
18 червня 2020 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_9 від розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2020 року, відповідно до положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду цього кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_10 .
19 січня 2021 року суддя ОСОБА_10 повернув обвинувальний акт прокурору у зв'язку з його не відповідністю вимогам КПК України, що не оскаржувалось стороною обвинувачення.
27 травня 2021 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов новий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2021 року, відповідно до положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду цього кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року були об'єднані в одне судове провадження матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, з матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020004200 від 05.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України. Єдиному провадженню присвоєно номер № 753/20686/19.
Після об'єднання вказаних кримінальних проваджень були допитані свідки сторони обвинувачення, представник потерпілого, дослідженні всі письмові докази сторони обвинувачення.
Попередньо, через канцелярію суду від адвоката ОСОБА_5 - захисника ОСОБА_7 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020004200 від 05.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Також адвокатом ОСОБА_4 - захисником ОСОБА_6 було подане клопотання про закриття кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зміст клопотань сторони захисту
Вимоги клопотання захисника ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що 14 серпня 2019 року його підзахисній ОСОБА_7 , було повідомлено про підозру, відтак відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування мало бути завершене протягом двох місяців, тобто до 14 жовтня 2019 року включно. Водночас повідомлення про завершення досудового розслідування, складене 10 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , було отримане нею лише 15 жовтня 2019 року разом із захисником, що підтверджується відповідними рукописними заявами обох, тобто вже поза межами строку досудового розслідування.
Як вважав захисник, оскільки інкриміновані ОСОБА_7 правопорушення не відносяться до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи, підстав для застосування винятків, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК України, немає.
Відтак провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вимоги клопотання захисника ОСОБА_4
Захисник ОСОБА_4 просив суд закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 , посилаючись на те, що після завершення досудового розслідування та затвердження обвинувального акта прокурором, останній був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України. На думку захисника, таке порушення процесуальних строків є безумовною підставою для закриття провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позиції учасників судового провадження щодо заявлених клопотань
Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання в повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала клопотання захисника та просила його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлені клопотання, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 під час судового засідання зазначав, що клопотання сторони захисту є безпідставними, необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
Нормативне регулювання і висновки Верховного Суду, якими суд керувався
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи, й зокрема, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно з частинами 2, 5 статті 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Частиною 1 статті 219 КПК України (в редакції чинній на серпень-жовтень 2019 року) визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому частиною 2 статті 219 КПК України (в редакції чинній на серпень-жовтень 2019 року) визначені диференційовані залежно від тяжкості злочину строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до дня повідомлення особі про підозру, а частиною 3 статті 219 КПК України - з дня повідомлення особі про підозру до закінчення досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити, зокрема, підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений на адресу суду. При цьому направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, як зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 543/1309/19, положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов'язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
Таким чином, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 .
Як встановлено судом, у кримінальному провадженні № 1201910002004200 від 05.06.2019 ОСОБА_7 було повідомлено про підозру 14 серпня 2019 року.
Отже, відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування мало бути завершене протягом двох місяців, тобто до 23 год. 59 хв. 14 жовтня 2019 року включно.
Далі суд з'ясував, що повідомлення про завершення досудового розслідування було складене прокурором 10 жовтня 2019 року, водночас відомості про його отримання або вручення підозрюваній ОСОБА_7 відсутні.
Суд враховує, шо повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в контексті ст. 290 КПК України є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений (постанова ККС ВС від 27 липня 2022 року у справі № 761/19898/20).
Як вбачається з долученої прокурором експрес-накладної (арк.к.п. 206д, т. 4), відправлення ОСОБА_7 здійснене 11 жовтня 2019 року.
Водночас надана прокурором накладна на підтвердження дати відправлення повідомлення підозрюваній про надання доступу до матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оскільки на ній відсутній відбиток календарного штемпеля, який би підтверджував контроль за маршрутом та часом перебування його в дорозі. Аналогічної позиції дотримується і Касаційний кримінальний суд (постанова ККС ВС від 02 липня 2025 року у справі № 199/4716/24).
Правова позиція Верховного Суду з цього питання викладена також у постанові від 21 лютого 2023 року, у справі № 676/6434/21, у якій суд погодився з висновком суду першої інстанції, що надана прокурором квитанція АТ «Укрпошта» від 15 вересня 2021 року про відправлення адвокату рекомендованого листа не свідчить про направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів справи захиснику, оскільки відсутній опис вкладення рекомендованого листа, а також немає підтвердження вручення його адресату або повернення відправнику.
Таким чином, у матеріалах провадження відсутні відомості про належне повідомлення підозрюваної ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування до 14 жовтня 2019 року.
