Єдиний унікальний номер 722/1467/25
Номер провадження 2/722/517/25
29 вересня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Ратушенка О.М.
секретаря судових засідань Кушнір І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Директор товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Ткаченко М.М. звернулася до суду з вищевказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором.
Посилалась на те, що 12.05.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2346284.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 6000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Згідно Договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору це кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2346284.
У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників тому числі за договором № 2346284 Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі і за договором про споживчий кредит № 2346284.
Вказувала на те, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 51120,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 41600,00 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість з комісії - 1520,00 грн.
На основі викладеного, представник позивача просила стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 2346284 від 12.05.2021 року у розмірі 51120,00 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.
В судове засідання представник позивача ТОВ ««Коллект Центр» Ткаченко М.М. не з'явилася, однак у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за її відсутності. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, а також не подавав відзив на позов.
Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 12.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2346284, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надало відповідачу кредит у сумі 8000 грн, строком на 30 днів на споживчі потреби з відсотковою ставкою 2,5%, від фактичного залишку заборгованості за кожен день користування кредитом, що підтверджується договором про споживчий кредит від 12.05.2021 року №2346284 з додатками, анкетою-заявою на кредит №2346284 від 12.05.2021 року, довідкою про ідентифікацію та платіжним дорученням № 324190002 від 27.01.2022 року.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо оплати боргу у встановлений в ньому строк та не повернув позивачу 8000 грн заборгованість по основній сумі кредиту, 41600,00 грн заборгованості за відсотками на день відступлення права вимоги та 1520,00 грн заборгованість з комісії.
26.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2346284 від 12.05.2021 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників тому числі за договором № 2346284 Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі і за договором про споживчий кредит № 2346284 від 12.05.2021 року.
Отже, між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання.
У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до положень ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання перед новим кредитором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив відповідних платежів для погашення кредитної заборгованості.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованого ТОВ «Мілоан», у відповідача ОСОБА_1 станом на 10.08.2021 року, виникла заборгованість в розмірі 39520,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованого ТОВ «Вердикт Капітал», у відповідача ОСОБА_1 станом на 17.06.2025 року, виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 51120,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
В порушення ст.81 ЦПК України відповідач не надаа суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував відсутність у нього заборгованості перед позивачем.
Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює кредитні та зобов'язальні правовідносини, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю і з відповідача слід стягнути на користь позивача 51120,00 грн боргу.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Так, згідно платіжної інструкції № 0532920141 від 27.06.2025 року, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, що відповідно до положень закону підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 грн, що підтверджується: копією договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року; копією прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги №1002 від 01.05.2025 року; копією витягу з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року, згідно якого позивачу АО «Лігал Ассістанс» було надано наступні види правової допомоги: надання усної консультації з вивченням документів (1.2) - за 2 год. нараховано 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - за 4 години нараховано 12000 грн, відповідно загальна вартість - 16000 грн.
Відповідно до п.п.1,2 ч.2, ч.3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У той же час, під час розгляду справи про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу, клопотання про їх зменшення відповідачем не заявлялося, у зв'язку з його неявкою в судове засідання.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 16000 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, 512-514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 634, 1046-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 79-81, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором про споживчий кредит №2346284 від 12.05.2021 року в розмірі 51120 (п'ятдесят одна тисяча сто двадцять) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306), понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 (шістнадцяти тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: