Єдиний унікальний номер 725/8554/25
Номер провадження 2/725/3071/25
30.09.2025 року м. Чернівці
Суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Федіна А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та способу участі батьків в їх утриманні, -
У вересні 2024 року адвокат Івасюк І.Г. в інтересах позивача через систему Електронний суд звернувся до суду з вище вказаним позовом та просив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 далі за текстом Відповідач), про що 10 березня 2009 року складено відповідний актовий запис No 330 Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб від 10 березня 2009 року (бланк серії НОМЕР_1 ). 2. За взаємною згодою батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу їхніх спільних дітей :- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати та перебувати на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 . - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати та перебувати на самостійному вихованні та утриманні матері ОСОБА_2 . 3. Строку на примирення не надавати
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абз. 4 п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 відповідні документи щодо сплати судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачем об'єднано в позовній заяві дві окремі позовні вимоги, а саме про визначення місця проживання дитини та встановлення факту її утримання та виховання і про розірвання шлюбу та кожна з таких вимог є об'єктом справляння судового збору окремо.
З урахуванням встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірів ставок судового збору, сума судового збору, який слід сплатити позивачу за звернення до суду з однією позовною вимогою немайнового характеру становить 1211,60 грн., (Реквізити для сплати судового збору: Рахунок - UA128999980313151206100024405; МФО- 899998; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Отримувач коштів- Чернів.ГУК/Чернів.ТГ(Перш.с.)/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37836095; Банк отримувача коштів - Казначейство України (ел.адм.подат.); Назва суду -Першотравневий районний суд м. Чернівці).
При цьому, згідно п. 3 ч. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Натомість, позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору та відсутні посилання на докази щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до вимог п. 6 ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повина містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до положення статті 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання д дітей для отримання Висновку, який складається Службою за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.
Таким чином позивач звернувся з позовом до суду про визначення місця проживання дітей, без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Разом з тим, позивач, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей, додаючи до заяви копію нотаріально посвідченого договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, участь матері в виховані дитини, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не посилається на докази оспорення будь-ким такого факту та неможливості встановити такий факт у позасудовому порядку.
Також, в порушення вимог п. 5, п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить посилань на докази якими діями саме відповідач не визнає, порушує чи оспорює його права відносно місця проживання дітей та їх виховання, в чому саме виник спір між позивачем і відповідачем у цій частині та не вказує факту порушення його прав з боку відповідача в частині визначення місця проживання дітей та його участі в їх вихованні.
Крім того, в порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окремо слід звернути увагу позивача на необхідність виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України відповідно до якої у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, п. 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Частиною сьомою ст. 43 ЦПК України регламентовано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Натомість, відповідні докази до позовної заяви позивачем не долучено.
Також, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить посилань на докази, якими позивач підтверджує викладені у позові обставини.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 184, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та способу участі батьків в їх утриманні - залишити без руху, надавши позивачу з дня отримання ним даної ухвали 5-денний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.