Крім цього, матеріали не містять тих відомостей, на які звертав увагу Верховний Суд у своїх рішеннях, а саме опису вкладення, відомостей про маршрут поштового відправлення та тривалість перебування його в дорозі, підтвердження вручення адресату або повернення відправнику тощо.
Відсутність зазначених даних виключає можливість визнання належним повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у межах установленого законом строку.
При цьому матеріали провадження свідчать, що підозрювана ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_5 , який взагалі не отримав відповідних повідомлень у встановлений строк, фактично обоє ознайомилися з повідомленням про завершення досудового розслідування лише 15 жовтня 2019 року, тобто вже поза межами двомісячного строку (арк. к.п. 206г, т. 4).
Відповідно як ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, так і подальше направлення обвинувального акта до суду відбулося після спливу строків досудового розслідування.
Адже обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 був складений 24 жовтня 2019 року, який 25 жовтня 2019 року прокурор направив до Дарницького районного суду м. Києва для розгляду по суті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Отже, направлення 25 жовтня 2019 року до суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 відбулося поза межами строку досудового розслідування.
Суд також вважає за необхідне також зазначити, що розгляд цього клопотання сторони захисту тривалий час не був можливий у зв'язку з постійною зміною прокурорів.
Водночас навіть за цей проміжок часу жоден із прокурорів, окрім наведених матеріалів, не надав до суду будь-яких належних відомостей, які могли б спростувати доводи сторони захисту.
Враховуючи, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, то суд погоджується з доводами сторони захисту про те, що складання (прийняття процесуального рішення) та скерування (вчинення процесуальної дії) до суду обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні відбулось поза межами строку досудового розслідування, що прямо суперечить КПК України.
За таких обставин, клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Суд не вважає за необхідне надавати оцінку доводам захисника ОСОБА_5 щодо порушення строків після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки судом встановлено, що саме повідомлення про завершення досудового розслідування було отримане стороною захисту вже поза межами строку досудового розслідування.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 .
Як встановлено судом, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру в межах іншого кримінального провадження 14 серпня 2019 року.
Отже, відповідно до ст. 219 КПК України досудове розслідування мало бути завершене протягом двох місяців, тобто до 23 год. 59 хв. 14 жовтня 2019 року включно.
Постановою прокурора ОСОБА_11 від 10 жовтня 2019 року провадження стосовно ОСОБА_6 було виділено в окреме кримінальне провадження за № 12019100020007430 від 10.10.2019.
Після цього, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100020007430 від 10.10.2019 (арк. к.п. 133, т. 1, п. 15 реєстру), ОСОБА_6 було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів. Як вбачається з цього ж реєстру, і що підтвердила у судовому засіданні сторона захисту, цього ж дня ОСОБА_6 був повідомлений про завершення досудового розслідування та ознайомився з усіма матеріалами кримінального провадження.
Далі суд встановив, що цього ж дня, тобто 10 жовтня 2019 року, прокурор ОСОБА_11 затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100020007430 від 10.10.2019 стосовно ОСОБА_6 .
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні звернення до суду з обвинувальним актом, затвердженим прокурором 10 жовтня 2019 року, мало відбутися до 14 жовтня 2019 року включно.
Проте обвинувальний акт був направлений до суду лише 16 жовтня 2019 року, що вбачається з вихідних даних супровідного листа (арк. к.п. 107, т. 1), тобто після закінчення двомісячного строку досудового розслідування.
Суд вже попередньо зазначав, що в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складений, затверджений та вручений, а й безпосередньо направлений на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акта до суду після закінчення строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я особи, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а відтак унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою його закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З огляду на викладене, суд вважає клопотання захисника ОСОБА_4 обґрунтованим, а кримінальне провадження таким, що підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
Суд також не вважає за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторони захисту, у тому числі щодо направлення виправленого обвинувального акта до суду, оскільки ухвалення рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України виключає потребу в їх розгляді.
Інші процесуальні питання
У межах цього кримінального провадження представником потерпілого АТ «А-БАНК» заявлений цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди.
З урахуванням того, що судом прийняте рішення про закриття кримінального провадження стосовно обвинувачених з нереабілітуючих підстав, цивільні позови потерпілого слід залишити без розгляду, оскільки такий не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства.
Сторони кримінального провадження не просили суд вирішити питання щодо процесуальних витрат, оскільки такі у цій справі відсутні.
Питання про вирішення долі речових доказів у порядку ст. 100 КПК України перед судом не порушувалось.
Питання щодо застосування, зміни або скасування інших заходів забезпечення кримінального провадження, які б підлягали вирішенню при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження, відсутні.
Керуючись ст. 214, 219, 290 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 1201910002004200 від 05.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12019100020007430 від 10.10.2019, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 190 КК України, закрити у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов АТ «А-БАНК» залишити без розгляду.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Питання про вирішення долі речових доказів у порядку ст. 100 КПК України перед судом не порушувалось.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_12